головуючого: Панової І.Ю., суддів: Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Захід" на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 15.05.2014 у справі № 7/98-Б господарського суду Волинської області за заявою Акціонерного товариства відкритого типу "Волиньрембуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю " Завод будівельних конструкцій" про Банкрутство за участю представників сторін: не з'явились.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 10.12.2013 у справі № 7/98-Б відмовлено у клопотанні Акціонерного товариства відкритого типу "Волиньрембуд" про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Приватне підприємство "Захід" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду із з апеляційною скаргою, одночасно надавши клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Волинської області від 10.12.2013 у справі № 7/98-Б.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.05.2014 у справі № 7/98-Б відмовлено в задоволенні клопотання Приватного підприємства "Захід" про поновлення строку для подачі апеляційної скарги, повернено апеляційну скаргу.

Не погоджуючись із винесеною судом апеляційної інстанції ухвалою, ПП "Захід" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 15.05.2014 у справі № 7/98-Б та направити справу на розгляд в суд апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, ч. 1 ст. 22 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку винесену судом апеляційної інстанції ухвалу, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Згідно із ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Законом.

За приписами ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Відповідно до частини 1 статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Колегія суддів Вищого господарського суду зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Як вбачається із матеріалів справи, в обґрунтування клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги заявник - ПП "Захід" зазначив, що пропустив строк на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду від 10.12.2013 з поважних причин, оскільки, представник ПП "Захід" не був присутній в судовому засіданні, на якому винесено вказану ухвалу, та про вищевказану ухвалу суду першої інстанції дізнався тільки 25.03.2014 з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи ПП "Захід" у задоволенні клопотання про поновлення строку подачі апеляційної скарги зазначив, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 10.12.2013 набрала законної сили того ж дня та направлена учасникам провадження у справі про банкрутство 13.12.2013, що підтверджується реєстром рекомендованої кореспонденції від 13.12.2013, що підписаний старшим інспектором та начальником відділу документального забезпечення та контролю - канцелярії господарського суду Волинської області та скріплений печаткою. Крім того, на зворотному боці ухвали господарського суду Волинської області від 10.12.2013 у справі № 7/98-Б міститься відмітка відділу діловодства, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частина друга статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд другої інстанції в оскаржуваної ухвалі встановив, що до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Волинської області від 10.12.2013 у справі № 7/98-Б зверталось ТОВ ВКФ "Євробуд". Серед додатків до апеляційної скарги містяться докази надсилання скарги учасникам провадження у справі про банкрутство, у т.ч. і ПП "Захід" від 19.12.2013. Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.12.2013, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.04.2014 у справі № 7/98-Б, відмовлено в прийнятті зазначеної апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла правомірного висновку, що доводи заявника апеляційної скарги - ПП "Захід", наведені у клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги, а саме, того факту, що ПП "Захід" дізналось про винесення оскаржуваної ухвали суду лише 25.03.2014 з ЄДРСР, є необґрунтованим та не відповідають наявним у справі доказам.

Суд другої інстанції, враховуючи те, що скаржник - ПП "Захід" не довів поважності причин пропуску строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 10.12.2013, відмовив у задоволенні поданого клопотання про поновлення процесуального строку, та, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, повернув апеляційну скаргу ПП "Захід" скаржнику без розгляду.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 53, ст. 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, погоджується із правомірними висновками суду апеляційної інстанції про відмову скаржнику у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги, та вважає, що підстави для скасування ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 15.05.2014 у справі № 7/98-Б відсутні.