головуючого судді Корсака В.А., суддів Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б., за участю представників: позивача Білей Ю.О. (дов. від 24.01.2014 р. № 737) відповідача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 р. у справі № 904/3299/14 господарського суду Дніпропетровської області за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 25 724, 88 грн.

В травні 2014 року Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою користь 2 778, 24 грн. плати за користування вагонами та 22 946, 64 грн. збору за зберігання вантажу та понесених витрат по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, Державне підприємство "Придніпровська залізниця" зазначає про те, що з вини Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яким несвоєчасно забиралися вагони на свою під'їзну колію, відбулась затримка вагонів на шляху прямування, що призвело до скупченості вагонів на станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2014 р. у справі № 904/3299/14 (суддя Загинайко Т.В.), залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 р. (колегія суддів: головуючий Орєшкіна Е.В., судді Широбокова Л.П., Кузнецова І.Л.), позов задоволено, з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" стягнуто 2 778, 24 грн. плати за користування вагонами, 22 946, 64 грн. збору за зберігання вантажу та 1 827 грн. судового збору.

Не погодившись з судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2014 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 р., та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Придніпровська залізниця" відмовити повністю, посилаючись на неналежне встановлення обставин справи та невідповідність висновків судів попередніх інстанцій цим обставинам, що призвело до невірного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Державне підприємство "Придніпровська залізниця" просить залишити касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2014 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 р. без змін як такі, що винесені при належному встановлені обставин та дослідженні матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.11.2014 р. касаційну скаргу у справі № 904/3299/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.11.2014 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із статтею 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з приписами статті 21 Закону України "Про залізничний транспорт", статті 71 Статуту залізниць України (457-98-п) взаємовідносини залізниці з контрагентами визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів, іншими нормативно-правовими актами та відповідними договорами. Порядок та умови експлуатації залізничних під'їзних колій, подачі та збирання вагонів визначаються договором.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що взаємовідносини залізниці щодо подачі та забирання вагонів між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) врегульовані договором № ПР/М-08-2/11-2476аНЮдч від 06.11.2008 р. про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", відповідно до пункту 1 якого згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Відповідно до пункту 21 Договору про експлуатацію колії цей договір укладено терміном на п'ять років з 11.12.2008 р. до 10.12.2013 р. включно.

Згідно пункту 4 договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та сигналізації та місцевої Інструкції по обслуговуванню під'їзної колії.

У пункті 5 договору в редакції додаткової угоди від 03.10.2011 р. № 5 сторони передбачили порядок здійснення передачі (здачі) вагонів для під'їзної колії, а також строки здачі вагонів в забезпечення навантаження.

Відповідно до пункту 6 договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власної колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 11 договору).

Пунктом 16 договору передбачено, що власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами згідно з Правилами перевезення вантажів та збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї), згідно з Правилами зберігання вантажів на підставі статті 62 Статуту залізниць України (457-98-п) по передплаті через ЄТех ПД з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2013 р. за накладними, копії яких містяться в матеріалах справи, Державне підприємство "Придніпровська залізниця" прийняла порожні вагони власності Приватного підприємства "ВТБ Лізинг Україна", Державного підприємства "Трансгарант Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "СВТЛ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Транс Сервіс", Відкритого акціонерного товариства "Південний ГЗК", Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Інтер Кар Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек", Товариства з обмеженою відповідальністю "МТК", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецвагон", Приватного підприємства "Ферроал'янс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссистема" до перевезення на адресу одержувача - Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", станцією призначення в яких зазначена станція Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Судами встановлено, що на підставі виданих Державним підприємством "Придніпровська залізниця" наказів № 638 від 14.11.2013 р. та № 643 від 16.11.2013 р. вагони у кількості 50 штук, які прибули поїздом № 3119, та, відповідно, вагони у кількості 58 штук, які прибули поїздом № 2118, були затримані через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці, у зв'язку з неприйняттям раніше прибулого вантажу одержувачем Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою під'їзну колію і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу.

