головуючого судді Овечкіна В.Е., суддів Чернова Є.В., Цвігун В.Л., розглянув касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" на постанову від 12.08.2014 р. Харківського апеляційного господарського суду у справі № 5021/765/12 господарського суду Сумської області за позовом Управління майна комунальної власності Сумської міської ради до Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" про стягнення коштівза участю представників:

позивача: Пейкова І.О., дов. від 01.07.2014 № 23.01-27/26;

відповідача: Мельнік О.В., дов. від 02.05.2014 б/н;

Рішенням господарського суду Сумської області від 18.03.2014 (суддя Ю. Зражевський) в задоволенні позову про стягнення боргу з орендної плати відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2014 (судді В. Івакіна, В. Бондаренко, П. Тихий) рішення господарського суду Сумської області від 18.03.2014 скасовано, прийнято нове,яким позов задоволено, стягнуто з Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції на користь Управління майна комунальної власності Сумської міської ради 293672,97 грн. заборгованості по орендній платі, 16898,71 грн. пені. Стягнуто з Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції на користь Управління майна комунальної власності Сумської міської ради витрати по сплаті судового збору в розмірі 1756,00 грн. за подання позову та 3106,00 грн. за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою, УДППЗ "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта", - відповідач у справі - звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2014, а рішення господарського суду Сумської області від 18.03.2014 залишити без змін. Вважає, що апеляційним судом неправильно застосовано ст.ст. 210, 654, 640, 793, 794 ЦК України, ст. 180 ГК України. Безпідставно застосовано норми ЦК України 1963 (1540-06) року. Судом недотримано вимог ст. 35 ГПК України та надано преюдиційного значення фактам, встановленим рішеннями судів у справі № 5021/1287/12. Судом не застосовано ст. 83 ГПК України та не визнано недійсними пов'язані з предметом спору договори в частині розміру орендної плати. Апеляційним судом залишено поза увагою доводи скаржника щодо того, що спірні договори укладені неуповноваженою особою, так як право власності позивача на спірні приміщення не доведено.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив позивача, в якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

30.01.1998 р. між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради (орендодавець) та Сумським поштамтом (правонаступником якого є - Сумська дирекція УДППЗ "Укрпошта") укладено договір № ФМ-348, згідно п. п. 1, 2 якого орендодавець передав, а орендар прийняв на умовах, визначених договором, в оренду нежитлові приміщення за адресою: м. Суми, вул. Халтуріна, 6, загальною площею 89,8 кв. м для розміщення 22-го відділення зв'язку (т. 1 а. с. 14-15).

Протягом дії договору № ФМ-348 сторонами укладались наступні зміни, якими договір та додаток № 3 до нього викладались в новій редакції: № 2 від 08.04.2008 р., № 2 від 31.12.2009 р., № 3 від 08.08.2011 р. (т. 1 а. с. 16-18, 19, 20)

30.01.1998 р. між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради (орендодавець) та Сумським поштамтом (правонаступником якого є - Сумська дирекція УДППЗ "Укрпошта") укладено договір № ФМ-337, згідно п. п. 1, 2 якого орендодавець передав, а орендар прийняв на умовах, визначених договором, в оренду нежитлові приміщення за адресою: м. Суми, вул. 4-а Продолна, 76, загальною площею 90,1 кв. м для розміщення 13-го відділення зв'язку (т. 1 а. с. 21-22).

Протягом дії договору № ФМ-337 сторонами укладались наступні зміни, якими договір та додаток № 3 до нього викладались в новій редакції: № 1 від 28.08.2000 р., зміна до розрахунку орендної плати від 28.08.2000 р., № 2 від 08.08.2008 р., № 2 від 31.12.2009 р., № 3 від 01.04.2011 р. (т. 1 а. с. 23-24, 25, 26-28, 29, 30).

30.01.1998 р. між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради (орендодавець) та Сумським поштамтом (правонаступником якого є Сумська дирекція УДППЗ "Укрпошта") укладено договір № ФМ-321, згідно п. п. 1, 2 якого орендодавець передав, а орендар прийняв на умовах, визначених договором, в оренду нежитлові приміщення за адресою: м. Суми, вул. Некрасова, 2, загальною площею 43,6 кв. м для розміщення 16-го відділення зв'язку (т. 1 а. с. 31-32).

Строк дії договорів встановлений до 30.01.2018 р. (п. 8.1. договорів).

Протягом дії договору № ФМ-321 сторонами укладались зміни, якими договір та додаток № 3 до нього викладались в новій редакції: № 1 від 28.08.2000 р., № 2 від 08.08.2008 р., зміна до розрахунку орендної плати від 31.12.2009 р., № 4 від 01.04.2011 р. (т. 1 а. с. 33-34, 35-37, 38, 39).

В порушення умов зазначених договорів орендар зобов'язання зі сплати орендної плати не виконав, в зв'язку з чим у останнього перед позивачем виникла заборгованість, яка не була погашена.

