головуючого: Панової І.Ю., суддів: Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю., розглянувши касаційну скаргу Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз на окрему ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 21.08.2014 у справі № 918/22/14 господарського суду Рівненської області за позовом Відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод продовольчих товарів" до Публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк" Відділення № 1 Львівської філії треті особи на стороні позивача, без самостійних вимог на предмет спору 1) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області 2) Здолбунівська міська рада про визнання права власності на нерухоме майно за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк" до Відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод продовольчих товарів" про визнання права власності на нерухоме майно за участю представника заявника касаційної скарги - директора Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз - Курильової О.Ф.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 24.03.2014 у справі № 918/22/14 задоволено позов Відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод продовольчих товарів", визнано право власності за Відкритим акціонерним товариством "Здолбунівський завод продовольчих товарів" на майно, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Здолбунівський район, м. Здолбунів, вул. Щепкіна, 13, а саме: 1. Будівля матеріального складу; 2. Будівля трансформаторної підстанції; 3. Пункт технічного обслуговування; 4. Механічна майстерня; 5. Завальна яма; 6. Труба димова; 7. Башта водонапірна; 8. Дві артезіанські свердловини; 9. Пожежна водойма; 10. Газопровід поверхневий; 11. Трубопровід поверхневий; 12. Водойма пожежна; 13. Зовнішні електричні лінії; 14. Внутрішньомайданчикове асфальтне покриття; 15. Димова труба; 16. Наружна сан.сеть; 17. Наружні теплосіті; 18. Позамайданчикові сітки; 19. Цех порошків; 20. Побутовий корпус; 21. Овочесховище; 22. Внутрішньомайданчикове автопокриття; 23. Реконструкція котельні; 24. Склад солі; 25. Димова труба; 26. Побутовий корпус. У задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" до Відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод продовольчих товарів" про визнання права власності на нерухоме майно - відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма "Пульхім" та Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" звернулись із апеляційними скаргами до Рівненського апеляційного господарського суду.

10.05.2014 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання ПАТ АКБ "Індустріалбанк" про призначення судової експертизи.

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 призначено у справі № 918/22/14 судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі № 918/22/14. Проведення експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставлено наступні питання: - чи є розташовані на земельній ділянці ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" площею 36 318,56 кв.м. по вул. Щепкіна, 13 у м. Здолбунові будівлі та споруди: ангар № 1, ангар № 2 (біля прохідної); цех порошків; побутовий корпус; овочесховище; труба димова; башта водонапірна; склад солі; будівля трансформаторної підстанції; пункт технічного обслуговування, механічна майстерня; завальна яма; дві артезіанські свердловини; водойма пожежна; газопровід поверхневий; внутрішньомайданчикове асфальтове покриття; трубопровід поверхневий; зовнішні електричні лінії; зовнішня санітарна мережа; зовнішні тепломережі; позамайданчикові мережі - окремими об'єктами нерухомості?; - чи є підстави вважати, що димова труба, рампа, артезіанська свердловина, водонапірна башта, замощення, трансформаторний пост, огорожа 1546,6 м.кв. та огорожа 101,4 м.кв. є приналежними речами лише до будівлі цеху плодопереробки, будівлі спиртозбереження, будівлі прохідної з ваговою, будівлі котельні, будівлі цеху безалкогольних напоїв, будівлі сушки, будівлі складу тари і не призначені для функціонування і обслуговування інших об'єктів заводу? Доручено скласти схему об'єктів, які розташовані на території ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів". Які з об'єктів є закінчені будівництвом, які - ні? Витрати з оплати вартості експертизи покладено на ПАТ АКБ "Індустріалбанк".

Окремою ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.08.2014 у справі № 918/22/14 зобов'язано керівника Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз розглянути окрему ухвалу і вжити заходів для усунення недоліків, встановлених при розгляді справи № 918/22/14, та протягом одного місяця з дня отримання даної ухвали повідомити Рівненський апеляційний господарський суд про результати розгляду окремої ухвали.

