ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року Справа № 922/1723/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Мамонтової О.М.

суддів Круглікової К.С.

Васищака І.М.

За участю представників сторін:

від позивача Ягло І.В. (дов. № 2792 від 27.12.13р.)

від відповідача не з'явилися

розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Стома" на рішення господарського суду Харківської області від 17.06.14р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.08.14р.

у справі № 922/1723/14

за позовом ПАТ "Стома", м. Харків

до КП "Комплекс по благоустрою Харківського району", м. Харків

про стягнення 15180 грн

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.06.14р. у справі № 922/1723/14 (суддя Жельне С.Ч.) в позові відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.08.14р. (головуючий Слободін М.М., судді Барбашова С.В., Гребенюк Н.В.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 17.06.14р. та постанову від 18.08.14р. скасувати, позов задовольнити. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ч. 1 ст. 526, ч. 1 і 3 ст. 653, п. 3 ч. 1 ст. 847, ст.ст. 851- 856 ЦК України, ч. 9 ст. 78, ст. 193, ч. 1 ст. 222, ч. 2 ст. 231 ГК України, ст.ст. 4-3, 22 ГПК України.

Згідно розпорядження Секретаря четвертої судової палати від 13.10.14р. № 05-05/1625 розгляд касаційної скарги здійснюється колегією суддів у складі: головуючий суддя - Мамонтова О.М., судді Круглікова К.С., Васищак І.М.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

22.05.12р. між КП "Комплекс по благоустрою Харківського району" (Виконавець) та ПАТ "Стома" (Замовник) укладено договір № 12/93 про розробку нормативно-технічної та технологічної документації, за умовами якого замовник доручив, а виконавець - прийняв на себе виконання робіт: розробка та погодження інвентаризації джерел викидів в атмосферу (п. 1.1.1); документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 1.1.2); отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 1.1.3).

Згідно п. 1.2, виконавець бере на себе роботу із узгодження та оформлення пакету документів замовника в органах державного управління (СЕС, Управління екології, та в інших).

Відповідно п. 2 (в редакції додаткової угоди від 29.12.12р.), розрахунки за договором здійснюються наступним чином: попередня оплата у розмірі 50% від загальної вартості договору, що складає 30000 грн, в т. ч. ПДВ; 25 % від загальної вартості договору замовник виплачує виконавцю після виконання робіт та підписання документів, розроблених згідно п. 1.1.1 та п. 1.1.2 договору; остаточний розрахунок у розмірі 25% від загальної вартості договору замовник сплачує виконавцю після одержання дозволу на викиди згідно п. 1.1.3 договору. Строк виконання робіт складає 120 днів з моменту надання даних у повному обсязі (згідно із додатком № 1) та здійснення попередньої оплати (п. 3.2 договору в редакції додаткової угоди).

Згідно п. 3.8, робота вважається виконаною після підписання акту прийому - передачі робіт, що підтверджує відсутність претензій зі сторони замовника.

У разі невиконання або неналежного виконання замовником п. 2.3 договору, виконавець має право призупинити дії щодо подальшого виконання умов цього договору до припинення обставин, що заважають (унеможливлюють) здійсненню зобов'язання (п. 4.5). Виконавець має право продовжити строк виконання робіт пропорційно тому часу, протягом якого існувала обставина, що заважала виконанню зобов'язання (невиконання замовником п. 2.3 та п. 5.2 договору) (п. 4.6).

Відповідно п. 5.2, замовник зобов'язався не пізніше двох днів з моменту підписання договору надати виконавцю усю інформацію і документацію, вказану в додатку № 1, а так само інші дані, необхідні для виконання робіт. Листом від 24.07.12р. відповідач підтвердив отримання від позивача 20.07.12р. повного пакету документів по додатку № 1 до договору (а.с. 20), а листом від 20.12.13р. - повідомив позивача про виконання робіт в повному обсязі, отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, направив останньому акт здачі-приймання робіт від 20.12.13р., рахунок від 19.12.13р. № СФ-0000460, копію дозволу № 63101369000-586 (а.с. 54).

24.04.14р. представник ПАТ "Стома" ознайомилась з виконаною роботою, про що свідчить її підпис у супровідному листі (а.с. 53).

30.04.14р. ПАТ "Стома" звернулося з позовом до КП "Комплекс по благоустрою Харківського району" про стягнення 10980 грн пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, нарахованої з 29.04.13р. по 28.10.13р. та штрафу за прострочення понад 30 днів.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.06.14р. у справі № 922/1723/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.08.14р., у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України визначено, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою ст. 231 ГК України передбачено, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів (ч. 2 ст. 22 ГК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Предметом спору у даній справі є стягнення пені та штрафу на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України за порушення відповідачем строків виконання робіт за договором від 22.05.12р. про розробку нормативно-технічної та технологічної документації.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що пакет документів було передано позивачем 20.07.12р., проте, для узгодження розробленої документації (другий етап виконання робіт) не були надані документи, визначені пунктами 29 і 30 додатку № 1 до договору: стаття в газеті опублікована 29.04.13р., а лист Харківської обласної державної адміністрації щодо відсутності зауважень та скарг на отримання дозволу ПАТ "Стома" відповідачу передано 29.05.13р. Протягом 16.05.13р.-01.11.13р. не існувало органу, який би на законних підставах мав право надавати дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Судами зазначено, що порушення відповідачем строків виконання робіт сталося не за його вини, договором сторін відповідальність у вигляді штрафу чи пені за вказане правопорушення не передбачена. Колегія погоджується з правильним висновком судів, що нарахування неустойки у відповідності до ч. 2 ст. 231 ГК неможливе у даному випадку, оскільки підприємство відповідача, як встановлено судами, не належить до державного сектору економіки. За таких обставин, на думку колегії, суди обґрунтованого відмовили у задоволенні заявлених вимог за їх безпідставністю.

Доводи заявника касаційної скарги судом апеляційної інстанції досліджені, спростовуються викладеними висновками, а тому касаційною інстанцією відхиляються.

Враховуючи викладене, колегія вважає, що оскаржені рішення та постанова прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягають залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ПАТ "Стома" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.06.14р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.08.14р. у справі № 922/1723/14 залишити без змін.

Головуючий суддя О.М. Мамонтова

Судді: К.С. Круглікова

І.М. Васищак