ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2014 року Справа № 11/147/2011/5003
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач), Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків (далі - ФОП ОСОБА_2.),
на ухвалу господарського суду Вінницької області від 27.05.2014 та
постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.07.2014
за скаргою ФОП ОСОБА_2
про визнання протиправними дій та бездіяльності відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції, м. Вінниця (далі - відділ ДВС),
зі справи № 11/147/2011/5003
за позовом ФОП ОСОБА_2
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької області (далі - ФОП ОСОБА_3.),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4, м. Вінниця (далі - ОСОБА_4),
про стягнення 205 000, 00 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ФОП ОСОБА_2 звернулася до господарського суду Вінницької області зі скаргою (від 07.04.2014) на дії та бездіяльність відділу ДВС, у якій просила:
визнати протиправними дії відділу ДВС з винесення постанов про повернення стягувачу виконавчих документів з виконання рішення господарського суду Вінницької області від 14.06.2012 у справі № 11/147/2011/5003 та втрати наказів (дублікатів наказів) господарського суду у названій справі;
визнати недійсними постанови відділу ДВС про повернення стягувачу виконавчих документів, виданих на виконання рішення господарського суду Вінницької області від 14.06.2012 у справі № 11/147/2011/5003;
визнати протиправною бездіяльність відділу ДВС, яка полягала в ненаправленні стягувачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на порушення припису частини першої статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" копій постанов державного виконавця від 24.12.2013 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні з виконання рішення господарського суду Вінницької області від 14.06.2012 у справі № 11/147/2011/5003;
зобов'язати відділ ДВС поновити зазначене виконавче провадження та вчинити вичерпні передбачені законом виконавчі дії з виконання наказів господарського суду.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 27.05.2014 (суддя Грабник В.В.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 (колегія суддів у складі: суддя Тимошенко О.М. - головуючий, судді Огороднік К.М., Коломис В.В.), скаргу задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність відділу ДВС, яка полягала в ненаправленні стягувачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії постанови державного виконавця від 24.12.2013 про повернення виконавчого документа у виконавчому провадженні з виконання рішення господарського суду Вінницької області від 14.06.2012 у справі № 11/147/2011/5003; у решті вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_2 просить Вищий господарський суд України зазначені судові акти скасувати в частині відмови в задоволення скарги та задовольнити скаргу в цій частині внаслідок порушення господарськими судами положень статей 34, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), статтю 32 Закону України "Про виконавче провадження" та частину п'яту статті 1268 Цивільного кодексу України.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час та місце розгляду касаційної скарги. Представники учасників судового процесу в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
Перевіривши на підставі встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
У прийнятті оскаржуваних судових актів місцевий та апеляційний господарські суди виходили з таких фактичних обставин:
- рішенням господарського суду Вінницької області від 14.06.2012 у цій справі № 11/147/2011/5003 задоволено позов ФОП ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 205 000 грн. за поставлений товар; з відповідача на користь позивача стягнуто судові витрати у сумі 2 286 грн.; рішення набрало законної сили; на виконання цього рішення видано судові накази від 08.10.2012;
- стягувач передав накази відділу ДВС для примусового виконання, у зв'язку з чим було порушено виконавче провадження № 356475500;
- 21.06.2013 відділом ДВС було винесено постанови про повернення стягувачу виконавчих документів у виконавчому провадження № 356475500 у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення;
- 16.07.2013 представником ФОП ОСОБА_2 було подано скаргу на дії та бездіяльність органу ДВС, у якій вона просила: визнати неправомірними дії державного виконавця відділу ДВС з винесення зазначеної постанови від 21.06.2013 та визнати її недійсною; зобов'язати відділ ДВС поновити відповідне виконавче провадження (№ 356475500) та "вчинити вичерпний перелік дій", необхідних для виконання наказів господарського суду;
- ухвалою господарського суду Вінницької області від 01.08.2013 у справі № 11/147/2011/5003 скаргу ФОП ОСОБА_2 від 16.07.2013 задоволено частково; визнано протиправними дії відділу ДВС щодо виконання наказів цього суду від 08.10.2012 № 11/147/2011/5003; постанови відділу ДВС про повернення виконавчого документів стягувачу від 21.06.2013 визнано недійсними;
- 02.08.2013 відділом ДВС винесено постанову про відновлення виконавчого провадження № 356475500 та внесено інформацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про обтяження на нерухоме майно боржника;
- 05.08.2013 відділ ДВС отримав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність у боржника нерухомого майна, внесеного до цього реєстру;
- 26.11.2013 постановою Рівненського апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду Вінницької області від 01.08.2013 було скасовано; у задоволенні скарги представника ФОП ОСОБА_2 від 16.07.2013 відмовлено;
- 24.12.2013 державним виконавцем відділу ДВС винесено постанови про повернення виконавчих документів (наказів від 08.10.2012 № 11/147/2011/5003) стягувачу у виконавчому провадженні № 356475500; у постанові зазначено, що згідно з довідками МРЕВ УДАІ МВС України у Вінницькій області, відповідних органів Держземагенства, Держтехнагляду, МДПІ, селищної ради, державного підприємства інформаційно-ресурсного центру щодо перевірки майнового стану боржника та місця роботи чи отримання доходів у боржника відсутнє рухоме, нерухоме майно та розрахункові рахунки, а нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - є власністю ОСОБА_5;
- 25.03.2014 відділ ДВС супровідним листом від 25.12.2013 № 20464/02.25/02 надіслав постанови від 24.12.2013 про повернення виконавчого документа стягувачу; це підтверджується реєстром відправлення простої поштової кореспонденції відділу ДВС;
- ФОП ОСОБА_2 подала суду конверт простого поштового відправлення відділу ДВС на адресу ФОП ОСОБА_2, на штемпелі якого наявна дата відправлення 27.03.2014;
- ухвалою господарського суду Вінницької області від 30.04.2014 у цій справі ФОП ОСОБА_2 було зобов'язано уточнити, які саме дії державного виконавця вона просить визнати протиправними у своїй скарзі від 07.04.2014, та обґрунтувати доводи про втрату відділом ДВС наказів від 08.10.2012 № 11/147/2011/5003; однак цих вимог суду виконано не було.
