головуючого судді Овечкіна В.Е., суддів Чернова Є.В., Цвігун В.Л., розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд" на постанову від 23.09.2014 р. Одеського апеляційного господарського суду у справі № 5017/2597/2012 господарського суду Одеської області за позовом Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України до 1. Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд"; 2. Приморської районної адміністрації Одеської міської ради 3. Виконавчого комітету Одеської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: 1. Колективного підприємства "Одеська пересувна механізована колона № 8" 2. ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним свідоцтва про право власностіза участю представників:

позивача: Носко Ю.Ю., дов. від 14.02.2014 № 1/16/352п;

відповідача 1: не з'явився;

відповідача 2: не з'явився;

відповідача 3: не з'явився;

третіх осіб: не з'явилися;

Клопотання Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд" про відкладення розгляду справи колегією суддів відхилено.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.05.2014 (суддя Ю. Зайцев), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 (судді І. Філінюк, Л. Лавриненко, В. Пироговський) позов задовлено, визнано незаконним та скасовано пункт 2 Розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 30.12.2004 р. № 4851 із змінами, внесеними до нього розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 19.01.2005 р. № 91 в частині оформлення свідоцтва про право власності АТФ "Укргазбуд" з включенням до нього нежилих приміщень цокольного поверху 8-ми поверхового житлового будинку по АДРЕСА_1, загальною площею 79,6 кв.м., що відображена у технічному паспорті (реєстровий № 52неж-12-1351), який виготовлено КП "ОМБТІ та РОН" 11.04.2012 р.;

визнано незаконним та скасовано пункт 3 Розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 30.12.2004 р. № 4851 із змінами, внесеними до нього розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 19.01.2005 р. № 91 в частині оформлення свідоцтва про право власності АТФ "Укргазбуд" з включенням до нього нежилих приміщень цокольного поверху 8-ми поверхового житлового будинку по АДРЕСА_1, загальною площею 79,6 кв.м., що відображена у технічному паспорті (реєстровий № 52неж-12-1351), який виготовлено КП "ОМБТІ та РОН" 11.04.2012 р.;

визнано свідоцтво про право власності серії САА № 436165, видане 26.01.2005 р. виконавчим комітетом Одеської міської ради недійсним в частині 14/1000, що складають нежитлові приміщення цокольного поверху, розташованого у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 79,6 кв.м., що відображена у технічному паспорті (реєстровий № 52неж-12-1351), який виготовлено КП "ОМБТІ та РОН" 11.04.2012 р., а також стягнуто з Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗБУД" та виконавчого комітету Одеської міської ради на користь Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України судові витрати по 367 грн. 37 коп. з кожного.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, ПАТ "Укргазбуд" - відповідач 1 у справі, - звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 21.05.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.09.2014, прийняти нове рішення. Вважає, що "…порушення норм матеріального права полягає в тому, що суд не взяв до уваги, що ПАТ "Укргазбуд" було забудовником та мало право власності на спірний будинок по АДРЕСА_1, яке зареєстровано у Виконавчому комітеті Одеської міської ради та підтверджується свідоцтвом про право власності серії САА № 436165" і не надавало право підряднику укладати інвестиційні договори.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив позивача, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін. Зауважує, що відповідно до п.3.1 договору підряду від 09.02.2000 № 16, укладеного між ПАТ "Укргазбуд" (замовник) та КП "ОПМК № 8" (підрядник) надано право підряднику залучати до участі у будівництві будинку субпідрядників та інвесторів.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 4851 від 30.12.2004 р. було затверджено акт державної технічної комісії про прийняття до експлуатації закінченого будівництвом 56 квартирного 8-ми поверхового житлового будинку з вбудованою автостоянкою та офісами по АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 1 зазначеного розпорядження, об'єкт (56 квартирний 8-ми поверховий житловий будинок) має такі показники, зокрема - загальна площа будинку - 4709 кв.м.

Пунктом 2 цього розпорядження зобов'язано АТФ "Укргазбуд" в установленому порядку оформити свідоцтво про право власності на зазначений в п.1 даного розпорядження об'єкт.

Розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 91 від 19.01.2005 р. внесено зміни до п. 1 розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 4851 в частині затвердження загальної площі будинку, а саме визначено загальну площу житлового будинку в розмірі 5718,3 кв.м.

