У липні 2011 року Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" та Кооперативу "Союз" про визнання договору передачі нерухомого майна від 09.11.2006 № 09/11-2006, укладеного відповідачами, недійсним.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 23.09.2011 позов задоволено. Визнано недійсним договір передачі нерухомого майна № 09/11-2006 від 09.11.2006, укладений ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" та Кооперативом "Союз".

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2011, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.05.2012, скасовано вказане рішення господарського суду Тернопільської області та прийнято нове, яким відмовлено в задоволенні позову.

23.01.2014 позивачем до Львівського апеляційного господарського суду подано заяву про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 (колегія суддів у складі: суддя Зварич О.В. - головуючий, судді Гриців В.М., Скрипчук О.С.) у задоволенні заяви ПАТ "Універсал Банк" про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 за нововиявленими обставинами відмовлено. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2014 ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 скасовано, справу передано на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду для перегляду постанови Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 за нововиявленими обставинами.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2014 (колегія суддів у складі: суддя Данко Л.С. - головуючий, судді Давид Л.Л., Якімець Г.Г.) заяву ПАТ "Універсал Банк" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 задоволено. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 скасовано. Рішення господарського суду Тернопільської області від 23.09.2011 у справі № 1/71/5022-1048/2011 залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "Тернопільський електромеханічний завод" просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2014, заяву ПАТ "Універсал Банк" про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 за нововиявленими обставинами залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 залишити в силі. Скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 4-2, 84 ГПК України.

У запереченнях на касаційну скаргу ПАТ "Універсал Банк" просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2014 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення обставин у справі та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 20 ГПК України суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами. За наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

У розгляді справи № 1/71/5022-1048/2011 та прийнятті Львівським апеляційним господарським судом постанови від 20.08.2014 за нововиявленими обставинами брав участь суддя Данко Л.С., який також розглядав в апеляційному порядку зазначену справу та приймав постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2011.

Враховуючи викладені вимоги процесуального закону, суддя Данко Л.С. не мав права брати участь у перегляді справи за нововиявленими обставинами, а повинен бути заявити самовідвід, у зв'язку з чим прийнята за його участю постанова від 20.08.2014 винесена з порушенням норм чинного господарського процесуального законодавства.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 111-10 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом у незаконному складі колегії суддів.

Крім того Вищий господарський суд України вважає за необхідне зазначити наступне.

Предметом позову є вимога про визнання укладеного відповідачами договору передачі нерухомого майна № 09/11-2006 від 09.11.2006 недійсним на підставі ст.ст. 215, 234 ЦК України.

Під час розгляду справи по суті судами встановлено, що звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що:

- в забезпечення кредитних зобов'язань Кооперативу "Союз", 17.08.2007 банком (іпотекодержатель), Кооперативом "Союз" (позичальник) та ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" (іпотекодавець - майновий поручитель) укладений договір іпотеки (далі - договір іпотеки), згідно з умовами якого ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" передав в іпотеку банку свої майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме: тринадцять квартир із 124-квартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземною стоянкою по вул. Нечая, 25 у м. Тернополі;

- у 2010 році банк звернувся з позовом про звернення стягнення на зазначене заставлене майно, оскільки Кооператив "Союз" не виконав свої кредитні зобов'язання;

- в задоволенні позову банку було відмовлено з посиланням на те, що 09.11.2006 відповідачами укладений договір передачі нерухомого майна № 09/11-2006 від 09.11.2006, за умовами якого ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" передав Кооперативу "Союз" у власність вказані 13 квартир, що знаходяться в 124-квартирному житловому будинку, а тому суд дійшов висновку, що передаючи в заставу майнові права ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" не був власником цього майна;

- з огляду на викладене позивач звернувся до суду з позовом у даній справі про визнання недійсним договору передачі нерухомого майна № 09/11-2006 від 09.11.2006, посилаючись на те, що оспорюваний договір порушує права банку як іпотекодержателя та був вчинений відповідачами без наміру настання правових наслідків для сторін, оскільки сторонами договору не було вчинено будь-яких дій для переходу права власності від відповідача-1 до відповідача-2, тобто оспорюваний договір укладений без наміру створення правових наслідків, які були обумовлені цим договором, що свідчить про фіктивність цього договору, а тому з урахуванням вимог ст.ст. 215, 234 ЦК України такий договір має бути визнаний судом недійсним.

Господарський суд першої інстанції приймаючи рішення про задоволення позовних вимог виходив з того, що сторонами оспорюваного договору не надано суду доказів його належного виконання щодо фактичної передачі майна - обумовлених договором квартир в рахунок погашення заборгованості відповідача-1, не здійснено реєстрацію переданого майна за відповідачем-2, не надано доказів списання заборгованості відповідача-1, та зауважено, що при укладенні договору іпотеки від 17.08.2007, відповідачі своїми підписами підтвердили, що власником майнових прав на майно - квартири, які передаються в іпотеку є ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод", у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що оспорюваний договір має фіктивний характер та задовольнив позов.

