розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 року у справі № 910/9060/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродакорд ОР" до Міністерства оборони України, третя особа: Державна казначейська служба України, про стягнення заборгованості,

У травні 2014 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 188 619 грн. у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання з оплати послуг з харчування за договором від 30.05.2013 року № 286/2/13/14 за період з 01.06.2013 року по 30.11.2013 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.07.2014 року (суддя Смирнова Ю.М.) позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 188 619 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 року (судді Шевченко Е.О., Синиця О.Ф., Ткаченко Б.О.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами обох інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати та в позові відмовити.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.11.2014 року розгляд справи було відкладено на 27.11.2014 року.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що відповідно до рішення комітету з конкурсних торгів Міністерства оборони України від 08.04.2013 року № 75/224/9 між ТОВ "Укрпродакорд ОР" (виконавець) та Міністерством оборони України (замовник) було укладено договір від 30.05.2013 року № 286/2/13/14, за умовами якого виконавець зобов'язався у 2013 році надати замовнику послуги громадського харчування (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно із законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних і польових умовах та годування штатних тварин), зазначені у специфікації Договору, освіження (оновлення) продовольства, а замовник зобов'язався прийняти послуги і оплатити у кількості, строки та за цінами згідно з положенням цього Договору.

Згідно з п. 1.2. договору військові частини та військові навчальні заклади, дислоковані у Київській та Житомирській областях, для особового складу яких будуть надаватися послуги з харчування, а саме: А2192 (у т.ч. А1955) м. Макарів, А 4180 с. Гурівщина, А0473 смт. Дівички, А2167, А1232, А2791, А3122 м. Біла Церква, А0543 с. Ольшаниця, А0704, А1975, А1880, А1789 м. Васильків, А2860 (у тому числі: управління, 1, 5, 9, 10, 11, 12 підрозділи, командний пункт, КСП-1, КСП-2), А2682 с. Данилівка, А1525 с. Літки Київської області, А1486 смт. Попільня Житомирської області, А0339 с. Тетерівка Житомирської області, А3258 м. Радомишль, А3091 м. Бердичів, А1979 м. Чуднів, А2365 с. Вакуленчук, А1912 с. Івниця, А1065, А1494Р, А1735 (у т.ч. Житомирський ОВК), А0281 (у т.ч. А1910) м. Житомир, Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету, А0409, А2145, А3814, А1063 м. Новоград-Волинський, А1564, А1435, А3358 смт. Озерне, А1796 смт. Ушомир, А1586 с. Гуйва.

Військові частини для особового складу та штатних тварин, яких будуть надаватися послуги із забезпечення продуктами харчування, а саме: А0281, А1735, м. Житомир, А0339 с. Тетерівка Житомирської області, А0409, А3814 м. Новоград-Волинський, А3091 м. Бердичів, А 1232, А2167, А2791 м. Біла Церква, А 1796 смт. Ушомир. Забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин А0281, А1735, А0339, А0409, А3814, А3091, А1232, А2167 здійснюється під час перебування особового складу військової частини (підрозділу) на навчанні за межами постійної дислокації згідно з планом бойової підготовки відповідно до заявки представника замовника.

Послуги з харчування і забезпечення продуктами харчування надаються також для особового складу військових частин (установ, закладів), що прикріплені на продовольче забезпечення, іншим особам, які згідно із законодавством мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах згідно із затвердженими Кабінетом Міністрів України нормами харчування та вимогами чинного законодавства.

Послуги з харчування, у тому числі особового складу військових частин (установ, закладів), що прикріплені на продовольче забезпечення, надаються в межах дислокації військових частин (установ, закладів). У разі потреби послуги можуть надаватися в інших місцях.

За п. 1.4. договору ціна, кількість та строки надання послуг зазначаються у специфікації Договору. Загальна вартість послуг з ПДВ становить 43 092 985,26 грн.

Згідно з п. 3.1. договору ціна цього договору становить 43 092 985,26 грн.

Пунктами 5.1. та п. 5.2. договору визначено, що послуги виконавцем надаються протягом строку, який зазначено у специфікації договору. Місце надання послуг: військові частини та військовий навчальний заклад, дислоковані у Київській та Житомирській областях.

Відповідно до п. 2.4. договору приймання якості та кількості послуг здійснюють посадові особи представників замовника відповідно до вимог чинного законодавства за відповідними документами у присутності уповноваженого представника виконавця. Підставою для складання акта приймання за кількісними показниками є виконаний звіт-заявка, за якісними показниками приготовленої їжі - дані книги обліку контролю за якістю приготування їжі.

Кількість та якість наданих послуг з харчування оформляється актом приймання наданих послуг, який складається представником виконавця та представником замовника щоденно у трьох примірниках: перший примірник - замовнику, другий - представнику замовника, третій - виконавцю.

На підставі оформлених актів тричі на місяць (станом на 10, 20 та на останнє число місяця) складається зведений акт приймання наданих послуг з харчування (додаток № 12.2.2.), який засвідчує виконання виконавцем своїх зобов'язань за відповідний період, та підписується: перший примірник виконавцем, замовником та представником замовника (командиром військової частини (начальником установи, закладу), другий та третій - виконавцем та представником замовника (командиром військової частини (начальником установи, закладу)).

Кількість та якість наданих послуг із забезпечення продуктами харчування оформляється актом приймання (додаток № 12.2.3.), який засвідчує належне виконання виконавцем своїх зобов'язань за відповідний період. Акт складається представником виконавця та представником замовника не частіше, ніж тричі на місяць (станом на 10, 20 та на останнє число місяця): перший примірник - замовнику, другий - представнику замовника, третій - виконавцю та підписується: перший примірник виконавцем, замовником та представником замовника (командиром військової частини (начальником установи, закладу)), другий та третій виконавцем та представником замовника (командиром військової частини (начальником установи, закладу)).

Пунктом 4.1 договору визначено, що розрахунки за договором проводяться шляхом оплати фактично наданих виконавцем та прийнятих представником замовника послуг протягом 20 банківських діб з дня надходження до замовника рахунків-фактур (за умови надходження коштів з Державного бюджету України, передбачених на зазначені цілі).

У п. 4.2 договору зазначено, що до рахунку-фактури додається: зведений акт приймання наданих послуг з харчування, який засвідчує виконання виконавцем своїх зобов'язань за відповідний період, складається на підставі оформлених актів приймання наданих послуг тричі на місяць (станом на 10, 20 та на останнє число місяця) та підписується виконавцем, замовником та представником замовника (командиром військової частини (начальником установи, закладу).

Пунктом 4.3 договору передбачено, що виконавець зобов'язується надати замовнику документи, що підтверджують фактичне надання послуг у 2013 році, про що сторонами складається акт звіряння фактично наданих послуг.

Згідно з п. 6.1.2 договору замовник зобов'язався приймати послуги через представників замовника, які діють на підставі наказу Міністра оборони України від 16.07.97 року № 300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України" (z0615-97) і наказів Міністра оборони України з питань організації продовольчого забезпечення військовослужбовців та годування штатних тварин Збройних Сил України.

Згідно з п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2013 року включно, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.

Предметом даного судового розгляду є вимоги виконавця про стягнення із замовника заборгованості з оплати наданих за договором послуг з харчування особового складу Збройних Сил України.

Висновок судів обох інстанцій про задоволення позову про стягнення заборгованості обґрунтовано встановленням обставин порушення відповідачем зобов'язання з оплати наданих послуг.

За ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У той же час, дійшовши висновку про те, що наявність у відповідача заборгованості за період з 01.06.2013 року по 30.11.2013 року та її розмір підтверджується зведеними актами приймання послуг, підписаними представниками позивача та уповноваженими особами відповідача і скріпленими їхніми печатками, а також рахунками-фактурами від 11.06.2013 року - 01.12.2013 року №№ 1-17 по військовій частині № 2167 та №№ 1-18 по військовій частині № 0409, суди попередніх інстанцій не врахували, що за умовами п. 2.4 договору кількість та якість наданих послуг з харчування оформляється актом приймання наданих послуг, який складається представником виконавця та представником замовника щоденно у трьох примірниках: перший примірник - замовнику, другий - представнику замовника, третій - виконавцю, та не навели наведеним умовам, а також обставинам відсутності в матеріалах справи зазначених щоденних актів правової оцінки.

Разом з тим, суди обох інстанцій не звернули уваги на умови п. 4.2 договору, за яким зведений акт приймання наданих послуг з харчування складається на підставі оформлених актів приймання наданих послуг тричі на місяць та підписується виконавцем, замовником та представником замовника (командиром військової частини (начальником установи, закладу), та не з'ясували обставин, пов'язаних з причинами не підписання замовником зазначених зведених актів приймання наданих послуг з харчування, і не навели цим обставинам правової оцінки.

До того ж, судами не було перевірено доводів відповідача щодо відсутності спірної заборгованості за надані послуги у зв'язку з не підписанням ним зведених актів приймання-передачі послуг.

Отже, висновок судів обох інстанцій про стягнення заборгованості є передчасним та зроблений без дослідження всіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 року та рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2014 року скасувати, і справу № 910/9060/14 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.