ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2014 року Справа № 910/1735/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді Овечкіна В.Е., суддів Чернова Є.В., Цвігун В.Л., розглянув касаційну скаргу ТОВ "Дієса" на постанову від 26.08.2014 р. Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/1735/14 господарського суду м. Києва за позовом ТОВ "Дієса" до ТОВ "Компанія Гранд-М" про відшкодування збитків у розмірі 1 276 146,10 грн. за участю представників:
позивача: Пустовойтова О.М., дов. від 30.09.2013 б/н; Терещов А.О., дов. від 03.10.2013 б/н;
відповідача: директор - ОСОБА_6., Драчук М.П., дов. від 06.11.2013 № 6/11;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 23.06.2014 (судді О. Грєхова, Т. Кирилюк, О. Ярмак), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 (судді Є. Шаптала, Л. Чорна, В. Куксов) у задоволенні позову товариству з обмеженою відповідальністю "Дієса" про відшкодування збитків у розмірі 1 276 146,10 грн. відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, ТОВ "Дієса" - позивач у справі, звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 23.06.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Судові витрати покласти на відповідача. Вважає, що судами порушені вимоги ст.ст. 32, 33, 34, 36, 43, 82, 84 ГПК України та не досліджено письмові докази, а саме: договір про надання послуг №КА від 17.06.2013 року; покази ОСОБА_6, які викладені у протоколі допиту потерпілого від 25.06.2013 та заява СБУ від 17.06.2013; протоколи допиту координатора проекту відповідача ОСОБА_8 від 13.12.2013 року та менеджера з автотранспорту ОСОБА_9 від 11.12.2013. Вказані докази підтверджують, що саме ТОВ "Компанія Гранд-М" прийняло вантаж ТОВ "Дієса" до перевезення та втратила його, чим завдано товариству збитків, у розмірі 1 276 146,10 грн.
До Вищого господарського суду України надійшов відзив відповідача, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
01.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дієса" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Гранд-М" (експедитор, відповідач) укладено договір № 010413 про транспортно-експедиційне обслуговування.
Згідно з п. 1.1 договору, експедитор зобов'язується за плату і за рахунок замовника організувати перевезення вантажів автомобільним транспортом та надати замовнику інші послуги, необхідні для здійснення доставки вантажу (в подальшому "Експедирування"), а замовник зобов'язується здійснити оплату послуг експедитора в порядку та розмірі, передбаченому даним договором.
У відповідності до пункту 1.3 Договору визначено, що вантаж (вид/вага/обсяг), пункти призначення (адреси пунктів завантаження і розвантаження) та інша необхідна інформація на кожне експедирування узгоджується сторонами у відповідних заявках.
Експедитор організовує перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України на підставі відповідних заявок замовника (додаток №1) і, за відсутності можливості проведення аукціону - відповідно до специфікації (додаток № 2), які являються невід'ємною частиною даного договору (п. 2.1.1 договору).
Відповідно до п. 2.2 Договору, конкретні умови по наданню кожної з послуг обумовлюються в заявці. Допускається отримання належним чином оформленої заявки за допомогою факсимільного зв'язку або по електронній пошті, які мають однакову юридичну силу. Сторони визнають, що передані факсом підтверджені заявки мають юридичну силу оригіналу.
У відповідності до заявки на разове перевезення ТР-015397 від 10.06.2013, оформленої у вигляді додатку № 1 до Договору № 010413 від 01.04.2013 Позивач замовив перевезення вантажу по маршруту: Макіївка-Харцизск-Луганськ; замовник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дієса"; перевізник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-М"; дата завантаження: 18.06.2013; адреса завантаження: Київська обл., Макарівський р-н, с. Калинівка, вул. Київська, 49ж; адреса розвантаження: м. Макіївка, пр.-т 250-річчя Донбасу, 1-б, м. Макіївка, пр.-т Леніна, 140-а, м. Харцизськ, вул. Жовтнева, 34, м. Луганськ, вул. Оборонна, 9; обсяг вантажу: 50,37 м3 ; марка автомобіля: НОМЕР_1; ПІБ водія: ОСОБА_10.
18.06.2013 на виконання заявки, позивач, згідно товарно-транспортних накладних: 015397/1, № 015397/1, № 015397/1, № 015397/1, № 015397/1, № 015397/1, № 015397/1, № 015397/1 передав відповідачу для перевезення товарно-матеріальні цінності у кількості 1611 одиниць загальною вартістю 1 276 146,10 грн.
Згідно з п. 6.3.1 договору, експедитор несе повну матеріальну відповідальність за збереження і цілісність вантажу по кількості та якості з моменту прийняття його до перевезення до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу. За псування чи втрату вантажу в дорозі експедитор несе повну матеріальну відповідальність в розмірі вартості втраченого чи пошкодженого вантажу.
