ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2014 року Справа № 926/54/14
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В. (доповідач)
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛС ЛТД", смт Глибока Чернівецької області,
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.08.2014
у справі № 926/54/14
за позовом Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі -Відділення), м. Чернівці,
до товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛС ЛТД" (далі -Товариство), смт Глибока Чернівецької області,
про стягнення штрафу та пені в сумі 34 000, 00 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
Відділення - не з'явився
Товариства - не з'явився
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Відділення звернулося до господарського суду Чернівецької області з позовом про стягнення з Товариства 17 000,00грн. штрафу та 17 000,00грн. пені внаслідок невиконання рішення адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення по справі № 03/30 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 30.08.2011 № 53 (далі -Рішення АМК).
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 11.07.2014 (суддя Миронюк С.О.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення місцевого господарського суду з посиланням, зокрема на приписи статті 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції" мотивовано спливом п'ятирічного строку давності для притягнення Товариства до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.08.2014 (судді Кузь В.Л.- головуючий, Данко Л.С., Костів Т.С.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.
Постанову апеляційного господарського суду зі справи з посиланням, зокрема, на приписи статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі -Закон) мотивовано обов'язковістю для виконання Рішення АМК, яке прийнято у межах п'ятирічного строку давності для притягнення Товариства до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та недійсним у судовому порядку не визнавалося.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати, із залишенням в силі рішення місцевого господарського суду. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваного судового акту з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу Відділення просило постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:
- Рішенням АМК визнано дії міського комунального підприємства харчування учнів шкіл м. Чернівці, Товариства та приватного підприємства "Мега-Крокус" під час участі в тендері за предметом закупівлі "надання послуг громадського харчування" проведеного у 2008 році відділом освіти Заставнівської районної державної адміністрації порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендерів (торгів);
- за вказане порушення, зокрема на Товариство, накладено штраф у розмірі 17 000 грн.;
- копію Рішення АМК одержано Товариством 19.09.2011;
- Рішення АМК оскаржено приватним підприємством "Мега-Крокус" до адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства;
- постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.06.2012 позов приватного підприємства "Мега-Крокус" задоволено;
- постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.05.2014, постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.06.2012 скасовано, прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову приватного підприємства "Мега-Крокус" про визнання нечинним Рішення АМК;
- штраф у сумі 17 000,00 грн. Товариством у добровільному порядку не сплачено;
- за невиконання Рішення АМК Відділенням нараховано до стягнення 17 000,00 грн. пені за період з 03.11.2011 по 11.01.2014 включно.
Причиною виникнення спору стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з Товариства штрафу та пені, внаслідок невиконання Рішення АМК.
Відповідно до статті 42 Закону суб'єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності.
Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п'ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.
Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктами 13 - 16 статті 50 Закону, становить три роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.
Перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Дана стаття Закону встановлює строки притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції органами Антимонопольного комітету України, а не судом при вирішенні спору про стягнення у судовому порядку накладеного за рішенням органу Антимонопольного комітету України штрафу, що правильно враховано судом апеляційної інстанції при вирішенні даного спору.
Відповідно до приписів статті 56 Закону:
- рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання (частина друга);
- особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (частина третя);
- за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду (частина п'ята);
- у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (частина сьома);
- суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету (частина дев'ята).
Згідно з частиною першою статті 60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Відповідно до абзацу другого підпункту 20.2 пункту 20 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 № 15 (v0015600-11) припинення та зупинення нарахування пені відбувається лише у зв'язку з прийняттям рішення, розглядом чи переглядом справи саме господарським судом, а не будь-яким органом, що вирішив (вирішує) спір.
З огляду на те, що Рішення АМК недійсним у судовому порядку не визнано, проте Товариством в частині сплати штрафу не виконано, апеляційний господарський суд, на відміну від місцевого господарського суду дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову щодо стягнення з Товариства штрафу та пені, внаслідок невиконання Рішення АМК.
Помилкове посилання апеляційного господарського суду на зупинення нарахування пені на час розгляду адміністративним судом справи про визнання недійсним Рішення АМК та перегляду відповідної постанови адміністративного суду, і, як наслідок -помилкове визначення періоду нарахування пені, не вплинули на правильність вирішення судом апеляційної інстанції спору в частині стягнення пені (з огляду на законодавче обмеження її максимального розміру).
Доводи Товариства не спростовують висновків, викладених у оскаржуваному судовому рішенні попередньої інстанції. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111-7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.
Таким чином, постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.08.2014 зі справи № 926/54/14 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛС ЛТД" - без задоволення.
Суддя
Суддя
Суддя
В. Селіваненко
І. Бенедисюк
В. Палій