Не погоджуючись із винесеною окремою ухвалою суду апеляційної інстанції, Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просив окрему ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 21.08.2014 у справі № 918/22/14 скасувати, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Переглянувши у касаційному порядку винесену судом апеляційної інстанції окрему ухвалу, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

В оскаржуваній ухвалі, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що на адресу Рівненського апеляційного господарського суду 27.06.2014 надійшов лист експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Сенейки І.Б. (вх.№ 2222/14) про необхідність погодження початку виконання судово-будівельної експертизи з завершенням її виконання впродовж 90 днів, призначеної ухвалою від 29.05.2014 у справі № 918/22/14.

Суд апеляційної інстанції листом № 918/22/14/4502/14 від 27.06.2014 погодив термін виконання судово-будівельної експертизи впродовж 90 днів з моменту отримання даного листа-відповіді.

Судом другої інстанції в оскаржуваної ухвалі встановлено також, що супровідним листом (вх.№14276/14 від 15.07.2014) директор Львівського НДІСЕ Курильова О.Ф. повернула матеріали справи № 918/22/14 без виконання ухвали апеляційного суду від 29.05.2014 з мотиву непогодження судом початку виконання експертизи.

Окрема ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала про призначення експертизи від 29.05.2014 не оскаржувалась та набрала законної сили. Відмову від виконання ухвали керівник експертної установи надіслав суду після отримання листа про погодження початку виконання експертизи. Попри таке погодження, Львівський НДІСЕ зазначив підставою повернення матеріалів справи без виконання ухвали суду саме непогодження судом початку виконання експертизи.

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відмова від проведення експертизи, у спосіб, обраний керівником державної експертної установи, є необґрунтованою і невмотивованою, оскільки наведені у листах від 24.06.2014 та 08.07.2014 підстави повернення без виконання матеріалів справи № 918/22/14 не містять жодного правового обґрунтування, зводяться до покликання на надмірну завантаженість, непогодження початку судової експертизи у травні 2015 року та містять пропозиції призначити експертизу іншим експертам, проте такі дії, на думку суду апеляційної інстанції, не входять до компетенції експертної установи.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що повернувши матеріали справи без виконання ухвали суду, Львівський НДІСЕ порушив вимоги не лише Інструкції "Про призначення і проведення судових експертиз та експертних досліджень", Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (2453-17) , а й приписи Конституції України (254к/96-ВР) .

У зв'язку із зазначеним, колегія суддів апеляційної інстанції, керуючись вимогами ст. 90 ГПК України, дійшла висновку про направлення на адресу Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз окремої ухвали для прийняття відповідних мір реагування.

Також, суд апеляційної інстанції вважав за необхідне встановити строк виконання окремої ухвали та зобов'язати Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз протягом одного місяця повідомити Рівненський апеляційний господарський суд про результати розгляду окремої ухвали.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що окрема ухвала суду апеляційної інстанції від 21.08.2014 підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 90 ГПК України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що окрема ухвала являє собою засіб реагування господарського суду на виявлені під час судового розгляду порушення законності або суттєвих недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, їх працівників чи посадових осіб.

В окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим.

Вказівки, що містяться в окремій ухвалі, повинні бути максимально конкретними і реальними для виконання.

При винесенні окремої ухвали слід ураховувати, що вказівки щодо усунення порушень законності чи недоліків у діяльності підприємств і організацій не повинні виходити за межі компетенції господарського суду.

Окрема ухвала надсилається посадовій особі або органу, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені господарським судом недоліки чи порушення. Наведене узгоджується з правовою позицією, що викладена в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 (v0018600-11) .

Разом з цим, статтею 86 ГПК України встановлено вимоги щодо змісту ухвали. У разі якщо господарський спір не вирішується по суті, ухвала, зокрема, має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання. Отже, окрема ухвала у справі повинна відповідати вимогам статті 86 вказаного Кодексу, а також містити викладення обставин, що зумовили її винесення.

В даному випадку, оскаржувана окрема ухвала суду апеляційної інстанції містить лише перелік норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, та не містить висновку про те, в чому саме полягає допущене Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз порушення законності, посилання на норми права зроблені судом другої інстанції без встановлення причинного зв'язку із діями науково - дослідного інституту, що є на думку колегії суддів касаційної інстанції неправомірним.