В пункті 2 розпорядження № 4851 зазначається: "АТФ "Укргазбуд" в установленому порядку оформити свідоцтво про право власності на зазначений в п. 1 даного розпорядження об'єкт.

У пункті 1 розпорядження № 4851 із змінами, внесеними до нього розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 91 від 19.01.2005 р. під об'єктом вказано 8 поверховий житловий будинок з вбудованою автостоянкою та офісами по АДРЕСА_1, загальною площею 5718,3 кв. м., до яких входить 79,6 кв.м. цокольного поверху, які, у відповідності до договору купівлі-продажу від 17.11.2005 р., належать Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України на праві приватної власності.

На підставі вказаних розпоряджень, 26.01.2005 р. виконавчий комітет Одеської міської ради видав АТФ "Укргазбуд" свідоцтво серії САА № 436165 про право власності на жилий будинок по АДРЕСА_1, що складається з 8-ми поверхового 56 квартирного житлового будинку з вбудованою автостоянкою та офісами загальною площею квартир 4049,7 кв.м., жилою площею 2109,9 кв.м., відображеного у технічному паспорті від 17.05.2004 р., згідно якого зазначений будинок, включаючи 79,6 кв.м. цокольного поверху, належить АТФ "Укргазбуд" на праві приватної власності.

Станом на момент подачі даного позову АТФ "Укргазбуд" перейменовано у ПАТ "Укргазбуд".

З договору купівлі-продажу № б/н від 17.11.2005 р. вбачається, що ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 продали, а Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України купила нежилі приміщення цокольного поверху, що знаходяться у АДРЕСА_1, загальною площею 79,6 кв.м. Ці нежилі приміщення складаються з чотирьох основних приміщень під індексами " 17, 18, 20, 21", коридору " 19", вбиральної " 22", вмивальник " 23".

Разом з тим, у договорі купівлі-продажу від 17.11.2006 р. значиться, що нежилі приміщення належали вказаним фізичним особам - продавцям на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Шостою Одеською нотаріальною конторою 12.05.2005 р. за реєстровим № 2-1856 та зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" 19.05.2005 р. запис № 1351, в книзі № 47 неж. - 17, витяг № 3383494, 8383458, 8383543.

Перед цими фізичними особами - продавцями власниками нежилих приміщень цокольного поверху загальною площею 79,6 кв.м. були ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, право власності яких на той час підтверджувалось свідоцтвом про право спільної часткової власності на нежилі приміщення, видане виконавчим комітетом Одеської міської ради від 17.03.2005 р., видане в свою чергу на підставі договору про участь у будівництві приміщення під офіс від 28.08.2002 р. № 41 та акту прийому-передачі нежилих приміщень.

Пізніше позивач зареєстрував право власності на нежилі приміщення 79,6 кв.м. цокольного поверху, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" від 30.03.2006 р. № 10248888, номер запису 1351 в книзі 52неж -12.

Судом з'ясовано, що 23.04.2011 р. в рамках зведеного виконавчого провадження № 7/1 на прилюдних торгах було реалізовано нежилі приміщення напівпідвалу загальною площею 511,50 кв.м. та цокольного поверху загальною площею 503,10 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, до яких входить нежитлове приміщення, цокольного поверху загальною площею 79,6 кв.м. Переможницею торгів стала ОСОБА_4

Фізичним особами - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на підставі договору про участь у будівництві приміщення під офіс від 28.08.2002 р. № 41 та акту прийому-передачі нежилих приміщень 17.03.2005 р. виконавчим комітетом Одеської міської ради було видано свідоцтво про право спільної часткової власності на нежилі приміщення цокольного поверху 8-ми поверхового житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 79,6 кв.

Це свідоцтво не скасоване, та було чинним на момент укладення договору купівлі-продажу, посвідченого Шостою Одеською нотаріальною конторою 12.05.2005 р. за реєстровим № 2-1856 та зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" 19.05.2005 р. запис № 1351, в книзі № 47 неж. - 17, витяг № 3383494, 8383458, 8383543. Даним договором право власності на зазначене нежитлове приміщення цокольного поверху було передано фізичним особам ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Зазначений договір чинний, не визнаний в установленому законом порядку недійсним або таким, що не створює правових наслідків.