Частиною першою статті 82 ГПК України передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Відповідно до частини першої статті 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (стаття 11 Закону України "Про виконавче провадження").
За змістом частини третьої статті Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Частиною першою статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Господарськими судами у справі встановлено, що на порушення припису частини першої статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" відділ ДВС надіслав ФОП ОСОБА_2 постанову від 24.12.2013 про повернення виконавчих документів (наказів від 08.10.2012 № 11/147/2011/5003) стягувачу у виконавчому провадженні № 356475500 простою поштовою кореспонденцією.
У зв'язку з цим судовими актами у справі визнано незаконною бездіяльність відділу ДВС щодо ненаправлення постанови про повернення виконавчого документа рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Разом з тим місцевий та апеляційний господарські суди, дослідивши обставини справи, оригінал виконавчого провадження № 356475500, дійшли висновків про те, що:
- зі змісту скарги ФОП ОСОБА_2 від 07.04.2014 вбачається, що вимоги скаржника стосуються визнання недійсними саме постанов відділу ДВС від 24.12.2013 про повернення стягувачу виконавчих документів у виконавчому провадженні № 356475500; законність постанов відділу ДВС від 21.06.2013 про повернення стягувачу виконавчих документів у виконавчому провадження № 356475500 встановлено постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 у цій справі;
- з 02.08.2013 (від дати винесення відділом ДВС постанови про відновлення виконавчого провадження № 356475500) відділом ДВС було вжито всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) заходів для виконання відповідних наказів господарського суду, зокрема, щодо розшуку майна боржника, і доводи скарги ФОП ОСОБА_2 від 07.04.2014 цього не спростовують;
- визначені чинним законодавством підстави для накладення арешту на майно особи, що є спадкодавцем боржника ФОП ОСОБА_3 відсутні, оскільки право власності на це майно не оформлено у встановленому законом порядку;
- отже, відсутні підстави для визнання недійсними постанов відділу ДВС від 24.12.2013 про повернення виконавчих документів (наказів від 08.10.2012 № 11/147/2011/5003), а тому й підстави для зобов'язання відділу ДВС поновити виконавче провадження № 356475500;
- у справі відсутні належні докази того, що накази господарського суду Вінницької області від 08.10.2012 № 11/147/2011/5003 було втрачено відділом ДВС.
Вищий господарський суд України за приписом частини другої статті 111-7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Отже, колегія суддів, оцінюючи обґрунтованість судових рішень у частині вимог про визнання протиправними дій відділу ДВС України з втрати наказів господарського суду Вінницької області від 08.10.2012 № 11/147/2011/5003, врахувала наведену норму, а також зміст наявних у справі судових актів, з яких вбачається, що відділ ДВС усунув наслідки втрати відповідних наказів, подавши заяву про видачу їх дублікатів.
Крім того, Вищим господарським судом береться до уваги, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 у справі, яка набрала законної сили, здійснено юридичну оцінку дій відділу ДВС з виконання наказів цього суду від 08.10.2012 № 11/147/2011/5003, що передували винесенню постанови відділу ДВС про повернення виконавчого документів стягувачу від 21.06.2013 та пов'язані з її винесенням, а також законності цього акта.
За таких обставин з огляду на наведені положення Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) та ГПК України (1798-12) попередні судові інстанції обґрунтовано відмовили в задоволенні скарги у відповідній частині.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, в тому числі й посилання скаржника на частину п'яту статті 1268 Цивільного кодексу України, оскільки, з-поміж іншого, згідно з частиною першою зазначеної статті спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Керуючись статтями 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Вінницької області від 27.05.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 у справі № 11/147/2011/5003 залишити без змін, а касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.
Суддя
Суддя
Суддя
В. Селіваненко
І. Бенедисюк
В. Харченко