головуючого: Удовиченка О.С. суддів: Міщенка П.К., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу розпорядника майна Приватного товариства "5-й Київський авторемонтний завод" арбітражного керуючого Реверука П.К.

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2014

у справі № 910/19021/13 господарського суду міста Києва за заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "С- ПРОЕКТ" Приватного акціонерного підприємства "5-й Київський авторемонтний завод" про банкрутство в судовому засіданні взяли участь представники :

ПрАТ "5-й Київський авторемонтний завод" Руснак І.В.ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" Представник працівників ПрАТ "5-й Київський авторемонтний завод" Макаревич О.В. Большаков Д.В., Буднік О.П.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2013 порушено провадження у справі про банкрутство приватного акціонерного товариства "5-й Київський авторемонтний завод" (далі ПрАТ "5-й Київський авторемонтний завод") за загальною процедурою, передбаченою ст.ст. 1, 10, 16, 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI (4212-17) (далі - Закон), визнано грошові вимоги ТОВ "С-Проект" в розмірі 1328770,49 грн., введено процедуру розпорядження його майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Реверука П.К.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.01.2014, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2014, в попередньому засіданні затверджено реєстр вимог кредиторів ПрАТ "5-й Київський авторемонтний завод".

Постановою господарського суду м. Києва від 26.03.2014 припинено процедуру розпорядження майном, ПрАТ "5-й Київський авторемонтний завод" визнано банкрутом, введено ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Реверука П.К.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2014 постанову господарського суду м. Києва від 26.03.2014 скасовано.

Розпорядник майна Приватного товариства "5-й Київський авторемонтний завод" арбітражний керуючий Реверук П.К. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2014 скасувати, постанову господарського суду м. Києва від 26.03.2014 залишити в силі.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст.22, 27, 37 Закону, ст.ст. 34, 43 ГПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Згідно ст.37 Закону у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.

Отже, приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом, суд повинен дослідити майновий стан боржника, розмір кредиторської та дебіторської заборгованості, встановити обставини неспроможності боржника відновити свою платоспроможність, на підставі яких він дійшов висновку про необхідність визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Суд першої інстанції, визнаючи боржника банкрутом, зазначив про те, що клопотання розпорядника майна боржника про введення ліквідаційної процедури підлягає задоволенню, оскільки сукупність доказів, які містяться в матеріалах справи доводять факт банкрутства, майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом є передчасним виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2, 3, 4 ст.26 Закону перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, що мають не менше ніж дві треті голосів. Наступні збори вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів.

Кількість голосів кредиторів на зборах визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.

Збори кредиторів у провадженні у справі про банкрутство скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою, за ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких становить не менше ніж третину всіх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів.

Конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, та кратну одній тисячі гривень.

Згідно з ч.7 ст.26 Закону протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів подається до господарського суду.

Відповідно до ч.8 ст.26 Закону до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у випадках, передбачених цим Законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 11.02.2014 відбулися збори комітету кредиторів за участю ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "С-ПРОЕКТ", на яких обрано комітет кредиторів в кількості одного кредитора - ТОВ "С-ПРОЕКТ".

Комітетом кредиторів Приватного товариства "5-й Київський авторемонтний завод" 24.02.2014 прийнято рішення про звернення до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Вищого господарського суду України від 05.06.2014 скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 24.01.2014 винесену за результатами розгляду кредиторських вимог, справу передано до місцевого господарського суду на новий розгляд.

Таким чином, як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, рішення про звернення до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом станом на день перегляду судом апеляційної інстанції постанови про визнання боржника банкрутом, не можна вважати правомірним.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції відповідно до приписів ст. ст. 103, 104, 105 ГПК України, встановивши факт недотримання усіх необхідних умов процедури розпорядження майном, а саме, незакінчення формування реєстру вимог кредиторів, виніс законну та обґрунтовану постанову про скасування постанови господарського суду м. Києва від 26.03.2014 про визнання банкрутом Приватного товариства "5-й Київський авторемонтний завод".

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу розпорядника майна Приватного товариства "5-й Київський авторемонтний завод" арбітражного керуючого Реверука П.К. залишити без задоволення.