розглянувши касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Першого заступника прокурора Київської області

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2014

у справі № 911/3172/14 Господарського суду Київської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

до Приватного акціонерного товариства "Пласт"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

за участю прокурора

про визнання договору недійсним,

Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Пласт" (відповідач) про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 05.03.2014 р. № 272-14.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірний договір укладений з порушенням норм чинного законодавства, зокрема, ст. 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності від 21.09.2006 р. № 185-V та Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 296 (296-2012-п) ), оскільки його укладення не було погоджено з Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Господарського суду Київської області від 04.08.2014 (суддя Щоткін О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2014 (судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.), у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач не є державним підприємством в розумінні змісту ст. 73 Господарського кодексу України, тому наведені позивачем обґрунтування позовних вимог не дають підстав для визнання спірного договору недійсним.

Разом з тим, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2014 до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

У розгляді справи апеляційним господарським судом брав участь прокурор Київської області.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких з урахуванням уточнень, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Першим заступником прокурора Київської області на вищезазначені рішення та постанову також подано касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч.1 ст. 63 Господарського кодексу України, ст. 1, підпункту "Л" п.18, ст. 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", ч.1 ст. 25, ст. 58 Закону України "Про акціонерні товариства", ст.ст. 27, 65 Господарського процесуального кодексу України, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що поза увагою судів попередніх інстанцій залишилась та обставина, що засновником позивача фактично є держава, оскільки 100% акцій позивача належать Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 100% акцій якого теж належать державі і прибуток від діяльності останнього належить державі; Статутом позивача визначено, що прийняття рішення про укладення правочинів на суму від 10 мільйонів грн. належить до компетенції правління Товариства за погодженням з акціонером Товариства - ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", тобто спірний правочин укладений особою, що його підписала, поза межами компетенції цієї особи.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач Приватне акціонерне товариство "Пласт" просить касаційні скарги залишити без задоволення, а постановлені у справі рішення та постанову - без змін, як законні та обґрунтовані.

Розглянувши касаційні скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Першого заступника прокурора Київської області підлягають задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

05.03.2014 між Публічним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (позивач) та Приватним акціонерним товариством "ПЛАСТ" (відповідач) було укладено договір про спільну діяльність № 272-14.

Відповідно до умов п.1.1. укладеного договору сторони зобов'язалися спільно діяти без створення юридичної особи шляхом об'єднання своїх вкладів та зусиль в сфері видобутку постачання і транспортування нафти, газу і газового конденсату для досягнення наступних спільних господарських цілей: кооперації і координації спільних зусиль в здійсненні заходів щодо геологічного вивчення нафтогазоносних надр, дослідно-промислової та промислової розробки родовищ нафти і газу, видобутку та переробки нафти, газу і газового конденсату, реалізації газу, газового конденсату, а також з метою об'єднання матеріальних, фінансових, інтелектуальних та інших ресурсів сторін, направлених на використання передових технологічних засобів, для інтенсифікації видобутку і експлуатації родовищ, забезпечення виконання вимог безпеки праці, охорони надр і навколишнього середовища; одержання прибутку.

Пунктом 2.2. договору № 272-14 передбачено, що спільна діяльність сторін буде здійснюватися відповідно до програми спільної діяльності та бюджету спільної діяльності, в яких сторони визначатимуть детальний зміст, порядок, строки та інші умови спільної діяльності.

Згідно з п. 4.1. договору № 272-14 сторони договору погодили, що для досягнення цілей, що є предметом цього договору спільної діяльності, учасники роблять внески в спільну діяльність в формі грошей, майна, прав користування майном, професійних і інших знань, навичок і умінь, а також ділової репутації та ділових зв'язків.

Пунктом 4.2. договору № 272-14 встановлено, що відповідач (сторона-1 за договором) вносить у спільну діяльність грошовий внесок; вартість внеску відповідача в період дії даного договору на цілі спільної діяльності складає 71 640 000,00 грн.

Пунктом 4.3. договору № 272-14 визначено, що позивач (сторона-2 за договором) вносить у спільну діяльність право користування об'єктами Архангельського газового родовища - виробничий комплекс "Блок-кондуктор-1", виробничий комплекс "Центральна технологічна платформа-7", а також право користування об'єктами Стрілкового газового родовища; вартість внеску позивача в період дії даного договору на цілі спільної діяльності складає 47 760 000,00 грн., з урахуванням вартості свердловин.

Пунктами 4.4., 4.5. договору № 272-14 передбачено, що частка відповідача складає 60% та частка позивача складає 40%.

Згідно з актом № 1 від 05.03.2014 р. про внески в спільну діяльність до договору про спільну діяльність від 05.03.2014 р. № 272-14, сторони внесли до спільної діяльності наступні внески: відповідач вніс до спільної діяльності грошові внески в розмірі 71 640 000,00 грн., позивач вніс до спільної діяльності право користування об'єктами Архангельського газового родовища: виробничий комплекс "Блок-кондуктор-1", виробничий комплекс "Центральна технологічна платформа-7" та об'єкти Стрілкового газового родовища вартістю 47 760 000,00 грн.

Відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 1 Закону України "Про акціонерні товариства" управління акціонерними товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави або територіальної громади, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законом.

Згідно з пунктом 8 ч. 1 ст. 2 вищезазначеного Закону корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Із встановлених судовими інстанціями обставин справи вбачається, що єдиним акціонером позивача є Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", в свою чергу єдиним акціонером якого є держава.

Відповідно до частини 2 ст. 326 Цивільного кодексу України від імені та в інтересах держави право власності здійснюють відповідні органи державної влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" від 21.09.2006 № 185-V (далі - Закон № 185-V (185-16) ) Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом.

Підпунктом "л" п.18 ч. 2 ст. 5 Закону № 185-V передбачено, що здійснюючи управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України визначає порядок укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також: господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50%, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном.

Частиною 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

При вирішенні спору у даній справі господарським судом вимог вищенаведеної процесуальної норми не дотримано, орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі не залучено.

Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій не вповні досліджені обставини щодо підстав для визнання договору недійсним в розумінні положень ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та норм ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (визначений Статутом позивача порядок (обмеження) щодо укладення договорів на певну суму).

З урахуванням викладеного оскаржені судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими, тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого господарського суду України, якою касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" прийнято до касаційного провадження, надано відстрочку останньому на сплату судового збору до розгляду касаційною інстанцією даної справи, тому судовий збір у визначеному законом розмірі підлягає стягненню з названого товариства до Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Першого заступника прокурора Київської області задовольнити.

Рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2014 у справі № 911/3172/14 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" до спеціального фонду Державного бюджету України відстрочений судовий збір у розмірі 852 (вісімсот п'ятдесят дві) грн. 60 коп. за подання до суду касаційної інстанції касаційної скарги.