розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімбуд-Житомир" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.07.2014 року у справі № 906/1428/13 за позовом приватного підприємства "Крупекс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімбуд-Житомир" та приватного підприємства "Світ-11" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги,

У жовтні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до відповідачів про визнання недійсним укладеного між ними договору про відступлення права вимоги від 30.08.2013 року у зв'язку з суперечністю вимогам закону, оскільки право вимоги вже було раніше передано ПП "Світ-11" позивачу згідно з договором про відступлення права вимоги від 10.07.2013 року та відсутністю відповідних повноважень у директора ПП "Світ-11" ОСОБА_4 на укладення спірного договору.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 29.05.2014 року (суддя Ляхевич А.А.) позов задоволено та визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 30.08.2013 року, укладений між ПП "Світ-11" та ТОВ "Агрохімбуд-Житомир".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.07.2014 року (судді Юрчук М.І., Демянчук Ю.Г., Крейбух О.Г.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач ТОВ "Агрохімбуд-Житомир" вважає, що судами порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати та в позові відмовити.

Відзиви на касаційну скаргу від інших сторін до суду не надходили.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 10.07.2013 року між ПП "Світ-11" (первісний кредитор) в особі Голуб Т.П., яка діяла на підставі рішення загальних зборів власників від 10.07.2013 року і довіреності та ПП "Крупекс" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого ПП "Світ-11" передало ПП "Крупекс" право вимоги до ТОВ "Укрметалургторгпостач" (боржника) за договором безпроцентної позики від 05.06.2008 року та (або) рішенням господарського суду Житомирської області від 06.06.2011 року у справі № 12/5007/32/11, за яким видно наказ № 12/5007/32/11 господарського суду Житомирської області від 24.06.2011 року.

Згідно з п. 2 договору від 10.07.2013 року, за цим договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання наступних обов'язків:

- стягнення коштів основного боргу у розмірі 260000 грн.;

- стягнення інфляційних втрат у розмірі 79560 грн.;

- стягнення 10% річних у розмірі 67006,59 грн.;

- стягнення витрат по оплаті державного мита у розмірі 4065,67 грн. та 224,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- стягнення витрат на оплату послуг адвоката, а також зобов'язань визначених договором безпроцентної позики від 05.06.2008 року.

Відповідно до п. 5 договору від 10.07.2013 року, первісний кредитор зобов'язаний в строк не пізніше п'яти днів з моменту набрання чинності цим договором повідомити боржника про відступлення права вимоги.

Відповідачем ПП "Світ-11" листом від 10.07.2013 року було повідомлено боржника ТОВ "Укрметалургторгпостач" про укладення 10.07.2013 року вказаного договору про відступлення права вимоги.

30.08.2013 року між ПП "Світ-11" в особі директора ОСОБА_4 (первісний кредитор) та ТОВ "Агрохімбуд-Житомир" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступив відповідачу ТОВ "Агрохімбуд-Житомир" право вимоги до ТОВ "Укрметалургторгпостач" (боржника) за договором безпроцентної позики від 05.06.2008 року та (або) рішенням господарського суду Житомирської області від 06.06.2011 року у справі № 12/5007/32/11, за яким видно наказ № 12/5007/32/11 господарського суду Житомирської області від 24.06.2011 року.

Згідно з п. 2 цього договору до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання наступних обов'язків:

- стягнення коштів основного боргу у розмірі 260000 грн.;

- стягнення інфляційних втрат у розмірі 79560 грн.;

- стягнення 10% річних у розмірі 67006,59 грн.;

- стягнення витрат по оплаті експертного дослідження у розмірі - 5000 грн.;

- стягнення витрат на оплату послуг адвоката.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року, яка набрала законної сили, скасовано ухвалу господарського суду Житомирської області від 10.09.2013 року у справі № 12/5007/32/11 та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Агрохімбуд-Житомир" від 30.08.2013 року про заміну сторони виконавчого провадження.

Предметом даного судового розгляду є вимоги нового кредитора про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги укладеного між відповідачами, оскільки така вимога була передана йому за договором раніше, у зв'язку з суперечністю вимогам закону та підписанням договору з боку первісного кредитора особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 30.08.2013 року мотивовано порушенням укладенням зазначеного договору прав позивача як нового кредитора на отримання від боржника того, на що він розраховував, уклавши раніше за відповідачів договір про відступлення права вимоги від 10.07.2013 року, та суперечністю спірного договору вимогам ст. 514 ЦК України.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

За ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Судами обох інстанцій встановлено, що на момент укладення між відповідачами спірного договору про відступлення права вимоги від 30.08.2014 року, право вимоги до ТОВ "Укрметалургторгпостач" (боржника) за договором безпроцентної позики від 05.06.2008 року та рішенням господарського суду Житомирської області від 06.06.2011 року у справі № 12/5007/32/11, уже було передано ПП "Світ-11" Приватному підприємству "Крупекс" як новому кредитору за договором про відступлення права вимоги від 10.07.2013 року, а тому на момент укладення між відповідачами договору відступлення права вимоги від 30.08.2014 року ПП "Світ-11" не володіло тим правом вимоги до боржника, щодо передачі якого укладено спірний договір, оскільки на момент його укладення не було кредитором за договором безпроцентної позики від 05.06.2008 року, що суперечить вимогам ст.ст. 203 та 514 ЦК України.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій визнавши позивача заінтересованою особою, оскільки ПП "Крупекс" внаслідок укладення спірного договору позбавлене прав на отримання від боржника того, на що розраховувало, уклавши раніше за відповідачів договір про відступлення права вимоги, дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для визнання договору про відступлення права вимоги від 30.08.2014 року недійсним у зв'язку з суперечністю вимогам закону.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За таких обставин, оскаржена постанова апеляційного господарського суду є законною й обґрунтованою, і тому підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімбуд-Житомир" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.07.2014 року - без змін.