головуючого Остапенка М.І. суддів Кондратової І.Д. Стратієнко Л.В. (доповідач) з участю представників: позивача: відповідача: Білявський Ю.С. Брянська О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" на рішення та постанову Господарського суду Хмельницької області від 27 травня 2014 року Рівненського апеляційного господарського суду від 06 серпня 2014 року у справі № 924/417/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" до українського товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Мітра" про стягнення 131 200,00 грн

У березні 2014 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 131 200, 00 грн за договором про заміну боржника № 1 від 28.03.2011.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.05.2014 (суддя - Гладій С.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.08.2014 (головуючий - Демидюк О.О., судді - Бучинська Г.Б., Огороднік К.М.) в позові відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення і неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 30.09.2009, 30.10.2009, 30.11.2009 між ЗАТ "ЕнергоІнвестБуд" (продавець) та ТОВ "МІТРА" (покупець) було укладено договори купівлі - продажу № 2, за умовами яких продавець зобов'язувався передати товар у власність покупця, а покупець - прийняти й оплатити його на умовах договору в кількості, асортименті і за цінами, зазначеними у специфікації та накладних. Специфікація товару, що передається: пісок митий 8 000 куб.м., за ціною 11,09 грн всього з ПДВ на суму 106 464,00 грн, пісок митий 15 000 куб.м., за ціною 11,09 грн всього з ПДВ на суму 199 620,00 грн та пісок митий 5 000 куб.м., за ціною 11,09 грн всього з ПДВ на суму 66 540,00 грн. Ціна на товар та його кількість визначається в накладних, які отримує покупець в момент отримання товару. Накладні є невід'ємною частиною договору. У випадку збільшення кількості товару, що передається продавцем для покупця, сторони укладають між собою додаткову угоду, в якій проводять уточнення обсягів поставки та їх ціну. Вартість товару може бути змінена продавцем з урахуванням вимог, визначених в п. 3.3. договору.

На виконання умов договорів, ЗАТ "ЕнергоІнвестБуд" за накладними № 1 від 30.09.2009 на суму 88 720,00 грн, № 1 від 30.10.2009 на суму 166 350,00 грн, № 8 від 30.11.2009 на суму 55 450,00 грн поставив, а відповідач згідно з довіреностей № 173 від 30.09.2009, № 175 від 30.10.2009, № 196 від 30.11.2009 прийняв пісок на суму 310 520,00 грн.

21.01.2010 між ЗАТ "ЕнергоІнвестБуд" (кредитор), УТОВ "МІТРА" (боржник) та ТОВ "Залізничник УБ ХАЕС" (новий боржник) укладено договір про заміну боржника № 2, за умовами якого боржник передає на нового боржника грошовий борг у розмірі 241 406,88 грн, що виник в результаті неналежного виконання зобов'язань боржника перед кредитором, за договором № 2 від 30.09.2009, № 2 від 30.10.2009 та договором № 2 від 30.11.2009.

28.03.2011 між ЗАТ "ЕнергоІнвестБуд" (кредитор), УТОВ "МІТРА" (боржник) та ВАТ "УБ ХАЕС" (новий боржник) було укладено договір про заміну боржника № 1, відповідно до п. 1 якого боржник передає до нового боржника грошовий борг у розмірі 131 200,00 грн, що виник в результаті неналежного виконання зобов'язань боржника перед кредитором за договором № 2 від 30.11.2009 та № 2 від 30.10.2009.

Згідно з п. п. 2, 3 договору кредитор не заперечує проти переведення боргу, визначеного у п. 1 цього договору. Боржник передає новому боржнику всю інформацію і документацію, яка підтверджує його права і обов'язки перед кредитором в момент підписання цього договору.

У п. 4 договору сторони погодили, що зобов'язання нового боржника за даним договором вважаються виконаними після перерахування належних сум коштів, зазначених у п. 1 цього договору, на банківський рахунок кредитора у термін 60 календарних днів з дати підписання договору, після чого новий боржник набуває всіх прав кредитора по відношенню до боржника.

Відповідно до п. 5 договору зобов'язання боржника вважаються виконаними перед кредитором після перерахування новим боржником кредитору суми боргу зазначеного у п. 1 цього договору.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами, позивачем було перераховано ЗАТ "ЕнергоІнвестБуд" (кредитор за договором № 1 від 28.03.2011) грошові кошти в сумі 131 200,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 862 від 06.04.2011, однак відповідачем зазначена заборгованість в розмірі 131 200,00 грн новому кредитору не сплачена.

14.02.2013 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію № 102/61 з вимогою про перерахування ним суми заборгованості, яка була залишена УТОВ "МІТРА" без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 526 ЦК України.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В матеріалах справи міститься заява відповідача про застосування строку позовної давності.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким погодився суд і апеляційної інстанції, виходив з того, що право вимоги згідно з договором № 2 від 30.11.2009, закінчилося у позивача 30.11.2012, за договором № 2 від 30.10.2009 закінчилося 30.10.2012, а отже, позивач звернувся до суду з позовом з пропуском позовної давності. Також посилалися на те, що зміна сторони у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності і на те, що позивачем не надано до матеріалів справи докази, які б підтверджували вчинення відповідачем будь-яких дій, що свідчили б про визнання ним свого боргу.

Проте погодитися з такими висновками судів неможливо, оскільки суди дійшли до них внаслідок порушень вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст. 262 ЦК України заміна сторони у зобов'язанні не змінює порядок обчислення та перебігу позовної давності.

Відмовляючи в задоволенні позову у зв'язку із пропуском позовної давності, суди не звернули увагу на те, що 28.03.2011 між ЗАТ "ЕнергоІнвестБуд" (первісний кредитор), УТОВ "МІТРА" (боржник) та ВАТ "УБ ХАЕС" (новий боржник) укладено договір про заміну боржника № 1, на виконання п. 4 якого ВАТ "УБ ХАЕС" за згодою УТОВ "МІТРА" платіжним дорученням № 862 від 06.04.2011 перерахував 131 200,00 грн на рахунок ЗАТ "ЕнергоІнвестБуд", а у разі заміни сторони, яка веде до виникнення регресної вимоги згідно з п.4. ч.1 ст. 512 ЦК України, позовна давність починається з моменту виконання основного зобов'язання.

За таких обставин, суди мали більш ретельно дослідити договір про заміну боржника № 1, та з урахуванням його п.4 встановити початок перебігу позовної давності щодо регресної вимоги позивача до відповідача. Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, більш ретельно з'ясувати питання початку перебігу позовної давності за заявленими вимогами, встановити наявність чи відсутність порушення відповідачем суб'єктивних прав позивача і в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону вирішити спір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 ГПК України, Вищий господарський суд України

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 27 травня 2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06 серпня 2014 року у справі за № 924/417/14 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.