За наведеним фактом станцією затримки Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 58 від 14.11.2013 р. та акт загальної форми ГУ-23 № 3165 від 14.11.2013 р., а станцією затримки Кривий Ріг Західний Придніпровської залізниці - акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 92 від 16.11.2013 р. та акт загальної форми ГУ-23 № 172 від 16.11.2013 р.

Повідомлення про затримку вагонів були отримані Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" 15.11.2013 р. та 16.11.2013 р. відповідно.

16.11.2013 р. у журналі № 4 диспетчерських розпоряджень по Криворізькій дирекції залізниці на відміну наказів по затриманих поїздах форми ДУ-58 зареєстровано наказ № 1061 про надання дозволу станції Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці відправити поїзд № 3119, який був затриманий за наказом № 638, з оформленням усіх необхідних документів, а 17.11.2013 р. - наказ № 1063 про надання дозволу станції Кривий Ріг Західний відправити поїзд № 2118, який був затриманий за наказом № 643, з оформленням усіх необхідних документів.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 58 від 14.11.2013 р. затримані вагони, що прибули поїздом № 3119, відправлені вказаним поїздом 16.11.2013 р., а відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 92 від 16.11.2013 р. затримані вагони, що прибули поїздом № 2118, відправлені вказаним поїздом 17.11.2013 р.

На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці представниками Державного підприємства "Придніпровська залізниця" та Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" були складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідність вантажовласника.

За час затримки вищезазначених вагонів, згідно відомостей форми ГУ-46 № 18119042, № 18119044, № 19119045, № 19119049, № 19119050, № 19119051, № 19119055, № 22119062, № 25119076 Державним підприємством "Придніпровська залізниця" було нараховано плату за користування вагонами у сумі 2 778, 24 грн. та збір за зберігання вантажу у сумі 22 946, 64 грн. по накопичувальній картці форми ДФУ- 92 № 18119217 за весь час затримки вагонів на станціях Кривий Ріг Головний та Кривий Ріг Західний Придніпровської залізниці, які представники Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" підписали із застереженням про готовність прийняти вагони на під'їзду колію.

Беручи до уваги викладені обставини та відсутність оплати з боку Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до суду з даним позовом.

Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 46 Статуту (457-98-п) одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно приписів статті 119 Статуту залізниць України (457-98-п) за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 14 розділу 1 Тарифного керівництва № 1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно пункту 8 Правил зберігання вантажів, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо), а також - згідно розділу Ш пункту 2.1 Тарифного керівництва № 1, яким визначено розмір збору за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) за добу. Таким чином, збір за зберігання є регульованим і не потребує додаткового погодження з вантажовласником.

Відповідно до пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно пункту 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями (пункт 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (пункт 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами).

Згідно пункту 9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Відповідно до пункту 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Згідно приписів пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, накази № 638 від 14.11.2013 р. та № 643 від 16.11.2013 р. про затримку вагонів на підходах до станції призначення були видані Державним підприємством "Придніпровська залізниця" через наявність на коліях станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці неприйнятих Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вагонів, що надійшли на його під'їзну колію.

У передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами порядку станцією затримки Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці був складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 58 від 14.11.2013 р. та акт загальної форми ГУ-23 № 3165 від 14.11.2013 р., а станцією затримки Кривий Ріг Західний Придніпровської залізниці - акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 92 від 16.11.2013 р. та акт загальної форми ГУ-23 № 172 від 16.11.2013 р.

15.11.2013 р. та 16.11.2013 р. Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" були отримані повідомлення про затримку вагонів.

Тобто, з матеріалів справи та встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що Державним підприємством "Придніпровська залізниця" було дотримано встановленого законодавством вищезазначених Правил та Порядку.