Крім того, судом встановлено, що в рішенні Приморського районного суду м. Одеса від 04.11.2011 р., суд дійшов висновку, що АТФ "Укргазбуд" не мало підстав на отримання права власності на весь будинок в цілому, так як відповідно до матеріалів справи забудовник отримував лише сім квартир, якими мав право володіти та розпоряджатись на свій розсуд.

Застосовуючи до встановлених обставин справи приписи ст. 41 Конституції України, ст.ст. 316, 321 ЦК України суди дійшли висновку, що пункти 2, 3 Розпорядження Приморської районної адміністрації № 4851 від 30.12.2004 р., № 91 від 19.01.2005 р. року є незаконними в частині включення до нього 79,6 кв.м. нежилих приміщень цокольного поверху 8-ми поверхового житлового будинку по АДРЕСА_1, та, як наслідок, свідоцтво про право власності ПАТ "Укргазбуд" серії САА № 436165 на 8-поверховий 56 квартирний жилий будинок з вбудованою автостоянкою та офісами загальною площею 5 718, 3 кв.м. підлягає визнанню недійсним в частині 14/1000, що складають 79,6 кв.м. цокольного поверху, розташованого у будинку АДРЕСА_1.

Переглядаючи оскаржувані судові акти у касаційному порядку, колегія суддів зауважує про те, що висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову є передчасними. Судами порушено ряд норм процесуального права, зокрема, ст. 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси позивача у справі.

Згідно зі ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Таким чином, господарський суд має право визнати акт державного чи іншого органу недійсним з підстав невідповідності його вимогам чинного законодавства або визначений законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Місцеві державні адміністрації, відповідно до ст.6 ЗУ "Про місцеві державні адміністрації" на виконання Конституції України (254к/96-ВР) , законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами. Таким чином, розпорядження голови місцевої державної адміністрації щодо розпорядження землями державної власності за своєю суттю є ненормативним актом, що передбачає конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовується одноразово і після реалізації вичерпує свою дію, і тому не може бути скасований чи змінений органом виконавчої влади після його виконання ( Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 (v007p710-09) , справа про скасування актів органів місцевого самоврядування).

Між тим, судами попередніх інстанцій не з'ясовано чи порушували на момент прийняття оскаржувані розпорядження Приморської районної адміністрації права позивача як власника майна, чи вичерпали вони свою дію шляхом виконання, чи відповідають приписам чинного на момент їх прийняття законодавства,чи в межах наданих їй законом повноважень Приморська РДА прийняла спірні розпорядження.

Судами залишено поза увагою та не встановлено хто є власником спірного майна на даний момент. Судами в оскаржуваних рішеннях зазначено, що позивач набув права власності на спірні приміщення у 2006 році. Водночас, ними зауважено про те, що відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду від 12.12.2013 на сьогодні право власності на спірні приміщення зареєстровано за ОСОБА_4, яка стала переможницею прилюдних торгів у квітні 2011 року (т.5, арк. 10). Суди не встановили, чи визнано торги недійсними.

Як і не вирішили питання про те, хто користується нерухомістю. Якщо спірними приміщеннями користується позивач, то хто і яким чином порушує його права. Судами не вирішено питання про те, чи правильний спосіб захисту свого порушеного права обрав позивач.

Встановлення цих фактів має істотне значення для вирішення справи по суті, однак, відповідно до приписів ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Порушення судами норм процесуального права, зокрема ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи є, згідно зі ст. 111-10 ГПК України, підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При повторному розгляді необхідно врахувати викладене вище.

З'ясувати чи порушували на момент прийняття оскаржувані розпорядження Приморської районної адміністрації права позивача як власника майна, чи вичерпали вони свою дію шляхом виконання, чи відповідають приписам чинного на момент їх прийняття законодавства,чи в межах наданих їй законом повноважень Приморська РДА прийняла спірні розпорядження.

Встановити хто є власником спірного майна на даний момент та хто ним користується. Якщо спірними приміщеннями користується позивач, то хто і яким чином порушує його права. Вирішити питання про те, чи правильний спосіб захисту свого порушеного права обрав позивач.