ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2014 року № 910/7153/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І. суддів Кондратової І.Д. Стратієнко Л.В. з участю представників: позивача: відповідача: Маловічко І.В. Діденко Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" на рішення та постанову господарського суду м. Києва від 01 липня 2014 р. Київського апеляційного господарського суду від 26 серпня 2014 р. у справі № 910/7153/14 за позовом приватного акціонерного товариства "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту" до товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" про стягнення 2 843 471,59 грн.
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2014 р. ПрАТ "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту" звернулося в суд з позовом до ТОВ "Голден Деррік" про стягнення 2 843 471, 59 грн заборгованості, в тому числі: 2 492 900, 00 грн основного боргу за виконані роботи за договором виконання робіт від 10.07.2012 року № БР-25072012 (далі - договір); 46 306, 47 грн 3 % річних; 103 603, 74 грн інфляційних втрат та 200 661, 38 грн пені, а всього 2 843 471, 59 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.07.2014 року (суддя Грєхова О.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 року (головуючий - Жук Г.А., судді - Мальченко А.О., Майданевич А.О.), позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Голден Деррік" на користь ПрАТ "Науково дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту" 2 492 900, 00 грн боргу; 46 306, 47 грн 3 % річних; 103 603, 74 грн інфляційних втрат; 160 706, 68 грн пені та 56 070, 34 грн судового збору. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове, яким у позові відмовити.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 10.07.2012 року між ТОВ "Голден Деррік" (замовник) та ПАТ "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту" (виконавець) було укладено договір № БР-25072012 на виконання робіт, згідно п. 1.1 якого виконавець зобов'язався виконати роботи з приготування промивальної рідини, лабораторного контролю та регулювання її параметрів при бурінні свердловини № 27 Сахалінського родовища, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити такі роботи.
Виконавець зобов'язаний протягом 5 днів з моменту отримання від замовника письмового повідомлення про початок робіт, але не пізніше ніж через 45 діб після одержання авансу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 договору, приступити до виконання робіт на свердловині. Про початок робіт сторони складають відповідний акт (пункт 1.10 договору).
Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що вартість робіт за договором визначається на підставі "кошторисного розрахунку" і становить 7 470 200, 00 грн, в тому числі ПДВ 1 494 040, 00 грн, а всього - 8 864 240, 00 грн.
Розрахунок за договором проводиться в порядку, визначеному в п. 2.3 договору шляхом авансування робіт - протягом 10 днів з моменту підписання цього договору та після надання виконавцем відповідного рахунку замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 40 % від загальної вартості робіт, розмір якої визначено пунктом 2.1 договору (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 договору); далі - протягом 5 днів після закінчення буріння стовбура діаметром 490 мм, що зазначається у відповідному добовому рапорті та після надання виконавцем відповідного рахунку замовник оплачує виконавцю передоплату в розмірі 15 % від загальної вартості робіт, розмір якої визначено пунктом 2.1 договору (підпункт 2.3.2 пункту 2.3 договору).
Наступний платіж - протягом 5 днів після закінчення буріння стовбура діаметром 393, 7 мм, що зазначається у відповідному добовому рапорті, та після надання виконавцем відповідного рахунку замовник оплачує виконавцю 15 % від загальної вартості робіт, розмір якої визначено пунктом 2.1 договору (підпункт 2.3.3 пункту 2.3 договору); наступні 15 % - протягом 5 днів після закінчення буріння стовбура діаметром 295, 3 мм, що зазначається у відповідному добовому рапорті, та після надання виконавцем відповідного рахунку (підпункт 2.3.4 пункту 2.3 договору); решту 15 % від загальної вартості робіт замовник оплачує виконавцю протягом 5 днів з моменту спуску першої секції експлуатаційної колони, що зазначається у відповідному добовому рапорті (підпункт 2.3.5 пункту 2.3 договору).
Згідно п. 3.2 договору замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи протягом 5 календарних днів з дати отримання акта приймання-передачі виконаних робіт, підписати його, або в той же строк у письмовій формі надати обґрунтовану відмову від прийняття робіт.
Замовник зобов'язаний оплачувати фактично виконані роботи в розмірах і в строки, що передбачені ст. 2 цього договору (підпункт 4.1.9 пункту 4.1 договору); виконавець має право отримати за виконану роботу оплату в розмірах і в строки, що передбачені ст. 2 цього договору (підпункт 4.4.1 пункту 4.4 договору).
Згідно п. 5.5 договору за прострочення оплати робіт, які виконуються згідно договору, в тому числі таких, що виникли в результаті безпідставної відмови від підписання акта виконаних робіт замовником, останній сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення.
До укладеного договору сторони підписали додаток № 1 "Розрахунок вартості промивальної рідини та її сервісного обслуговування при бурінні свердловини № 27 Сахалінського родовища" на суму 8 964 240, 00 грн; додаток № 2 "Календарний план виконання робіт по приготуванню промивальної рідини, лабораторному контролю та регулюванню її параметрів при бурінні свердловини № 27 Сахалінського родовища" на суму 8 964 240, 00 грн; додаток № 3 "Протокол погодження договірної ціни", відповідно до якого вартість надання послуг за договором становить 8 964 240, 00 грн.