При цьому, слід зазначити, що залізниця самостійно не приймає рішення про пріоритетність подавання вагонів на під'їзну колію Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Згідно пункту 8 договору № ПР/М-08-2/11-2476аНЮдч від 06.11.2008 р. про експлуатацію під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше ніж за 2 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Відповідно до пунктів 3, 5 Інструкції про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці перегін Кривий Ріг Придніпровської залізниці - Допоміжна Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" є одноколійний, обладнаний релейним напівавтоматичним блокуванням. Планування та організація роботи по обміну вагонопотоками між станціями Кривий Ріг та Допоміжна здійснюється маневровими диспетчерами станції Кривий Ріг та диспетчером зовнішнього транспорту УЗТ Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" по прямому міжстанційному зв'язку, або телефонному зв'язку.

Разом з цим, Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", як вбачається з матеріалів справи та встановлених судами обставин, було порушено положення пункту 8 договору № ПР/М-08-2/11-2476аНЮдч від 06.11.2008 р. про експлуатацію під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та пунктів 3, 5 Інструкції про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що унеможливило здійснити подачу вагонів зі станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці на станцію Допоміжна, та призвело до скупчення вагонів на станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що підтверджується актами загальної форми і Положенням про зайнятість колій на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці за весь час затримки вагонів.

Доказів в підтвердження факту прийняття Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" заходів по реагуванню на повідомлення залізниці про затримку вагонів на підходах, прибуття вагонів на станцію призначення, подавання вагонів, а також доказів повідомлення залізниці про готовність вагонів до забирання, останнім не надано було.

Натомість пояснення поїзних диспетчерів свідчать про неможливість доставки затриманих вагонів у зв'язку з зайнятістю колій станції призначення, у тому числі і з вини вантажоодержувача, яким не забирались раніше прибулі на під'їзну колію вагони.

Несвоєчасне забирання з колій станції Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вантажів, які прибули на його під'їзну колію, є порушенням останнім вимог пункту 33 Правил видачі вантажів та статей 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом, договором, контрактом, замовленням тощо.

Відповідно до приписів пункту 3 Правил складання актів акти загальної форми складаються (окрім іншого), у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. При цьому акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Судами встановлено, що надані Державним підприємством "Придніпровська залізниця" акти загальної форми ГУ-23 складені після закінчення затримки вагонів, в них відповідно до вимог пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами вказано час початку та закінчення затримки вагонів, їх номери, а також вказані акти підписані представниками обох сторін - як Державного підприємства "Придніпровська залізниця", так і Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", що свідчить про погодження з боку останніх з даними, зазначеними в цих актах, у тому числі, щодо періоду затримки вагонів.

Доводи Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" щодо невідповідності актів загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника, складених на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, у зв'язку з їх підписання з боку Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" не уповноваженими особами, судами попередніх інстанцій були спростовані та відхилені як безпідставні, а вказані акти були визнані належними у розумінні приписів пункту 3 Правил складання актів доказами зайнятості колій станції призначення з вини Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

При цьому, з приписів Правил складання актів вбачається, що акт форми ГУ-23 на станції призначення може бути складений навіть без участі представника вантажовласника, лише за участі не менше двох осіб для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, зокрема, підтвердження обставинами та матеріалами справи наявності факту затримки вагонів за наказами від 14.11.2013 р. № 638 та від 16.11.2013 р. № 643 з вини Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яким несвоєчасно забиралися раніше прибулі вагони на свою під'їзну колію, що призвело до скупченості вагонів на станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці, а також відсутність належних доказів на спростування наведеного, суди попередніх інстанцій, на думку колегії суддів касаційної інстанції, дійшли цілком вмотивованого висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" нарахованих останнім плати за користування вагонами у розмірі 2 778, 24 грн. та збору за зберігання вантажу у розмірі 22 946, 64 грн.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що постанова апеляційного суду у даній справі, якою підтримано рішення суду першої інстанції, прийнята при повному з'ясуванні фактичних обставин справи у відповідності з нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування не вбачається. Натомість, доводи, викладені у касаційній скарзі, судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та матеріалами справи.