01.07.2013 у зв'язку з втратою вантажу позивач звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування заподіяної шкоди в розмірі 1 276 146,10 грн., на підтвердження направлення вимоги, позивач надав суду першої інстанції копію фіскального чеку № 9035 від 10.07.2013 та копію опису вкладення у цінний лист від 10.07.2013.
Відповідач, у своїй відповіді на вимогу позивача від 01.07.2013 № 01/07/13-10юр, зазначив, що у випадку доведення вини перевізника у викрадені вантажу, відповідач відшкодує позивачу понесені збитки.
Відповідно до заявки на разове перевезення ТР-015397 від 10.06.2013, оформленої у вигляді додатку № 1 до договору № 010413 від 01.04.2013 позивач замовив перевезення вантажу по маршруту: Макіївка-Харцизск-Луганськ; замовник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дієса"; перевізник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-М"; дата завантаження: 18.06.2013; адреса завантаження: Київська обл., Макарівський р-н, с. Калинівка, вул. Київська, 49ж; адреса розвантаження: м. Макіївка, пр-т 250-річчя Донбасу, 1-б, м. Макіївка, пр.-т Леніна, 140-а, м. Харцизськ, вул. Жовтнева, 34, м. Луганськ, вул. Оборонна, 9; обсяг вантажу: 50,37 м3 ; марка автомобіля: НОМЕР_1; ПІБ водія: ОСОБА_10.
У відповідності до п. 3.2.6 договору експедитор має право приймати замовлення (заявки) на експедирування до виконання: не пізніше ніж через 1 годину після направлення замовником заявки (п. 3.2.6 договору).
На заявці № ТР-015397 від 10.06.2013 проставлений підпис та відтиск печатки позивача, відмітка ж відповідача про прийняття її до виконання відповідно до умов Договору № 010413 про транспортно-експедиційне обслуговування на заявці відсутня.
В розділі Договору № 010413 від 01.04.2013 "Терміни, які використовуються сторонами в договорі" сторони погодили, що під терміном "представник експедитора" вони розуміють працівника експедитора чи його представника, який виконує обов'язки експедитора; під терміном "водій" - працівник експедитора чи уповноважена експедитором особа, яка являється водієм транспортного засобу, що перевозить вантаж, при відсутності представника експедитора - виконуючий обов'язки експедитора при складанні передбачених даним договором документів.
Згідно з п. 3.2.4 Договору представник експедитора (у випадку відсутності водія) приймає вантаж по кількості та якості упаковки та несе матеріальну відповідальність за даний вантаж у випадках, передбачених чинним законодавством України та даним Договором.
Експедитор зобов'язується забезпечити наявність у представника експедитора (при відсутності - водія) довіреності на отримання товару (п. 3.2.16 Договору).
Відповідно до п. 3.2.9 договору на експедитора покладено обов'язок при прийнятті вантажу оформити подорожній лист вантажного автомобіля, інші транспортні та звітні документи. Забезпечувати підписання всіма учасниками перевізного процесу товарно-транспортних документів.
В товарно-транспортних накладних: 015397/1 від 18.06.2013, № 015397/1 від 18.06.2013, № 015397/1 від 18.06.2013, № 015397/1 від 18.06.2013, № 015397/1 від 18.06.2013, № 015397/1 від 18.06.2013, № 015397/1 від 18.06.2013, № 015397/1 від 18.06.2013 у графі "підпис таксувальника" проставлене прізвище "Гурков І." та підпис.
Проте, позивач не надав, а матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_10 приймав вантаж за вказаними вище товарно-транспортними накладними як працівник або уповноважена відповідачем особа, та не надав доказів того, що автомобіль, яким здійснювалося перевезення втраченого вантажу належав відповідачу або був залучений відповідачем для виконання договору № 010413 про транспортно-експедиційне обслуговування.
Складені позивачем по факту ненадходження вантажу до місця розвантаження акти здачі-приймання ТМЦ по кількості: № 6601390819, № 6601390865, № 6601390870, № 6601390902, № 660130943, № 6601390810, № 6601390856, № 6601390924, № 660139766, № 6601390770, № 6601390809, № 6601390855, № 6001390932, № 1000073402, № 1000073579, № 1000073588, № 6601390787, № 6601390830, № 6601390831, № 6601390868, № 6601390889, № 6601390920, № 6601390944, не є належними та допустимими доказами на підтвердження у позові обставин, виходячи з того, що п. 5.2 договору при невідповідностях, і/або пошкодження вантажу або упаковки під час розвантаження сторона складає акт про всі розходження та пошкодження, який підписується вантажоотримувачем, представником експедитора (при відсутності водія) і при можливості - уповноваженою особою замовника.
У випадку відмови представника експедитора (у відсутності водія) від підписання акту в ТТН вноситься відповідний запис. В такому випадку вантажоотримувач самостійно складає акт, і такий акт має повну юридичну силу для обох сторін.
