головуючого Губенко Н.М. суддів Барицької Т.Л. Картере В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Ольвія" на постанову від Львівського апеляційного господарського суду 06.11.2014 у справі Господарського суду № 907/544/14 Закарпатської області за позовом Малого приватного підприємства "Ольвія" до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про визнання договорів іпотеки припиненими у судовому засіданні взяли участь представники:- позивача Скачко А.А.; - відповідача Дубініна Н.І.;

03.06.2014 Мале приватне підприємство "Ольвія" звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про визнання договорів іпотеки №№ 22.1/357-3.3-08, 22.1/357-3.5-08, 22.1/357-3.6-08, 22.1/357-3.7-08 від 12.03.2009 припиненими (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог - т. 1 а. с. 254).

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 19.08.2014 у справі № 907/544/14 (суддя Бобрик Г.Й.) визнано припиненими договори іпотеки №№ 22.1/357-3.3-08, 22.1/357-3.5-08, 22.1/357-3.6-08, 22.1/357-3.7-08 від 12.03.2009, які укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття" та Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк".

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.11.2014 у справі № 907/544/14 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Дубник О.П., судді Матущак О.І., Скрипчук О.С.) скасовано рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.08.2014 у справі № 907/544/14, та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Мале приватне підприємство "Ольвія" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.11.2014 у справі № 907/544/14, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Ольвія" залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.11.2014 у справі № 907/544/14 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

23.12.2014, через канцелярію Вищого господарського суду України від Малого приватного підприємства "Ольвія" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю з поважних причин прийняти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає за можливе задовольнити дане клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки Мале приватне підприємство "Ольвія" не надало доказів на підтвердження поважності причин викладених у клопотанні; в судове засідання з'явився повноважний представник Малого приватного підприємства "Ольвія" (Скачко А.А. - довіреність № б/н від 15.10.2014).

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, для забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Ойл" перед відповідачем за кредитним договором № 22.1/357-КЛТ-08 від 23.12.2008, 12.03.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття" та Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк") укладено договори іпотеки: - № 22.1/357-3.7-08 на земельну ділянку з цільовим призначенням - для будівництва АЗС стаціонарного типу з комплексом обслуговування, площею 0, 2700 га (кадастровий номер: 2121984000:02:001:0005), що знаходиться за адресою: на території Зарічанської сільської ради, ур. "Кипи", Іршавський район, Закарпатська область; - № 22.1/357-3.6-08 на земельну ділянку з цільовим призначенням - для комерційного використання, площею 0, 6000 га (кадастровий номер: 2120883600:03:003:0013), що знаходиться за адресою: на території Малоберезнянської сільської ради, Великоберезнянського району, Закарпатської області; - № 22.1/357-3.5-08 на земельну ділянку з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування магазину, площею 0, 5500 га (кадастровий номер: 2121284100:01:005:0003), що знаходиться за адресою: за межами населеного пункту Пийтерфолво на території Пийтерфолвівської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області; - № 22.1/357-3.3-08 на земельну ділянку з цільовим призначенням - для розміщення АЗС з комплексом обслуговування та газозаправним пунктом, площею 0, 6548 га (кадастровий номер: 2124886201:01:003:0198), що знаходиться за адресою: с. Соломоново, урочище "Біля КПП Тиса", Ужгородський район, Закарпатська область.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття" звернулось до Господарського суду Закарпатської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Ойл" про визнання недійсними договорів іпотеки №№ 22.1/357-3.3-08, 22.1/357-3.5-08, 22.1/357-3.6-08, 22.1/357-3.7-08 від 12.03.2009.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 23.08.2011 у справі № 5008/753/2011 у задоволенні позовних вимог ТОВ "Калина-Закарпаття" до ПАТ "Родовід Банк" та ТОВ "Золотой Мандарин Ойл" про визнання недійсними договорів іпотеки №№ 22.1/357-3.7-08, 22.1/357-3.6-08, 22.1/357-3.5-08, 22.1/357-3.3-08 від 12.03.2009 відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2011 рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.08.2011 у справі № 5008/753/2011 скасовано, прийнято нове рішення, яким задоволено позов ТОВ "Калина-Закарпаття" до ПАТ "Родовід Банк", визнано недійсними договори іпотеки №№ 22.1/357-3.7-08, 22.1/357-3.6-08, 22.1/357-3.5-08, 22.1/357-3.3-08 від 12.03.2009; відмовлено в позові до ТОВ "Золотой Мандарин Ойл".

