розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.10.2014 року за поданням відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником у справі № 13/111(23/219) за позовом приватного підприємства "Арома-Львів" до публічного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" про стягнення заборгованості,

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.09.2010 року позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 319 791 грн., 3 197,91 грн. державного мита і 109,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в частині позову про стягнення заборгованості в сумі 368 256,97 грн. провадження у справі припинено, а в решті позову відмовлено.

У листопаді 2013 року від відділу ДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області надійшло подання про заміну стягувача у виконавчому провадженні з виконання наказу, виданого господарським судом Львівської області від 18.10.2010 року № 13/111(23/219), з ПП "Арома-Львів" на Зарембу Валерія Валерійовича.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.07.2014 року (суддя Рим Т.Я.) подання відділу державної виконавчої служби міськрайонного управління юстиції Львівської області про заміну сторони правонаступником задоволено та замінено стягувача приватне підприємство "Арома-Львів" на його правонаступника фізичну особу-підприємця Зарембу Валерія Валерійовича у виконавчому провадженні за наказом господарського суду Львівської області від 18.10.2010 року.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.10.2014 року (судді Бойко С.М., Желік С.М., Марко Р.І.) зазначену ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі боржник вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті судові рішення скасувати та відмовити в задоволенні подання відділу державної виконавчої служби про заміну сторони виконавчого провадження.

Відзиви на касаційну скаргу від стягувача та виконавчої служби до суду не надходили.

Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що на виконання рішення господарського суду Львівської області від 28.09.2010 року № 13/111 (23/219) видано наказ від 18.10.2010 року.

Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області 08.11.2013 року відкрито виконавче провадження (ВП № 40661516) за наказом від 18.10.2010 року.

За постановою державного виконавця від 11.11.2013 року приєднано виконавче провадження № 40661516 з примусового виконання наказу від 18.10.2010 року № 13/111 (23/219) до зведеного виконавчого провадження № 32170666, яке здійснює відділ державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області.

14.11.2013 року між ПП "Арома-Львів" (первісний кредитор) та ФОП Зарембою Валерієм Валерійовичем (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 11/13, за умовами якого первісний кредитор передає новому кредитору, а останній приймає право вимоги, що належить первісному кредитору. Новий кредитор стає кредитором в частині права вимагати від ВАТ Прикарпатбуд" належного виконання всіх зобов'язань боржника перед первісним кредитором за договором підряду від 17.06.2009 року № 26 та договором про переведення боргу від 27.09.2010 року. Згідно із зазначеними договорами первісний боржник (ДП ВАТ "Прикарпатбуд" "Дрогобицьке управління механізації будівництва") за згодою первісного кредитора (ПП "Арома-Львів) перевів на боржника (ВАТ "Прикарпатбуд") борг в розмірі 320 027 грн., що виник на підставі договору підряду від 17.06.2009 року № 26, та в сумі, вказаній у рішенні господарського суду Львівської області від 28.09.2010 року у справі № 13/111 (23/219).

За п. 1.2 договору новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимоги від боржника належного виконання всіх зобов'язань за договором підряду від 17.06.2009 року № 26 та договором про переведення боргу від 27.09.2010 року в розмірі фактично встановленої до стягнення суми згідно з рішенням господарського суду Львівської області від 28.09.2010 року у справі № 13/111 (23/219), а саме: 319 791 грн., 3 197,91 грн. державного мита та 109,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Пунктом 1.3 договору визначено, що первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги боржника, що належить первісному кредиторові за заявленим ним виконавчим провадженням на підставі судового наказу від 18.10.2010 року, виданого господарським судом Львівської області у справі № 13/111 (23/219).

ФОП Заремба В.В. звернувся із заявою від 15.11.2013 року до ДВС про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження. Листом від 18.11.2013 року ПП "Арома-Львів" звернувся до ДВС з проханням замінити стягувача у виконавчому провадженні на фізичну особу - підприємця Зарембу В.В.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, задовольнивши подання відділу державної виконавчої служби міськрайонного управління юстиції Львівської області про заміну сторони правонаступником та замінивши стягувача у виконавчому провадженні виходив з наявності підстав для заміни стягувача його правонаступником на стадії виконавчого провадження, оскільки договір про відступлення права вимоги від 14.11.2013 року № 11/13 є дійсним, про що встановлено у постанові Вищого господарського суду України від 25.06.2014 року.

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України (1798-12) та Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Частиною 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

При цьому питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни кредитора у зобов'язанні, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 25 ГПК України.

Враховуючи наведене, слід відзначити, що заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, зі змісту договору про відступлення права вимоги від 14.11.2013 року № 11/13 вбачається, що його предметом є уступка права вимоги належного виконання всіх зобов'язань за договором підряду від 17.06.2009 року № 26 та договором про переведення боргу від 27.09.2010 року в розмірі фактично встановленої до стягнення суми згідно з рішенням господарського суду Львівської області від 28.09.2010 року у справі № 13/111 (23/219), в тому числі судових витрат.

При цьому умовами договору новому кредитору надано право вимоги, що належить первісному кредиторові за заявленим ним виконавчим провадженням на підставі судового наказу від 18.10.2010 року, виданого господарським судом Львівської області у справі № 13/111 (23/219).

Таким чином, при укладенні договору про відступлення права вимоги сторони договору, замінюючи кредитора у зобов'язанні, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

Проте, зазначені обставини не були враховані господарськими судами попередніх інстанцій та їм не наведено правової оцінки, що призвело до передчасних висновків про необхідність задоволення заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

До того ж, відхиляючи доводи боржника про відсутність підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні за договором від 14.11.2013 року № 11/13 у зв'язку з наявністю іншого договору про відступлення права вимоги від 10.09.2013 року, за яким ПП "Арома-Львів" відступлено на користь ТОВ "Будівельна компанія "Білдерпоінт" право вимоги, наведене у п. 1.1 договору від 14.11.2013 року № 11/13, апеляційний господарський суд зазначив, що копія договору про відступлення права вимоги від 10.09.2013 року є неналежним доказом в силу вимог ст. 38 ГПК України, не вжив передбачених процесуальним законом заходів щодо витребування оригіналу або належним чином засвідченої копії цього договору та не дослідив його відповідним чином.

Крім того, суд першої інстанції здійснивши заміну стягувача ПП "Арома-Львів" на його правонаступника фізичну особу-підприємця Зарембу Валерія Валерійовича, не звернув увагу на те, що у поданні про заміну сторони у виконавчому провадженні відділ державної виконавчої служби просив винести рішення про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні з ПП "Арома-Львів" на Зарембу Валерія Валерійовича, тобто фактично суд вийшов за межі наведених у поданні вимог, при цьому апеляційний господарський суд на зазначені порушення уваги не звернув.

За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.10.2014 року та ухвалу господарського суду Львівської області від 04.07.2014 року скасувати, і справу № 13/111(23/219) передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.