розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Ковельські ковбаси" на рішення господарського суду Волинської області від 10 липня 2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2014 року у справі № 903/452/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" до приватного акціонерного товариства "Ковельські ковбаси", за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Гелікон", про внесення змін до договору постачання електричної енергії, -

У травні 2014 року публічне акціонерне товариство "Волиньобленерго" звернулось до господарського суду Волинської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Ковельські ковбаси" про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 526-0813000 від 2 грудня 2004 року в редакції, запропонованій позивачем, оскільки за час дії зазначеного договору до Постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31 липня 1996 року (z0417-96) , якою регулюються відносини сторін за цим договором, а також до інших законодавчих актів, внесено ряд змін, які суттєво впливають на взаємовідносини, що виникають в процесі постачання електричної енергії, а тому спірний договір має бути приведений у відповідність до вимог чинного законодавства.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 18 червня 2014 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Гелікон".

Рішенням господарського суду Волинської області від 10 липня 2014 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2014 року, позов задоволено. Внесено зміни до договору про постачання електричної енергії № 526-0813000 від 2 грудня 2004 року в редакції, запропонованій позивачем. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, вказуючи на безпідставність викладених в ній доводів.

Заслухавши пояснення представників позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, 2 грудня 2004 року відкритим акціонерним товариством "Волиньобленерго" в особі Ковельської філії, правонаступником якого є позивач, і закритим акціонерним товариством "Ковельські ковбаси", правонаступником якого є відповідач, укладено договір про постачання електричної енергії № 526-0813000. До даного договору сторонами укладено 12 додатків та 1 доповнення, що є невід'ємними частинами цього договору.

Оскільки Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 105 від 4 лютого 2010 року затверджено зміни до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31 липня 1996 року (z0417-96) , і ці зміни набрали чинності з дня їх офіційного опублікування, позивач неодноразово направляв на адресу відповідача примірники змін до договору про постачання електричної енергії № 526-0813000 від 2 грудня 2004 року з метою приведення договору у відповідність до норм чинного законодавства, проте, відповідач від пропозиції позивача відмовився.

При цьому, судами встановлено, що електрична енергія для відповідача до 1 вересня 2013 року постачалась Ковельською філією ПАТ "Волиньобленерго" через технологічні електричні мережі ПАТ "Ковельсільмаш", а з 1 вересня 2013 року постачання електричної енергії для ПАТ "Ковельсільмаш" припинено у відповідності до його звернення. Технологічні електричні мережі, які належали ПАТ "Ковельсільмаш" перейшли у власність ТОВ "Компанія Гелікон", з якою Ковельська філія ПАТ "Волиньобленерго" уклала договір про постачання електричної енергії, а ПАТ "Волиньобленерго", відповідно, - договір про спільне використання технологічних електричних мереж.

Відповідно до абз. 3 п. 1.10 Правил користування електричною енергією (z0417-96) для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж.

4 вересня 2013 року, на виконання зазначеної вимоги чинного законодавства, позивачем і третьою особою укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 19/13-362.

Між третьою особою і відповідачем договорів про спільне використання технологічних електричних мереж або договорів про технічне забезпечення електропостачання споживача не укладалось.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вимогою щодо внесення відповідних змін до договору про постачання електричної енергії, укладеного між позивачем і відповідачем 2 грудня 2004 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частини 1, 2 ст. 277 Господарського кодексу України передбачають, що абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Правилами можуть бути передбачені типові договори постачання окремих видів енергії.

Згідно п. 1.3 Правил користування електричною енергією (z0417-96) постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28 (z0417-96) , договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Згідно з п. 5.3 зазначених Правил при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3). Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та п.п. 5.5, 5.6, та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.

Розглядаючи заявлений позов по суті, господарський суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, керуючись нормами ст.ст. 188, 193, 277 Господарського кодексу України, ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України, враховуючи, що наявність укладеного між сторонами договору не є перешкодою для внесення змін до цього договору, встановивши, що договір, укладений сторонами є чинним, а відповідач ухиляється від внесення змін до нього, при цьому, запропоновані позивачем зміни до договору № 526-0813000 від 2 грудня 2004 року про постачання електричної енергії відповідають вимогам Правил користування електричною енергією, відповідають в цілому типовому договору на постачання електричної енергії, дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, задовольнивши їх.

Висновок попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, стосовно того, що позивачем не надано доказів зміни обставин, якими сторони керувались під час укладення договору, наявності одночасно 4-х умов, визначених ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, необхідних для зміни укладеного сторонами договору, не доведено, що договір суперечить суспільним інтересам, а тому судами попередніх інстанцій порушені норми матеріального права, а саме: положення Правил користування електричною енергією, Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , ст.ст. 179, 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 651, 652, 764 Цивільного кодексу України, ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні зазначених норм чинного законодавства, зводяться до оцінки наявних у справі доказів, переоцінка та аналіз яких не входить до компетенції касаційної інстанції в силу норм ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, а тому, такі доводи не можуть братися судом касаційної інстанції до уваги.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Ковельські ковбаси" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 10 липня 2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2014 року у справі № 903/452/14 - без змін.