Суди дійшли висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. 33- 34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують прийняття відповідачем до виконання заявки на здійснення перевезення по договору № 010413 від 01.04.2013 про транспортно-експедиційне обслуговування та не надав належних доказів, що підтверджують отримання представником експедитора або водієм відповідача вантажу на суму 1 276 146,10 грн. Як і не доведено належними та допустимими доказами вину відповідача у втраті вантажу на суму 1 276 146,10 грн., і протиправності дій відповідача,, наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та збитками позивача у розумінні ст. 224 ГК України.
За встановлених обставин справи, застосовуючи ст. 1166 ЦК України суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позову.
З огляду на встановлені попередніми судовими інстанціями обставини справи колегія суддів зазначає наступне.
Приписами ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Відповідно до ст. 934 ЦК України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу. Згідно зі ст. 918 ЦК України боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.
По-перше, колегія суддів звертає увагу судів, що спірні правовідносини сторін регулюються ст.929-935, розділом 51 ЦК України (435-15) , Статутом автомобільного транспорту (ст.50). При розгляді даної справи суди попередніх інстанцій вказаними нормами не керувались.
По-друге, доводи касаційної скарги про порушення судами вимог ст.ст. 34, 43 ГПК України щодо неповного та необ'єктивного дослідження доказів у справі є обґрунтованими з огляду на таке.
Судами не досліджені умови договору № 0104113 про ТЄО від 01.04.2013 р. щодо обов'язку експедитора знайти безпосереднього виконавця. Як і не досліджено умови про те, хто має повну матеріальну відповідальність за отриманий до перевезення вантаж (том 1, арк.14-20, 168). Хто відповідає за договором, а хто за законом, та в якій мірі.
Судами достеменно не з'ясовано чи була прийнята до виконання заявка позивача на перевезення вантажу. Суди не з'ясували чи був укладений відповідачем договір з перевізником на доставку вантажу за разовим замовленням ТР-015397 від 10.06.2013 р. (арк.168, 175, 197, 200, 211). Так, суди не надали правової оцінки документам що знаходяться в матеріалах справи, зокрема, договорам перевезення, укладеним експедитором з перевізниками ФОП Билецьким та ФОП Комаровським (том.1, арк.168, 176). Перевізники у справу не залучені. Судами не з'ясовано хто з них здійснював перевезення товару позивача (том.1, арк.211, 217). Без дослідження цих обставин твердження що відповідач не приймав замовлення позивача на перевезення вантажу за договором № 010413 від 01.04.2013 р. до виконання є передчасним.
Також, суди встановили що на заявці № ТР-015397 від 10.06.2013 р. відсутня відмітка відповідача про прийняття її до виконання. Але в рішеннях суду відсутні посилання на умови договору яким чином відповідач повинен був оформити приймання замовлення. Примірник замовлення, що знаходиться у відповідача та на підставі якого робітник відповідача укладав договір перевезення з третіми особами, суди не витребували та не досліджували.
Суди не витребували у відповідача оригінали документів передбачені договором експедирування (п.3.2.9;3) - замовлення, журнал видачі довіреностей (п.3.2.16), інструкцію для водія, що є невід'ємною частиною договору (додаток-3) пункт 3.2.23 договору. Не з'ясували які дії повинен був здійснити експедитор за договором експедирування, (які здійснив, а які ні) та надати цим діям правову оцінку. Тобто, чи виконав відповідач свої зобов'язання за договором експедирування. Відсутність своєї вини доводить особа, що не виконала свої зобов'язання (ст. 934, 614, 617 ЦК України).
Судами також залишено поза увагою на підставі яких документів позивач завантажував автомобіль (шляховий лист, довіреність, товарно-транспорті накладні та інші), хто їх виписував і заповняв, хто відповідальний за їх наявність, та чи відповідають вони встановленим законодавством зразкам. Хто і які відомості зобов'язаний був внести в документи необхідні для оформлення, перевезення. Зазначені документи у сторін та у перевізника не витребовувались та судами не досліджувались.
Зважаючи на наведене, твердження судів що позивач не надав доказів на підтвердження того, що перевізника у перевезення залучив відповідач ґрунтується на поверхнево досліджених матеріалах справи.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що справа розглянута поверхнево, без з'ясування обставин і дослідження доказів, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. Судами не застосовані норми права, що регулюють спірні правовідносини сторін.
Порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права згідно зі ст. 111-10 ГПК України є підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень.
При повторному розгляді, з'ясувати всі обставини справи, що зазначені вище, ретельно дослідити докази, залучити у справу перевізника, якого відповідач найняв для здійснення перевезення вантажу. З'ясувати хто і які договірні зобов'язання не виконав. Кому за договором перевезення повинен відшкодувати збитки перевізник. Хто за договором ТЄО зобов'язаний відшкодувати збитки позивачу.
Керуючись ст.ст. 111-5 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Дієса" задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Києва від 23.06.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 у справі № 910/1735/14 - скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Головуючий, суддя
Судді:
В. Овечкін
Є. Чернов
В. Цвігун