головуючого Грейц К.В., суддів: Бакуліної С.В. (доповідач), Мачульського Г.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 на постанову від 03.11.2014 Харківського апеляційного господарського суду у справі № 922/3835/13 господарського суду Харківської області за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 про стягнення 11 719,27 грн в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача: від відповідача: ОСОБА_5 (довіреність № 38-2072/470 від 10.05.2012) не з'явились

Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя Добреля Н.С.) від 08.09.2014, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Могилєвкін Ю.О., судді - Пушай В.І., Плужник О.В.) від 03.11.2014, у справі № 922/3835/13 позов задоволено частково; стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" вартість безпідставно спожитої теплової енергії в сумі 2 442,18 грн та 358,53 грн витрат зі сплати судового збору; в частині стягнення 9 277,09 грн в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та в позові відмовити в частині стягнення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, ст.ст. 34, 43, 84, 101 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 вартості безпідставно спожитої відповідачем теплової енергії в сумі 11 719,27 грн за період з жовтня 2010 по листопад 2011 включно.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди правомірно виходили із такого.

01.08.2003 між ОСОБА_6 (даритель) та ОСОБА_4 (обдарований) укладено Договір дарування нежитлового приміщення ВАМ № 727799, відповідно до якого ОСОБА_6 подарував ОСОБА_4 приміщення: частина 1-6 пл. 23,10 кв.м, частина 1-7 пл. 4,25 кв.м, що складає 3/20 частини від контори, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.61).

19.12.2003 між Приватною фірмою "Айболіт" (даритель) та ОСОБА_4 (обдарований) укладено Договір дарування нежитлового приміщення ВВА № 539475, відповідно до якого ПП "Айболіт" подарувала ОСОБА_4 приміщення загальною площею 123,80 кв.м, що складає 70/100 частин нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.63).

06.04.2004 між Територіальною громадою с. Циркуни в особі Циркунівської сільської ради (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) укладено Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення ВВС № 476122, з якого вбачається, що Територіальна громада села Циркуни продала, а ОСОБА_4 купив 15/100 частин нежитлової будівлі контори, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.58).

З Акта приймання-передачі від 06 квітня 2004 вбачається, що Циркунівська сільська рада передала, а ОСОБА_4 прийняв у власність нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 площею 26,75 кв.м (т.1 а.с.60).

04.01.2010 ФОП ОСОБА_4 (орендодавець) та ПФ "Айболит" (орендар) уклали Договір оренди об'єкта нерухомості № 1 (т.1 а.с.65,66). Відповідно до п.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування приміщення площею 95,5 кв.м.

08.10.2010 між ПФ "Айболіт" (споживач) та КП "Харківські теплові мережі" (теплопостачальна організація)укладено Договір № 14167 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (т.1 а.с.68-71).

01.11.2010 ФОП ОСОБА_4. направив на адресу позивача Звернення-доручення, в якому також просив укласти Договір на постачання теплової енергії з 08.10.2010 року приміщення опалювальною площею 21,0 кв.м (т.1 а.с.92).

З Листа КП "Харківські теплові мережі" № 374 від 04.05.2011 вбачається, що ФОП ОСОБА_4. повідомлений про те, що до теперішнього часу Договір оренди не укладений і йому необхідно у 10-ти денний термін укласти Договір на поставку теплової енергії (т.1 а.с.152).

Актом КП "Харківські теплові мережі" № 174/5197 від 14.04.2011 обстеження системи теплопостачання об'єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що відповідно Договору оренди № 1 від 04.01.2009 приміщення площею 95,5 кв.м займає ПФ "Айболіт" Ос/рахунок 17460-1015 Qот = 0,007500 Гкал, відповідно Договору дарування ВВА № 539475 від 30.12.2004 приміщення площею 21,0 кв.м займає ФО ОСОБА_4, відповідно технічного паспорта інвент. № 1268 від 12.05.2003 на будівлю - загальна площа складає 178,3 кв.м, у приміщенні площею 62,0 кв.м - опалювальні прилади та підвідні системи опалення відсутні (т.1 а.с.57).

В матеріалах справи містяться письмові пояснення голови Циркунівської сільської ради № 28 від 15.01.2014, з яких вбачається, що Циркунівська сільська рада 06.04.2004 продала ОСОБА_4 приміщення площею 26,95 кв.м, що складає 15/100 частин нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 і на момент продажу приміщення не опалювались у зв'язку з тим, що не використовувались. Приміщення були передані без ремонту та системи опалення. На той час опалювались тільки приміщення, які займала ПФ "Айболит" (т.2 а.с.9).

У Листі № 1 від 20.01.2014 ПФ "Айболит" зазначено, що ПФ "Айболит" з 1998 року орендує приміщення в нежитловій будівлі за адресою: АДРЕСА_1, на той час у вказаній будівлі використовувалисть тільки приміщення, які займала ФП "Айболит". Інші приміщення, які у 2003-2004 придбав ОСОБА_4 знаходились у занедбаному стані та відрізані від централізованої системи опалювання (т.2 а.с.10).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до Закону України "Про теплопостачання" (2633-15) теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; суб'єктами відносин у сфері теплопостачання є фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

За змістом ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", ст. 275 Господарського кодексу України споживач теплової енергії використовує теплову енергію на підставі договору.

