головуючого Корсака В.А., суддів Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б., представники позивача, відповідача, МВДВС не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції на постанову за скаргою до Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "МП ГРУП 2000" Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у справі № 907/212/14 господарського суду Закарпатської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Центрстальконструкція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МП ГРУП 2000" про стягнення 578 586, 40 грн.

В серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МП ГРУП 2000" звернулось до господарського суду Закарпатської області зі скаргою в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України на дії Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, в якій просив суд постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44211507 від 31.07.2014 р. та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП № 44211507 від 11.08.2014 р. визнати неправомірними, а також зобов'язати державного виконавця усунути порушення.

В обґрунтування скарги заявник посилався на неправомірність винесення головним державним виконавцем Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції вищевказаних постанов в порушення вимог пункту 2 частини 2 статті 17, статті 31 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 17.09.2013 р. 18.09.2014 р. у справі № 907/212/14 (суддя Івашкович І.В.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 р. (колегія суддів: головуючий Костів Т.С., судді Желік М.Б., Марко Р.І.), скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МП ГРУП 2000" на дії Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції задоволено частково; визнано недійсною постанову ВП № 44211507 від 11.08.2014 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відмовлено боржнику (скаржнику) у відновленні строку на оскарження постанови ВП № 44211507 від 31.07.2014 р. про відкриття виконавчого провадження та залишено без розгляду скаргу в цій частині; в задоволенні решти вимог за скаргою відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, Міський відділ Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Закарпатської області від 17.09.2013 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 р., та відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МП ГРУП 2000" на дії Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, посилаючись на неналежне встановлення судами попередніх інстанцій обставин та дослідженні матеріалів справи, що призвело до порушення норм процесуального права, а також на неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема, приписів статей 25, 27, 57 Закону України "Про виконавче провадження".

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "МП ГРУП 2000" просить у задоволенні касаційної скарги Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції відмовити, а ухвалу господарського суду Закарпатської області від 17.09.2013 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 р. залишити без змін як такі, що прийняті при належному встановленні обставин та дослідженні матеріалів справи, та у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.11.2014 р. касаційну скаргу у справі № 907/212/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.11.2014 р.

Представники сторін та органу ДВС в судове засідання касаційної інстанції не прибули, що не є перешкодою для розгляду скарги по суті без їх участі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Закарпатської області від 10.06.2014 р. позов у справі № 907/212/14 задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МП ГРУП 2000" на користь Публічного акціонерного товариства "Центрстальконструкція" 261 992 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу нежитлової будівлі, будівель та споруд від 22.12.2012 р. та 5 239, 67 грн. відшкодування витрат по судовому збору.

На виконання вказаного судового рішення господарським судом Закарпатської області видано наказ № 907/212/14 від 25.06.2014 р.

Публічним акціонерним товариством "Центрстальконструкція" згідно з заявою від 23.07.2014 р. наказ господарського суду Закарпатської області № 907/212/14 від 25.06.2014 р. пред'явлено до виконання до Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції.

31.07.2014 р. державним виконавцем Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції винесено постанову ВП № 44211507 про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "МП ГРУП 2000" строк на самостійне виконання до 07.08.2014 р.

В подальшому, державним виконавцем Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції винесено постанову ВП № 44211507 від 11.08.2014 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Необхідність накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "МП ГРУП 2000" мотивовано тим, що у строк, наданий боржнику для самостійного виконання наказу господарського суду Закарпатської області № 907/212/14 від 25.06.2014 р., останнім не виконано, а отже є підстави для забезпечення виконання вказаного виконавчого документа.

Не погодившись з вищезазначеними постановами про відкриття виконавчого провадження ВП № 44211507 від 31.07.2014 р. та про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП № 44211507 від 11.08.2014 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "МП ГРУП 2000" 15.08.2014 р. звернулось до господарського суду зі скаргою на дії Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції.

Зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "МП ГРУП 2000" посилається на неналежність та несвоєчасність надіслання державним виконавцем на його адресу повідомлення про наявність постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 44211507 від 31.07.2014 р. всупереч приписів статті 31 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим просить поновити строк на її оскарження, а також - про неправомірність постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП № 44211507 від 11.08.2014 р., у зв'язку з тим, що державним виконавцем не було взяти до уваги ухвалу господарського суду Закарпатської області від 15.07.2014 р., відповідно до якої виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 10.06.2014 р. позов у справі № 907/212/14 розстрочено на 6 місяців із встановленням черговості платежів за період з 15.08.2014 р. по 15.01.2015 р.

Згідно приписам частини 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44211507 від 31.07.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "МП ГРУП 2000" отримало 01.08.2014 р., що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, а отже, враховуючи, що боржник звернувся до суду зі скаргою на дії Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції 15.08.2014 р., вбачається, що останній пропустив передбачений частиною 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 44211507 від 31.07.2014 р., до того ж, як встановлено судами - без належного обґрунтування наявності поважних причин пропуску такого строку.

У пункті 9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (v0009600-12) наведено висновок про те, що встановлений у частині першій статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 Господарського процесуального кодексу України судом без виклику сторін виноситься ухвала.

Враховуючи встановлену судами попередніх інстанцій недостовірність наведених Товариством з обмеженою відповідальністю "МП ГРУП 2000" відомостей про несвоєчасне отримання ним копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 44211507 від 31.07.2014 р., а відтак - відсутність поважних причин пропуску передбаченого частиною 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України процесуального строку, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди дійшли вмотивованого висновку про відсутність підстав для відновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "МП ГРУП 2000" строку на оскарження дій Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, та про залишення без розгляду скарги боржника в частині визнання неправомірною постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 44211507 від 31.07.2014 р.

Розглянувши вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МП ГРУП 2000" в частині оскарження дій Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції з приводу винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП № 44211507 від 11.08.2014 р., суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість скарги у вказаній частині з огляну на таке.

Згідно із частиною 1 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

11.08.2014 р. державним виконавцем Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції в порядку статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову ВП № 44211507 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, копію якої надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "МП ГРУП 2000" до відома.

Як вбачається із змісту мотивувальної частини постанови ВП № 44211507 від 11.08.2014 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, винесення цієї постанови обґрунтовано тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "МП ГРУП 2000" у наданий для самостійного виконання строк виконавчий документ, а саме - наказ господарського суду Закарпатської області № 907/212/14 від 25.06.2014 р. - виконано не було, а отже накладення арешту на майно боржника викликано необхідністю забезпечення виконання вказаного виконавчого документа.

Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, державним виконавцем Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції жодних дій, спрямованих на виявлення коштів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "МП ГРУП 2000" на рахунках в банківських установах не вживались.

Крім того, як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, постанова ВП № 44211507 від 11.08.2014 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження винесена в період чинності ухвали господарського суду Закарпатської області від 15.07.2014 р., відповідно до якої виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 10.06.2014 р. позов у справі № 907/212/14 розстрочено на 6 місяців із встановленням черговості платежів за період з 15.08.2014 р. по 15.01.2015 р.

Відповідно до частини 4 статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Таким чином, вбачається, що накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "МП ГРУП 2000" та оголошення заборони його відчуження в межах всієї суми стягнення позбавляє боржника права і можливості вільно користуватись своїм майном, в той час, коли останній в період з 15.08.2014 р. по 15.01.2015 р. має сплачувати Публічному акціонерного товариства "Центрстальконструкція" щомісячно по 44 538, 62 грн. на виконання ухвали господарського суду Закарпатської області від 15.07.2014 р.

Таким чином, вбачається, що Міським відділом Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції постанову ВП № 44211507 від 11.08.2014 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження винесено без наявності на те підстав, передбачених приписами Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , у зв'язку з чим, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МП ГРУП 2000" на дії Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції в частині винесення постанови ВП № 44211507 від 11.08.2014 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та визнання вказаної постанови недійсною.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, судова колегія вважає прийняту у справі постанову апеляційного суду, якою підтримано ухвалу суду першої інстанції, такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування не вбачається. Натомість, доводи, викладені у касаційній скарзі, судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та матеріалами справи.