головуючого: Удовиченка О.С., суддів: Міщенка П.К., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Білецький завод "Теплозвукоізоляція" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2014 у справі № 911/4650/13 господарського суду Київської області за позовом Управління Пенсійного Фонду України у м. Ірпені Київської області до Приватного акціонерного товариства "Білецький завод "Теплозвукоізоляція" про стягнення заборгованостів судовому засіданні взяли участь представники :

ПАТ "Білецький завод "Теплозвукоізоляція" Єфремов В.Ю.

Позивач - УПФ України у м. Ірпені Київської області в грудні 2013 звернувся з позовною заявою до ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" про стягнення заборгованості зі сплати пільгових та наукових пенсій за списком № 1 у сумі 1 487 445,09 грн., пільгових пенсій за списком № 2 у сумі 43 934,48 грн., наукових пенсій у сумі 2 933,64 грн., всього на суму 1534313,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" в період з липня 2011 року по листопад 2013 року не перераховував грошові кошти на відшкодування пільгових та наукових пенсій, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 1534313,21 грн., що складається з коштів на відшкодування: пільгових пенсій за списком № 1 у сумі 1487445,09 грн., пільгових пенсій за списком № 2 у сумі 43934,48 грн. та наукових пенсій у сумі 2933,64 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 17.02.2014 відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судове рішення мотивовано тим, що оскільки надані позивачем на підтвердження позовних вимог: фотокопії корінців повідомлень форми "Ю" та списків згрупованих внутрішніх поштових відправлень та реєстрів відправлених рекомендованих листів, не засвідченні належним чином відповідно до вимог п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, не є належними та допустимими доказами, згідно ст. 36 ГПК України, то підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 скасовано рішення господарського суду Київської області від 17.02.2014, провадження у справі припинено на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2014 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 скасовано, справу направлено на розгляд до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що позовні вимоги Пенсійного фонду до ПП "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" не пов'язані із стягненням заборгованості по страховим внескам і не є податковим боргом, а тому позивачем обґрунтовано заявлена вимога до ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" про стягнення заборгованості зі сплати пільгових та наукових пенсій саме до господарського, а не до адміністративного суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2014 рішення господарського суду Київської області від 17.02.2014 скасовано та постановлено нове рішення, яким позов УПФ України у м. Ірпені Київської області задоволено; стягнено з ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" 1534313,21 грн.; стягнено з ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 30 686,25 грн.

ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2014 і припинити провадження у справі за позовом УПФ України у м. Ірпені Київської області до ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" про стягнення заборгованості зі сплати пільгових та наукових пенсій у сумі 1534313,21 грн.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.10.2010 порушено провадження по справі № Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2012 у справі № Б8/180-10 введено процедуру санації ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач є страхувальником в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в Україні, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області.

Позивачем, на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п."б"-"з"-ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначено розмір витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, а також різниці між сумою пенсій, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій, що підлягають відшкодуванню ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження заборгованості ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" перед Управлінням Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області, позивачем надано копії повідомлень про визначення зобов'язань зі сплати пільгових та наукових пенсій форми "Ю".

Згідно з ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджених Кабінетом Міністрів України у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1 (z0064-04) .

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку наукових пенсій визначений Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 № 372 (372-2004-п) .

Отже, зазначеними вище чинними нормативними актами, передбачений обов'язок відповідача сплатити до Пенсійного фонду витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши наявність заборгованості відповідача перед позивачем, обґрунтованість позовних вимог, правомірно дійшов висновку про те, що відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, понесені Управлінням Пенсійного фонду України в м. Ірпені на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком N 1, Списком № 2, та наукових пенсій, оскільки законодавство, що регулює спірні правовідносини, не містить виключень щодо наявності умов, за яких у підприємств не виникає обов'язку відшкодовувати понесені пенсійним фондом витрати щодо доставки та виплати цих пенсій.

Відповідно до ч.1 ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги щодо невстановлення судом апеляційної інстанції всіх фактичних обставин справи, не спростовують висновків, викладених в постанові суду апеляційної інстанції, тому не приймаються до уваги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2014.