Статтями 19, 20 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб'єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Положеннями ч.3 ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що одним з основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання з теплопостачальною організацією договору на постачання теплової енергії.

Відповідно до вимог п.24 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 (1198-2007-п) , споживач зобов'язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Судами встановлено, що відповідач допустив споживання теплової енергії в належних йому приміщеннях без укладання відповідного договору; позивач звертався до відповідача з листами № 374 від 04.05.2011 та № 946 від 16.11.2011, в яких пропонувалося укласти договір на поставку теплової енергії у нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 докази отримання відповідачем зазначених листів містяться у матеріалах справи (т.1 а.с.152)

Зазначені звернення залишені відповідачем без відповідного реагування.

Позивач у своїх доводах зазначає, що 22.02.2011 уповноваженим представником позивача за участю відповідача складений акт обстеження № 174/5191, в якому зазначено, що відповідач займає нежитлове приміщення вбудоване в адміністративну будівлю площею 21,0 кв.м. У даному приміщенні встановлені опалювальні прилади типу "Аккорд" однорядні в кількості 2 штук 22 секції.

Доказів проведення реконструкції системи опалення, відповідачем не надано.

В матеріалах справи наявний акт обстеження системи теплопостачання № 174/5593 від 01.07.2011, складений представниками позивача, ПФ "Айболіт" та відповідача, підписаний сторонами без зауважень. Зазначеним актом встановлено, що відповідач займає площу 75,1 кв.м в адміністративній будівлі за адресою АДРЕСА_1 Реконструкція системи опалення не проводилась. В приміщенні встановлені опалювальні прилади типу "Аккорд" однорядні в кількості 6 штук 22 секції, а також в акті зазначено, що відповідач здійснює безпідставне користування тепловою енергією та система теплопостачання ФОП ОСОБА_4 є єдиною системою теплопостачання адміністративної будівлі споживача ПФ "Айболіт".

За оцінкою судів факт опалення приміщення підтверджується звертанням-дорученням від 01.11.2010 відповідача до начальника філії "Харківтеплозбут" КП "Харківські теплові мережі" з проханням укласти договір постачання теплової енергії з 08.10.2010 для опалення ветеринарної аптеки за адресою АДРЕСА_1 опалювальною площею 21,0 кв.м.

27.10.2011 відповідачем встановлено прилад обліку теплової енергії у нежитловому приміщенні загальною площею 170,8 кв.м, що підтверджується актом допуску до експлуатації вузла обліку теплової енергії (т.1, а.с.130-131) та, за оцінкою судів, свідчить про наявність опалювальних приладів у даному приміщенні.

Докази того, що відповідачем проведено реконструкцію системи опалення, перед встановленням приладів обліку опалення в матеріалах справи відсутні, а отже, за оцінкою судів, відповідач мав можливість споживання теплової енергії на потреби опалення зазначеного приміщення у період з жовтня 2010 по жовтень 2011, у зв'язку з чим позивач направив відповідачу лист-вимогу № 36-Т781 від 06.04.2012 та лист-вимогу № 569 від 06.07.2012 з вимогою сплатити вартість безпідставно придбаної теплової енергії у нежитлових приміщеннях відповідача по АДРЕСА_1

Проте, відповідач відповіді на вищезазначені листи не надав, вартість безпідставно спожитої теплової енергії не сплатив.

В розрахунку вартості спожитої теплової енергії застосовано теплове навантаження на опалення приміщення площею 21.0 кв.м, розташованого за адресою АДРЕСА_1, яке належить споживачу ОСОБА_4, що складає згідно з розрахунком 0,002036 Гкал/год, розрахунок вартості теплової енергії здійснений розрахунковим способом з урахуванням теплового навантаження на потреби опалення відповідно до "КТМ 204 України 244-94".

Згідно з наданим позивачем розрахунком у період з жовтня 2010 по квітень 2011 позивач відпустив відповідачу теплову енергію на суму 2 442,18 грн.

За оцінкою судів розмір безпідставно збереженого відповідачем майна, підтверджується матеріалами справи, та не спростовано відповідачем ані у суді першої інстанції, ані у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави на набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу частини 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За приписами статті 1213 Кодексу набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом страви про повернення майна.

За положеннями ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст. 15 та 16 Цивільного кодексу України особа звертається до господарського суду у визначений законодавством спосіб за захистом порушеного права. З аналізу правового регулювання, викладеного у главі 83 Цивільного кодексу України (435-15) вбачається, що порушення права потерпілої особи у спірних правовідносинах пов'язується з позбавленням (втратою) належного йому майна, невиконанням набувачем майна обов'язку, що визначений законодавчо, а не з невиконанням набувачем вимоги потерпілого повернути йому майно чи виставленого до оплати рахунку.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками господарських судів про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення вартості теплової енергії за період з жовтня 2010 по жовтень 2011 в сумі 9 277,09 грн, у зв'язку з відсутністю доказів споживання відповідачем теплової енергії у нежитловому приміщенні площею 54,1 кв.м та задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача вартості безпідставно спожитої теплової енергії в сумі 2 442,18 грн у періоді з жовтня 2010 по жовтень 2011 в нежитловому приміщенні площею 21,0 кв.м.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду.