розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2014 у справі № 922/2589/13 господарського суду Харківської області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АВИЛАН" до Харківської міської ради про визнання права власності

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.07.2013 (суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено повністю. Визнано зо товариством з обмеженою відповідальністю "Авилан" право власності на нежитлову будівлю літ. "М-1", загальною площею: 622,4 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 160.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2014 (колегія у складі суддів: Івакіна В.О., Бондаренко В.П., Тихий П.В.) рішення господарського суду Харківської області від 11.07.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2014, заступник прокурора Харківської області звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2014 та рішення господарського суду Харківської області від 11.07.2013 як такі, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, прийняти нове рішення, яким відмовити у позові товариству з обмеженою відповідальністю "Авилан".

Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України

В червні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Авилан" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради про визнання за ним права власності на самочинно збудований об'єкт за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 160, нежитлову будівлю літ. "М-1", загальною площею: 622,4 кв.м.

Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився й апеляційний господарський суд, визнали позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

У касаційній скарзі заступник прокурора Харківської області вказав, зокрема, про те, що при винесенні рішення суди попередніх інстанцій не з'ясували правовий статус земельної ділянки, на якій позивачем самовільно збудовано об'єкт нерухомості, як не дослідили і обставин щодо вирішення компетентним органом за зверненням ТОВ "Авілан" питання про надання останньому земельної ділянки, на якій розташований спірний об'єкт нерухомості.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій послались на ч. 3 ст. 376 ЦК України, відповідно до умов якої право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Разом з тим, не дослідили питання, чи надавалась позивачу у встановленому чинним законодавством України порядку земельна ділянка, на якій розташований спірний об'єкт нерухомості, у користування, якщо надавалась, то з яким цільовим призначенням, також не з'ясували, чи звертався позивач із заявою до відповідних державних органів щодо прийняття спірного об'єкту в експлуатацію.

Вказані обставини, які мають суттєве значення для даної справи, всупереч вимог ст. 43 ГПК України не з'ясовано як місцевим, так і апеляційним господарським судом.

За таких обставин, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2014 та рішення господарського суду Харківської області від 11.07.2013 підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2014 та рішення господарського суду Харківської області від 11.07.2013 скасувати, справу № 922/2589/13 передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.