розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Клінкер Сервіс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 року у справі № 911/2826/14 господарського суду Київської області за позовом Київської обласної спілки споживчих товариств до Приватного підприємства "Клінкер Сервіс" про витребування майна з чужого незаконного володіння,

за участю представників:

Позивача: Ситенко О.Д., дов. № 01-96 від 22.12.2014 року,

Відповідача: Каліщук Є.В., дов. б/н від 26.11.2014 року.

Київська обласна спілка споживчих товариств (далі - Київська ОССТ, Позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства "Клінкер Сервіс" (далі - ПП "Клінкер Сервіс", Відповідач) про витребування з чужого незаконного володіння майна - цілісного майнового комплексу автотранспортного підприємства, за адресою: Київська область, Баришівський район, с.м.т. Баришівка, вул. Жовтнева, 138.

Рішенням господарського суду Київської області від 19.08.2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 року, позов Київської ОССТ задоволено повністю.

У поданій касаційній скарзі, Відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і, зокрема, ст.ст. 16, 182, 216, 330, 334, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), просить скасувати судові рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Київської ОССТ, відмовити.

Позивач, у своєму письмовому відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог Відповідача, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду у даній справі - без змін.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Київської області від 25.02.2011 року у справі № 18/304-08/20/14 за Київською ОССТ було визнано право власності на цілісний майновий комплекс автотранспортного підприємства, за адресою: Київська область, Баришівський район, с.м.т. Баришівка, вул. Жовтнева, 138, що складається з будівель та споруд: контора з гаражем, літ. "А", площею 1199,6 м2, прохідна, літ. "В", площею 21,8 м2, майстерня, літ. "Г", площею 136,0 м2, прохідна, літ. "Д", площею 52,3 м2, столярна майстерня, літ. "Ж", площею 170,5 м2, склад будівельних матеріалів, літ. "Н", площею 193,6 м2, АЗС, літ. "З", площею 21,6 м2, склад агрегатного, літ. "Е", площею 233,7 м2 та котельня з гаражем, літ. "К", площею 380,7 м2.

В подальшому, на підставі вказаного судового рішення Київською ОССТ було зареєстровано право власності на зазначений цілісний майновий комплекс.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2012 року рішення господарського суду Київської області від 25.02.2011 року у справі № 18/304-08/20/14 було скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.

Проте, постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2013 року у справі № 18/304-08/20/14 постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2011 року було скасовано, а рішення господарського суду Київської області від 25.02.2011 року - залишено без змін.

Крім того, ухвалою господарського суду Київської області від 22.08.2008 року у справі № 61/14Б-02/11/3 було затверджено мирову угоду від 21.08.2008 року, укладену між кредитором - ПП "Кити" і Автотранспортним підприємством Баришівської райспоживспілки в особі його ліквідатора, за якою, Автотранспортне підприємство Баришівської райспоживспілки передало у власність ПП "Кити", в рахунок погашення заборгованості, спірний цілісний майновий комплекс автотранспортного підприємства, за адресою: Київська область, Баришівський район, с.м.т. Баришівка, вул. Жовтнева, 138.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2009 року ухвалу господарського суду Київської області від 22.08.2008 року у справі № 61/14Б-02/11/3 було скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.09.2009 року у справі № 61/14Б-02/11/3 провадження у справі було зупинено до вирішення справи про визнання права власності на спірне нерухоме майно, а ухвалою цього ж господарського суду від 23.10.2013 року у справі № 61/14Б-02/11/3 юридичну особу - Автотранспортне підприємство Баришівської райспоживспілки було ліквідовано та припинено провадження у справі про банкрутство цього автотранспортного підприємства.

Судами також було встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 20.11.2012 року, ПП "Кити" продало спірний цілісний майновий комплекс фізичній особі - Луговському С.А., який, у свою чергу, на підставі договору купівлі-продажу від 11.03.2013 року, продав це спірне майно фізичній особі - Марцинків Н.О.

Згодом, фізична особа Марцинків Н.О. передала спірний цілісний майновий комплекс до статутного капіталу ПП "Клінкер Сервіс", як внесок засновника, у зв'язку з чим, за останнім було зареєстровано право власності на це майно.

Вимогами Київської ОССТ у даній справі є витребування майна, а саме: цілісного майнового комплексу автотранспортного підприємства, яке знаходиться за адресою: Київська область, Баришівський район, с.м.т. Баришівка, вул. Жовтнева, 138, з незаконного володіння ПП "Клінкер Сервіс", з посиланням на положення ст.ст. 16, 316, 317, 387, 388 ЦК України, і те, що вказане спірне майно яке, відповідно до рішення господарського суду Київської області від 25.02.2011 року у справі № 18/304-08/20/14 є власністю Київської ОССТ, вибуло з володіння останнього поза його волею, та безпідставно знаходиться у володінні Відповідача.

Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, з урахуванням положень ст.ст. 316, 319, 330, 387, 388 ЦК України, та встановлених обставин справи і, зокрема про те, що відповідно до судового рішення у справі № 18/304-08/20/14 власником спірного цілісного майнового комплексу за адресою: Київська область, Баришівський район, с.м.т. Баришівка, вул. Жовтнева, 138, є Київська ОССТ, тоді як це майно вибуло з володіння цього Товариства поза його волею, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення даного позову.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки судів попередніх інстанцій, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, про залишення без змін рішення суду першої інстанції, яким у позові відмовлено, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Клінкер Сервіс" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 року у справі № 911/2826/14 - без змін.