Крім того, між сторонами укладено додаткову угоду № 1, відповідно до пункту 1.2 якої, пункт 2.1 договору викладено в новій редакції: "вартість робіт за договором визначається з урахуванням "кошторисного розрахунку" та додаткової угоди № 1 до договору і становить 9 553 533, 33 грн, крім того ПДВ 1 910 706, 67 грн, всього 11 464 240, 00 грн" та додаток № 4 "Календарний план (уточнений) виконання робіт по приготуванню промивальної рідини, лабораторному контролю та регулюванню її параметрів при бурінні свердловини № 27 Сахалінського родовища" на суму 11 464 240, 00 грн.
За таких обставин суди прийшли до правильного висновку про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору підряду, згідно якого, в силу вимог ст. 837 ЦК України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною першою статті 854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.
Частиною четвертою статті 882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
На виконання умов договору позивачем було складено акти приймання-передачі виконаних робіт № 1, згідно якого вартість 1 і 2 етапів календарного плану робіт становить 3 090 770, 00 грн; виконано робіт на суму 3 090 770, 00 грн; сума авансу 6 155 280, 00 грн; до перерахунку - нуль та акт № 2, згідно якого вартість 3 етапу календарного плану робіт становить 5 557 410, 00 грн; виконано робіт на суму 5 557 410, 00 грн.
З врахуванням сплаченого авансу (6 155 280, 00 грн) за мінусом вартості робіт 1-2 етапів за актом № 1, який підписано замовником без заперечень на суму 3 090 770, 00 грн, сума залишку авансу становить 3 064 510, 00 грн, які позивачем зараховано в рахунок оплати робіт 3 етапу, просить стягнути з відповідача неоплачену суму вартості виконаних робіт за актом № 2 в розмірі 2 492 900,00 грн.
При цьому, замовник не підписав акт № 2 приймання-передачі виконаних робіт, який був направлений йому листами № 260-2013 від 08.07.2013 року, № 279-2013 від 26.07.2013 року, що підтверджено належними доказами (опис вкладення у цінний лист, квитанція кур'єрської служби доставки № 4155183 від 09.07.2013 та лист ТОВ "КДС-Київ-2012" № 498 від 17.06.2014 року) за адресою, зазначеною у договорі та в державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як адреса відокремленого підрозділу.
Вказані докази спростовують доводи касаційної скарги щодо несвоєчасного направлення акта позивачем.
Договором сторони передбачили (п. 3.2 договору) обов'язок замовника протягом 5 календарних днів з дати отримання акта приймання-передачі виконаних робіт розглянути акт, підписати, або надати обґрунтовану відмову від прийняття робіт. Відповідач у строки визначені умовами договору акт не підписав, обґрунтованої письмової відмови від прийняття робіт не надав.
Крім того, виконання робіт за договором підтверджується також укладенням договору № 1001 від 01.10.2012 року, за яким позивач отримав від ТОВ "Геосинтез інжиніринг" хімічні реагенти за видатковими накладними № РН-05 від 24.01.2013 року, № РН-012 від 15.02.2014 року, № РН-042 від 22.04.2013 року, № РН-093 від 05.07.2013 року та № РН-0133 від 27.08.2013 року.
Згідно п.1.6 договору укладеного між сторонами у справі хімічні реагенти для приготування та регулювання технологічних властивостей промивальної рідини постачаються виконавцем безпосередньо на свердловину, що підтверджується актами здачі - приймання робіт № ОУ-0000002 від 09.01.2013 року, ОУ-0000019 від 22.03.2013 року, ОУ-0000026 від 11.04.2013 року, ОУ-0000032 від 07.05.2013 року, ОУ-0000066 від 27.07.2013 року, за якими ТОВ "Геосинтез інжиніринг" виконало роботи з перевезення хімічних реагентів безпосередньо на свердловину № 27, Сахалінського родовища.
За таких обставин, правильним є висновок судів що роботи, виконані позивачем, вважаються прийнятими ТОВ "Голден Деррік" та підлягають оплаті в сумі 2 492 900, 00 грн, в тому числі ПДВ 415 483, 33 грн.
Крім того, з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України підлягають стягненню інфляційні втрати та річні за період з 26.08.2013 року по 15.04.2014 року (з моменту пред'явлення вимоги, з врахуванням ст. 530 ЦК України) в розмірі відповідно 103 603, 74 грн (втрат від інфляції) та 46 306, 47 грн (3 % річних).
Пунктом 5.5 договору передбачено, що за прострочення оплати робіт, які виконуються згідно договору, в тому числі таких, що виникли в результаті безпідставної відмови від підписання акта виконаних робіт замовником, останній сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення.
З огляду на приписи ст. 232 ГК України, господарський суд правильно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення пені частково за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, в сумі 160 706, 68 грн (за період з 02.09.2013 року по 01.03.2014 року) та відмовив позивачу у стягненні решти суми пені.
Посилання касаційної скарги на те, що спірний акт не містить даних про обсяг виконаних робіт та не відповідає дійсності, уже були предметом судового дослідження апеляційного господарського суду, який правильно зазначив, що в акті вказано короткий зміст виконаних робіт 3 етапу відповідно до додатку № 4 договору.
Отже, господарськими судами належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам правильну правову оцінку, а тому передбачених законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01 липня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 серпня 2014 року у справі за № 910/7153/14- без змін.
Головуючий, суддя
Суддя
Суддя
М. Остапенко
І. Кондратова
Л. Стратієнко