головуючого судді Кота О.В. суддів Кочерової Н.О. Саранюка В.І. - доповідача у справі розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів" на ухвалу від Одеського апеляційного господарського суду 18.08.2014 у справі господарського суду № 916/1441/14 Одеської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амікор" до 1.Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів" 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінторг" 3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Сервіс" 4.Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергопостач" 5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнотара" про визнання недійсними правочинів та виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню за участю представників сторін:

від позивача - Крушенівський Р.О.

від відповідача-1 - Рачинський В.А.

від відповідача-2 - не з"явилися

від відповідача-3 - не з"явилися

від відповідача-4 - не з"явилися

від відповідача-5 - не з"явилися

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.07.2014 зупинено провадження у справі № 916/1441/14 до вирішення пов'язаної справи № 916/2272/13.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Публічне акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк "Львів" звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Одеської області від 01.07.2014 у даній справі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 у справі № 916/1441/14 залишено без задоволення клопотання ПАТ Акціонерно-комерційного банку "Львів" про відновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 01.07.2014, апеляційну скаргу залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Публічне акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк "Львів" звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 у справі № 916/1441/14, справу передати до Одеського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття до розгляду апеляційної скарги.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема статей 53, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Згідно зі статтею 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок (ч. 3 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, строк на оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 01.07.2014 у суді апеляційної інстанції закінчився 07.07.2014 (з урахуванням вихідних днів).

Відмовляючи у задоволенні заяви ПАТ Акціонерно-комерційний банк "Львів" про відновлення строку на подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив із відсутності поважних причин пропуску встановленого процесуального строку. При цьому апеляційний суд вказав на те, що ухвалу господарського суду Одеської області від 01.07.2014 судом першої інстанції направлено ПАТ АКБ "Львів" лише 28.07.2014 та отримано останнім 31.07.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. З апеляційною скаргою ПАТ АКБ "Львів" звернувся 05.08.2014, що підтверджується штампом на конверті.

Наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Судом першої інстанції направлено стороні ухвалу поза межами строку, встановленого статтею 93 Господарського процесуального кодексу України, що унеможливлює звернення скаржника з апеляційною скаргою протягом п'яти днів з дня оголошення місцевим господарським судом ухвали.

Колегія суддів також зазначає, що необхідною умовою здійснення апеляційного оскарження стороною ухвали господарського суду є її обізнаність зі змістом вказаного судового акта, що дає можливість стороні викласти свої вимоги та зазначити підстави, з яких порушено питання про перегляд ухвали в апеляційному порядку.

Зважаючи на викладене, наявні підстави для задоволення касаційної скарги, оскільки суд апеляційної інстанції всупереч вимогам пункту 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", щодо права особи на доступ до суду, пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України не забезпечив апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 у даній справі підлягає скасуванню, а справа направленню до Одеського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.