01.02.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Калина Закарпаття" та Приватним підприємством "Ольвія" укладено договори купівлі-продажу земельних ділянок: - земельної ділянки площею 0,6548 га, кадастровий номер: 2124886201:01:003:0198 (договір зареєстрований у нотаріальному реєстрі за № 119); - земельної ділянки площею 0,5500 га, кадастровий номер: 2121284100:01:005:0003 (договір зареєстрований у нотаріальному реєстрі за № 118); - земельної ділянки площею 0,6000 га, кадастровий номер: 2120883600:03:003:0013 (договір зареєстрований у нотаріальному реєстрі за № 117); - земельної ділянки площею 0,2700 га, кадастровий номер: 2121984000:02:001:0005 (договір зареєстрований у нотаріальному реєстрі за № 120).

Постановою Вищого господарського суду України від 19.03.2012 у справі № 5008/753/2011 скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2011, та залишено в силі рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.08.2011.

Мале приватне підприємство "Ольвія" (далі - позивач), звертаючись до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про визнання договорів іпотеки №№ 22.1/357-3.3-08, 22.1/357-3.5-08, 22.1/357-3.6-08, 22.1/357-3.7-08 від 12.03.2009 припиненими, в якості підстав для припинення договорів іпотеки зазначив, що зобов'язання за кредитним договором № 22.1/357-КЛТ-08 від 23.12.2008 є погашеним, так як ТОВ "Калина-Закарпаття" ліквідоване, а ПАТ "Родовід Банк" вчасно (до 10.02.2014) не звернулося за захистом своїх прав щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами.

Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, між іншим, виконанням, проведеним належним чином.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

У разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (ст. 23 Закону України "Про іпотеку").

При прийнятті постанови у справі апеляційний господарський суд, на відміну від місцевого господарського суду, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі ретельної оцінки поданих сторонами доказів, дослідивши умови договорів іпотеки №№ 22.1/357-3.3-08, 22.1/357-3.5-08, 22.1/357-3.6-08, 22.1/357-3.7-08 від 12.03.2009, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття" та Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк" (т.1 а. с. 38-69), дослідивши умови договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 01.02.2012, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Калина Закарпаття" та Приватним підприємством "Ольвія" (т. 1 а. с. 22-37); встановивши, що відповідно до приписів ст. 23 Закону України "Про іпотеку" позивач набув статус іпотекодавця за договорами іпотеки №№ 22.1/357-3.3-08, 22.1/357-3.5-08, 22.1/357-3.6-08, 22.1/357-3.7-08 від 12.03.2009 у зв'язку із переходом до нього права власності на предмет іпотеки за спірними договорами; беручи до уваги те, що зобов'язання за кредитним договором № 22.1/357-КЛТ-08 від 23.12.2008 не виконано; дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання договорів іпотеки №№ 22.1/357-3.3-08, 22.1/357-3.5-08, 22.1/357-3.6-08, 22.1/357-3.7-08 від 12.03.2009 припиненими та правомірно відмовив у позові.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття" за спірними договорами іпотеки припинилися у зв'язку із ліквідацією останнього не приймаються колегією суддів суду касаційної інстанції до уваги, оскільки як вбачається з матеріалів справи, позивач придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття" земельні ділянки, які є предметом іпотеки за спірними договорами 01.02.2012, в той час як рішення учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття" про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття" прийнято 27.11.2013. Тобто, на час прийняття рішення учасниками про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття" земельні ділянки, які є предметом іпотеки за спірними договорами вже належали позивачу на праві власності.

Всі інші доводи Малого приватного підприємства "Ольвія", викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження суду апеляційної інстанції, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених апеляційним господарським судом висновків. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111-7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого або постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З огляду на те, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, касаційна інстанція не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги Малого приватного підприємства "Ольвія".