Апеляційний господарський суд з висновком місцевого господарського суду щодо фіктивності оспорюваного правочину не погодився та навів в постанові доводи щодо відсутності ознак фіктивності оспорюваного правочину.

Зокрема господарським судом апеляційної інстанції визнано встановленими наступні обставини:

- оспорюваний договір був укладений до укладення договору іпотеки від 17.08.2007;

- актом від 14.11.2006 № 14/11-2006 приймання-передачі у власність майна за договором від 09.11.2006 № 09/11-2006 підтверджується факт виконання договору;

- про відсутність фіктивності спірного договору свідчать дані викладені в довідці від 01.04.2010 № 01/844 ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод", якою підтверджено закінчення будівництва та здачу його в експлуатацію, а також відсутністю в бухгалтерському обліку ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" даних по відображенню списання з балансу підприємства незавершеного будівництва та по зменшенню заборгованості;

- відповідно до змісту балансу ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" на кінець звітного періоду (2006 року) заборгованість ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" перед Кооперативом "Союз" відображено за мінусом вартості договору передачі нерухомого майна № 09/11-2006 від 09.11.2006;

Виходячи з відсутності обставин, які б свідчили про те, що при укладанні оспорюваного договору обидва відповідача діяли без наміру створити юридичні наслідки, апеляційний господарський суд визнав висновки місцевого суду щодо обґрунтованості заявленого у справі позову такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Крім того, у постанові Львівського апеляційного господарського суду є посилання на те, що договір іпотеки визнано недійсним рішенням господарського суду Тернопільської області від 21.05.2010 у справі № 2/20-269, яке набрало законної сили.

ПАТ "Універсал Банк" звертаючись із заявою про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 за нововиявленими обставинами в якості нововиявленої обставини зазначив постанову Вищого господарського суду України від 27.12.2013, якою скасовано рішення господарського суду Тернопільської області від 21.05.2010 у справі № 2/20-269. За ствердженням заявника, оскільки рішенням господарського суду Тернопільської області від 21.05.2010 було обґрунтовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2011, тому в даному випадку наявні підстави для перегляду цього судового акта за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Таким чином, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Частиною 2 ст. 112 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 112 ГПК України підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

Отже, у з'ясуванні наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з наведеною вище правовою нормою має значення тільки сам факт встановлення відповідних обставин після вирішення спору.

При цьому при розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленою обставиною у зв'язку із скасуванням рішення суду по іншій справі необхідно мати на увазі, що скасування такого рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтовував судове рішення, про перегляд якого подано заяву.

Скасовуючи ухвалу господарського суду апеляційної інстанції від 03.03.2014, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 03.06.2014 врахував вказані вимоги процесуального закону та зазначив про те, що скасування рішення господарського суду Тернопільської області від 21.05.2010 у справі № 2/20-269 свідчить про наявність відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 112 ГПК України підстав для перегляду постанови Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 за нововиявленими обставинами, оскільки в постанові Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 було в тому числі покладено факти встановлені рішенням господарського суду Тернопільської області від 21.05.2010.

Разом з тим апеляційному господарському суду переглядаючи постанову від 30.11.2011 за нововиявленими обставинами слід було звернути увагу на п. 8.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (v0017600-11) , яким роз'яснено, що законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Пунктом 8.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (v0017600-11) роз'яснено, що прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

При цьому істотність нововиявлених обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) є обов'язковою умовою.

Натомість задовольняючи заяву позивача в повному обсязі, господарський суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що наявність рішення господарського суду Тернопільської області від 21.05.2010 у справі № 2/20-269 була не єдиною підставою, з яких було прийнято постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 та щодо якої порушено питання про перегляд її за нововиявленими обставинами.

За умови спростування однієї обставини на підставі якої було відмовлено у задоволенні позову про визнання договору недійсним залишаються ще й інші, існуванню яких господарський суд апеляційної інстанції оцінки не надав.

Отже, суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову від 20.08.2014, припустився порушення норм процесуального права, зокрема вимог ст.ст. 20, 43, 101, 111-10, 111-12, 112 ГПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 111-7 ГПК касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Ці обмеження поширюються і на права касаційної інстанції у перегляді рішення за нововиявленими обставинами. Отже, Вищий господарський суд України може переглядати судове рішення за нововиявленими обставинами лише у випадках, коли цей перегляд не пов'язаний з дослідженням фактичних даних, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність нововиявлених обставин (ст. 32 ГПК України).

Зважаючи на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2014 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду для розгляду заяви про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 за нововиявленими обставинами.

Під час нового розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене у даній постанові та прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-12, 112- 114 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2014 у справі № 1/71/5022-1048/2011 скасувати.

Справу передати до Львівського апеляційного господарського суду для нового розгляду заяви про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 за нововиявленими обставинами.