головуючого судді: суддів: Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Кролевець О.А., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Вінниціна ухвалу та постанову Господарського суду Вінницької області від 21.07.2014 Рівненського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 у справі № 902/333/13-г Господарського суду Вінницької області за позовом Заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Вінниці до Приватного підприємства "Автокрафт"простягнення 11679833,51 грн. заборгованості за участю представників сторін:

прокурора: Гудименко Ю.В., посв. від 21.01.2013 № 014715

позивача: Бажуков А.К., дов. від 14.05.2013 № 010-01/3474

відповідача: не з'явилися

ВДВС: не з'явилися

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Вінниці звернулося до Господарського суду Вінницької області зі скаргою на бездіяльність посадових осіб ДВС, в якій просило:

визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДВС України у виконавчому провадженні № 38663128, яка полягає у невиконанні вимог ч. 2 абз. 4 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: ігнорування (ухилення від розгляду по суті) письмового клопотання позивача від 28.03.2014 № 074-09/294;

зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДВС України розглянути по суті письмове клопотання позивача від 28.03.2014 № 074-09/294;

визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДВС України у виконавчому провадженні № 38663128, яка полягає у невиконанні державним виконавцем вимог п. 4.5.6. Інструкції з організації примусового виконання рішень, а саме: невжиття дій щодо передачі визначених п. 4.5.4 Інструкції матеріалів виконавчого провадження до відповідного регіонального органу ДВС для здійснення заходів щодо передачі майна на реалізацію;

визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДВС України у виконавчому провадженні № 38663128, яка полягає у порушенні державним виконавцем вимог ч. 1 ст. 11, ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: несвоєчасному та неповному вчиненні державним виконавцем визначених Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) виконавчих дій, що призвело до порушення передбаченого законом 6-місячного терміну для виконання рішення суду на користь позивача.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.07.2014 у справі № 902/333/13-г (суддя Банасько О.О.) скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ "Укрексімбанк" у м. Вінниці на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України повернуто скаржнику.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., судді Мельник О.В., Розізнана І.В.) ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.07.2014 змінено та викладено п. 1 резолютивної частини в наступній редакції:

"1. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Укрексімбанк" у м. Вінниці на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України - залишити без розгляду".

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Вінниці звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.07.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 у справі № 902/333/13-г, передати матеріали справи на розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач та відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

До Вищого господарського суду України надійшло клопотання Державної виконавчої служби про відкладення розгляду касаційної скарги, яке мотивоване неможливістю явки представника у судове засідання суду касаційної інстанції.

З огляду на визначені у ГПК (1798-12) повноваження Вищого господарського суду України як касаційної інстанції, враховуючи те, що неявка представника ДВС не перешкоджає розгляду скарги, а також виходячи з того, що передбачений ГПК (1798-12) строк розгляду касаційної скарги спливає 18.12.2014, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання відкладення розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Господарського суду Вінницької області у даній справі від 10.04.2013 задоволено позов заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ "Укрексімбанк" у м. Вінниці до Приватного підприємства "Автокрафт" про стягнення 11679833 грн. 51 коп. заборгованості.

На виконання вказаного рішення суду 26.04.2013 Господарським судом Вінницької області видано відповідний наказ.

Апеляційним господарським судом встановлено, що постановою головного державного виконавця Відділу ДВС Каращук К.Л. від 02.07.2013 відкрито виконавче провадження № 38663128 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області № 902/333/13-г від 26.04.2013.

У встановлений термін для добровільного виконання рішення суду виконано не було.

Як з'ясовано судом апеляційної інстанції, відповідно до акта від 23.10.2013 державним виконавцем описано та арештовано майно ПП "Автокрафт"; постановою державного виконавця від 13.11.2013 був призначений експерт для визначення вартості майна боржника; 31.11.2013 здійснено оцінку рухомого та нерухомого майна боржника оцінювачем ТОВ "Консалтинговий центр "Маркон" Польовничим Р.С., висновок складено 24.12.2013; вказаний висновок оцінювача отримано позивачем 17.03.2014 і листом від 16.04.2014 позивач повідомив Відділ ДВС про відсутність жодних заперечень щодо вартості оціненого майна.

В подальшому, як вказано судом апеляційної інстанції, 08.07.2014 представник позивача ознайомився з матеріалами виконавчого провадження і 18.07.2014 звернувся до Господарського суду Вінницької області зі скаргою на бездіяльність органу ДВС в порядку ст. 121-2 ГПК України.

Місцевий господарський суд, повертаючи Публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" скаргу на бездіяльність відділу примусового виконання рішень ДВС України, виходив з того, що після спливу шестимісячного строку для виконання наказу (02.01.2014) позивач був обізнаний про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні та міг у встановлені законом строки звернутися з відповідною скаргою, проте скаргу подано позивачем 18.07.2014, тобто із значним пропуском строку на її подання без клопотання про відновлення пропущеного строку, що є підставою для залишення без розгляду зазначеної скарги.

Суд апеляційної інстанції погодився із вищевказаними доводами місцевого господарського суду, однак з огляду на те, що суд першої інстанції повернув скаргу позивачу, хоч такої процесуальної дії законом не передбачено, змінив ухвалу суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

При вирішенні питання про дотримання скаржником вказаного строку на подання скарги слід виходити з того, чи визначений в законі строк здійснення певної дії державним виконавцем, чи ні.

У випадку, якщо законом передбачено строк вчинення державним виконавцем певних дій, але по закінченню цього строку така дія державним виконавцем не вчинена, строк на оскарження такої бездіяльності державного виконавця і початок його перебігу визначається за правилами ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Якщо ж обов'язок органу Державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв'язку з цією бездіяльністю його прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі.

Згідно із поданою скаргою позивачем оскаржується бездіяльність державного виконавця, яка полягає у ухиленні від розгляду клопотання позивача від 28.03.2014 № 074-09/294 та вчинення дій, передбачених п. 4.5.6. Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо передачі матеріалів виконавчого провадження до відповідного регіонального органу ДВС для здійснення заходів з передачі майна на реалізацію.

Як вбачається з касаційної скарги та матеріалів справи, підстави для оскарження бездіяльності державного виконавця у виконавчому провадженні виникли вже після закінчення шестимісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження", і строки вчинення державним виконавцем відповідних дій законом не встановлені, а тому позивач мав право оскаржити їх в будь-який час, оскільки ці правопорушення є триваючими.

За таких обставин висновок судів попередніх інстанцій про подання позивачем скарги після закінчення строків, встановлених ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, є помилковим.

Відповідно до ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Згідно із ч. 4 ст. 111-13 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування касаційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або про залишення без розгляду заяви у провадженні у справі про банкрутство, справа передається на розгляд суду першої інстанції.

Таким чином, ухвала Господарського суду Вінницької області від 21.07.2014 та постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 у справі № 902/333/13-г підлягає скасуванню з передачею скарги на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Вінниці задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.07.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 у справі № 902/333/13-г скасувати.

Скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Вінниці на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України передати на розгляд Господарського суду Вінницької області.