головуючого: Панової І.Ю., суддів: Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" на рішення та постанову у справі господарського суду Черкаської області від 22.04.2014 Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 № 925/5/14 господарського суду Черкаської області за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інжинірінг", Товарної біржі "Черкаська центральна товарна біржа" про визнання недійсним правочину за участю представників сторін: від ТОВ "Агро Інжинірінг" - Цікало М.М., від ТОВ "Сван-1" - Плесюк О.С.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сван-1" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інжинірінг" та Товарної біржі "Черкаська центральна товарна біржа" про визнання недійсним правочину, а саме біржової угоди купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний № 18982/13 від 25.11.2010, укладеної на підставі протоколу № 1855/13 проведення біржових торгів від 25.11.2010 та зареєстрована в реєстрі обліку біржових угод під номером 18982/13 на Товарній біржі "Черкаська Центральна товарна біржа", в результаті укладення якого відбулось відчуження автомобіля ВАЗ 21093, синього кольору, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, № двигуна НОМЕР_2, № кузова НОМЕР_3 Товариством з обмеженою відповідальністю "Сван-1" Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро Інжинірінг".

У відзиві на позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Інжинірінг" просив суд відмовити в задоволенні позову за недоведеністю обставин, на яких він ґрунтується та в зв'язку з пропуском строку позовної давності

Рішенням господарського суду Черкаської області від 22.04.2014 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 22.04.2014 у справі № 925/5/14 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сван-1" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 та рішення господарського суду Черкаської області від 22.04.2014 повністю, а справу № 925/5/14 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Інжинірінг" просить суд касаційної інстанції залишити рішення господарського суду Черкаської області від 22.04.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" - без задоволення.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Місцевий та апеляційний господарські суди при вирішенні спору не виконали вимог відповідно п.3 ст. 84, п.7 ст. 105 ГПК України, та в порушення ст. 43 ГПК України не забезпечили повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сван-1" просить задовольнити позов з підстав порушення відповідачами при укладенні спірної угоди норм ст. 203, 215 ЦК України та положень Закону України "Про товарну біржу" (1956-12) , зокрема, з мотивів, що на товарній біржі не можна продавати вживані товари, угода укладена внаслідок зловмисної згоди члена біржі ОСОБА_6, продаж автомобіля здійснено за заниженою ціною, що є підставою для визнання договору недійсним та порушує права позивача на отримання прибутку від господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджено, що за змістом оскарженої біржової угоди купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний № 18982/13 від 25.11.2010, між відповідачами по справі досягнуто згоди про відчуження позивачем на користь ТОВ "Агро Інжиніринг" ряду автомобілів, в т.ч. і легкового автомобіля ВАЗ 21093, синього кольору, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, № двигуна НОМЕР_2, № кузова НОМЕР_3

Вартість реалізації даного автомобіля визначена в розмірі 6 516,00 грн.

Відхиляючи доводи позивача, суд виходив з того, що низька ціна продажу певного товару не є самостійною підставою для визнання договору недійсним, оскільки це не передбачено нормами чинного законодавства; неотримання прибутку є ризиком комерційної діяльності кожного господарюючого суб'єкта; висновок спеціаліста № 1862 від 07.12.2010 не складався для відчуження автомобіля, а тому не може слугувати достовірним доказом дійсної ринкової ціни автомобіля; проданий автомобіль був уживаний, оскільки згідно вказаного висновку спеціаліста авто мало пробіг 184 080 км, строк експлуатації 4 роки; позивачем не надано доказів зловмисних дій тимчасового члена біржі ОСОБА_6 та укладення спірної біржової угоди на шкоду інтересам продавця.

При цьому, господарський суд Черкаської області дійшов висновку, що відчуження автомобіля ВАЗ 21093, синього кольору, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, № двигуна НОМЕР_2, № кузова НОМЕР_3 через укладення біржового договору порушує вимоги чинного законодавства України.