Вказані обставини стали підставою для звернення Управління майна комунальної власності Сумської міської ради до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача за договорами оренди № ФМ-348 від 30.01.1998 р., № ФМ-337 від 30.01.1998 р., № ФМ-321 від 30.01.1998 р. 310571,68 грн., з яких 293672,97 грн. - заборгованість по орендній платі, 16898,71 грн. - пеня.

Дослідивши обставини справи та надані докази, суди попередніх інстанцій дійшли протилежних висновків щодо необхідності здійснення державної реєстрації та нотаріального посвідчення укладених сторонам змін №№ 2,3 до договорів оренди приміщень.

Так, місцевим судом, з посиланням на ст.ст. 210,640,794 п.9 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України (435-15) зауважено, що не посвідчені нотаріально і не зареєстровані у встановленому законом порядку є нікчемними (неукладеними) зміна № 2 від 08.04.2008 р., зміна № 2 від 31.12.2009р. до розрахунку орендної плати, зміна № 3 від 08.08.2011 року до розрахунку орендної плати до договору оренди № ФМ-348 від 30.01.1998 р.; зміна № 2 від 08.04.2008р., зміна № 2 від 31.12.2009 р. до розрахунку орендної плати, зміна № 3 від 01.04.2011р. до розрахунку орендної плати до договору оренди № ФМ-337 від 30. 01.1998 р.; зміна № 2 від 08.04.2008 р., зміна № 3 від 31.12.2009 р. до розрахунку орендної плати, зміна № 4 від 01.04.2011 р. до розрахунку орендної плати до договору оренди № ФМ-321 від 30.01.1998 р. Відтак, підстави для задоволення позову відсутні.

Натомість, апеляційний суд, спростовуючи висновки місцевого суду вказав на те, що спірні договори оренди укладені в 1998 році, отже, на час їх укладення підлягає застосуванню норми Цивільного кодексу України 1963 (1540-06) року, в редакції від 03.12.1996 р. та Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) в редакції від 23.12.1997 р. Спірні договори оренди укладено в простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, у відповідності нормам діючого на той час законодавства.

Апеляційний суд, взявши до уваги дійсність правочинів, які є підставою для нарахування орендної плати і пені, відсутність доказів погашення відповідачем заборгованості зі сплати орендної плати, відповідність розміру пені вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (543/96-ВР) , а також те, що розрахунки пені є вірними, не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, - задовольнив позов у повному обсязі.

Переглядаючи оскаржувані судові акти у касаційному порядку колегія суддів зазначає наступне.

Приписами ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Розглядаючи справу суд на підставі ст. 43 ГПК України, зобов'язаний оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя, керуючись ст. 65 ГПК України, витребовує від сторін документи, необхідні для вирішення спору. В порушення цих вимог суди попередніх інстанцій не дослідили наявні в матеріалах справи докази та не встановили обставини необхідні для вирішення спору по суті.

Так, звертаючись із позовом, Управління комвласності вказує на договори оренди приміщень від 30.01.1998 в редакції змін до договору від 08.04.2008.

Судами не з'ясовано зміни № 2 до договору за своєю суттю є змінами чи новим договором. Судами не співставлено умови договорів від 30.01.1998 та від 08.04.2008. Чи є такі зміни дійсними. Якщо ні, то на підставі яких договорів відповідач користується спірними приміщеннями по вул. Халтуріна, 6, вул. 4-а Продолна, 76, вул. Некрасова, 2.

В силу вимог п. 9 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України (435-15) до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) , застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Приписами ст. 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У нормах ст.ст. 793, 794 ЦК України закріплена вимога закону щодо нотаріального посвідчення договорів оренди приміщень, укладених строком більше, ніж на 3 роки та державна реєстрація таких договорів.

Договори №№ ФМ-348,ФМ-321,ФМ-337 укладені строком на 20 років, до 30.01.2018.

Таким чином, висновок місцевого суду про те, що відповідні зміни № 2 до договорів оренди від 30.01.1998 №№ ФМ-348,ФМ-321,ФМ-337 мали б пройти державну реєстрацію та бути нотаріально посвідчені є обґрунтованими. Апеляційним судом залишено поза увагою вказані вище приписи закону.

В той же час, ні місцевим, ні апеляційним судом не з'ясовано підстави, розмір та порядок нарахування орендної плати за договорами оренди від 30.01.1998. Так, п. 5.1 договорів, в редакції від 30.01.1998 сторони погодили, що орендна плата за нежитлові приміщення встановлюється відповідно до ставок орендної плати, встановлених у рішенні виконкому від 10.02.1997 № 56 згідно розрахунку (додаток 3 до договорів). І рішення виконкому, і додаток 3 до договорів відсутні у матеріалах справи.

Судами також не з'ясовано за який період у відповідача виникла заборгованість перед позивачем. Не витребувано у позивача відповідного розрахунку заборгованості за кожним договором з розбивкою на місяці. Розрахунок пені з розбивкою на періоди по кожному з договорів в матеріалах справи також відсутній. Таким чином, апеляційний суд, задовольняючи позов, не перевірив ні періоди, за які виникла заборгованість по сплаті орендної плати, ні правильність нарахування позивачем пені. Відповідні розрахунки в оскаржуваній постанові відсутні.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що справа розглянута судами поверхнево, без з'ясування обставин і дослідження доказів, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. Ними не застосовано норми права, що регулюють спірні правовідносини сторін. Доводи скаржника щодо того, що судами порушено вимоги ст. 43 ГПК України є обґрунтованими.

Порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права згідно зі ст. 111-10 ГПК України є підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При повторному розгляді справи необхідно врахувати викладене вище.

Вирішити питання про наявність підстав для стягнення боргу. Для цього з'ясувати правову природу змін № 2 до договорі оренди від 30.01.1998 - це є зміни до договору, чи фактично новий договір. Встановити, на підставі яких договорів відповідач перебуває у приміщеннях по вул. Халтуріна, 6, вул. 4-а Продолна, 76, вул. Некрасова, 2. Визначити підстави, розмір та порядок нарахування орендної плати за договорами оренди від 30.01.1998 №№ ФМ-348,ФМ-321,ФМ-337. В порядку ст. 65 ГПК України витребувати у сторін рішення виконкому від 10.02.1997 № 56 та додаток 3 до договорів від 30.01.1998 №№ ФМ-348,ФМ-321,ФМ-337. З'ясувати, чи сплачував відповідач орендну плату в порядку та розмірах, погоджених сторонами у договорах оренди від 30.01.1998 №№ ФМ-348,ФМ-321,ФМ-337. Дослідити, за які періоди утворилася заборгованість відповідача по спірним договорам. В порядку ст. 65 ГПК України витребувати у позивача детальний розрахунок боргу по кожному договору та детальний розрахунок пені по кожному договору, за кожний прострочений місяць.

Винести законне, обґрунтоване рішення суду.

Водночас, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що судом недотримано вимог ст. 35 ГПК України та надано преюдиційного значення фактам, встановленим рішеннями судів у справі № 5021/1287/12. Судом не застосовано ст. 83 ГПК України та не визнано недійсними пов'язані з предметом спору договори в частині розміру орендної плати.

Колегія суддів констатує, що судами обґрунтовано надано преюдиційного значення фактам, встановленим у рішеннях господарських судів у справі № 5021/1287/12 за позовом УДППЗ "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" до Управління майна комунальної власності Сумської міської ради про визнання розділів 2 змін до договорів № ФМ-348, № ФМ-337 та № ФМ-321 недійсними. Сторони у справі № 5021/1287/12 та у справі, що розглядається є ідентичними. Предметом спору у справі 5021/1287/12 є договори № ФМ-348, № ФМ-337 та № ФМ-321, тобто ті ж, на які посилається позивач у справі № 5021/765/12 як на підставу своїх вимог.

Приписами ст. 83 ГПК України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству. Таким чином, визнання договору, пов'язаного з предметом спору недійсним є правом, а не обов'язком суду, як помилково вважає відповідач. Більше того, саме у справі № 5021/1287/12 судами вже вирішувалося питання про недійсність пов'язаних з предметом спору договорів в частині розміру орендної плати. З цього приводу винесено рішення, яке набрало законної сили.

Доводи скаржника про те, що договори оренди укладені неуповноваженими на це особами так як право власності на спірні приміщення позивачем не доведено спростовується встановленими судами обставинами справи. Так, місцевим судом зауважено, що в ході судового розгляду даної справи на підтвердження права власності позивача щодо нежитлових приміщень, які перебувають у користуванні у відповідача на умовах оренди за спірними договорами у цій справі, позивачем надано господарському суду для огляду оригінали матеріалів інвентаризаційних справ на будинки за адресою: м. Суми, вул. Халтуріна, 6 (2 тома), м. Суми, вул. 4-а Продольна, 76 (2 тома), м. Суми, вул. Некрасова, 2 (3 тома). З огляду на викладене, право власності на нежитлові приміщення підтверджується рішеннями Виконавчого комітету Зарічної районної Ради народних депутатів від 19.08.1986 року № 239 та Виконавчого комітету Ковпаківської районної ради народних депутатів від 17.06.1986 року № 164, від 21.10.1986 року № 268 "Про оформлення права власності на житлові будинки", згідно до яких на цілі житлові будинки Сумським обласним бюро технічної інвентаризації було зареєстровано право комунальної власності, що відповідає вимогам діючої на той час Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 р. (n0001303-66)

Колегія суддів також відхиляє доводи скаржника про порушення судами приписів ст. 35 ГПК України. Скаржник вважає, що суд мав би надати преюдиційного значення фактам, встановленим судами у справах № 5024/274/2011, № 9/331-06, № 5/293-06.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішення, на які посилається відповідач, стосуються інших філій УДППЗ "Укрпошта": Херсонська дирекція УДППЗ "Укрпошта", Сумський поштамп-Центр сумського зв'язку №1, або прийняті відносно інших об'єктів нерухомого майна та укладених щодо цих об'єктів договорів. Отже, судами обґрунтовано залишено поза увагою вказані скаржником рішення.