Так, згідно ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" не можуть бути предметом біржової торгівлі речі, визначені індивідуальними ознаками, якщо вони не продаються як партія, а також будь-які вживані товари, включаючи транспортні засоби, та капітальні активи. Таке обмеження не поширюється на майно, яке відчужується з податкової застави, а також майна, конфіскованого відповідно до закону.

У відповідності до ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а встановлення такої обставини є підставою для визнання договору недійсним.

Встановивши наявність порушення спірною угодою вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач не довів наявність свого порушеного права внаслідок укладення правочину, про недійсність якого заявлено позов.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що такий висновок місцевого суду не можна вважати законним та належним чином мотивованим, оскільки він зроблений без правового обґрунтування та оцінки доводів і доказів у справі в їх сукупності.

Крім того, розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інжинірінг" про застосування строку позовної давності, суд першої інстанції погодився з доводами відповідача, що в даному випадку для оцінки перебігу строку позовної давності слід враховувати, що стороною спірного біржового договору є Товариство з обмеженою відповідальністю "Сван-1", а не арбітражний керуючий Юдицький О.В., який в певний період почав виконувати функцію керівника товариства в ході розгляду справи про банкрутство № 10/5026/2337/2011. Зміна керівництва на підприємстві не є підставою для зміни обрахунку строку позовної давності.

Судом встановлено, що загальний трирічний строк позовної давності щодо визнання біржової угоди від 25.11.2010 недійсною з моменту її укладення сплив 25.11.2013. З матеріалів справи вбачається, що позов підписано позивачем 25.12.2013, а до суду він надійшов 08.01.2014.

Господарський суд Черкаської області зазначив в рішенні, що з пояснень представника позивача Гураль С.П. не встановлено обставин, які б свідчили про об'єктивну неможливість для Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" звернутися до суду із позовом про визнання біржової угоди недійсною.

Переглянувши в касаційному порядку прийняті у справі судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що за змістом ч.1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Рішення господарського суду Черкаської області не відповідає приписам ч.1 ст. 261 ЦК України.

Так, зазначивши в судовому рішенні про недоведеність позивачем наявності свого порушеного права, господарський суд належним чином не з'ясував, не зробив власного обґрунтованого висновку та не встановив, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду.

Крім того, суд першої інстанції не зробив чіткого вмотивованого висновку, з якої саме підстави відмовлено у задоволенні позову: необґрунтованості чи у зв'язку зі спливом позовної давності.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на зазначені недоліки рішення місцевого суду уваги не звернув та їх не усунув. Висновки суду апеляційного суду про відхилення доводів позивача є тотожними висновкам господарського суду Черкаської області.

При цьому, апеляційною інстанцією, якою залишено без змін рішення господарського суду Черкаської області, також допущені недоліки в обґрунтуванні висновків про відмову в позові.

Так, колегія суддів апеляційного суду погодилась з висновком суду першої інстанції, що продаж автомобіля ВАЗ 21093, синього кольору, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, № двигуна НОМЕР_2, № кузова НОМЕР_3 через укладення біржового договору порушує вимоги чинного законодавства, зокрема ст. 15 Закону України "Про товарну біржу".

Однак, апеляційний суд на відміну від місцевого господарського суду в мотивувальній частині постанови взагалі не зробив будь-яких висновків щодо наявності чи відсутності порушеного права позивача при укладенні спірного правочину.

Наряду з цим, суд апеляційної інстанції застосував до позовних вимог строк позовної давності та чітко зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.

Таким чином, апеляційний господарський суд в порушення приписів ч.1 ст. 261 ЦК України застосував позовну давність без встановлення факту порушення прав позивача.

Порушення норм матеріального та процесуального права, яких припустилися суди попередніх інстанцій при прийнятті судових актів, унеможливили зробити законний і обґрунтований висновок.

Враховуючи викладене, судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду Черкаської області слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну правову оцінку доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону, прийняти відповідне рішення.