Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ходаківської І.П. суддів Фролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В. за участю представників: позивача Рощахівська С.А., дов. від 27.08.14 відповідача ОСОБА_5, дов. від 07.10.13 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Київпастранс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.07.14 у справі № 910/4452/14 господарського суду міста Києва за позовом Комунального підприємства "Київпастранс" в особі філії - Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 про стягнення 50 279,54 грн.

Відповідно до Розпорядження заступника секретаря другої судової палати від 04.09.14 у зв'язку з перебуванням судді Ходаківської І.П. у відпустці, для вирішення питання щодо можливості прийняття касаційної скарги до провадження у справі № 910/4452/14 господарського суду міста Києва сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Бакуліна С.В., судді - Фролова Г.М. (доповідач), Яценко О.В.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 16.09.2014, у зв'язку з виходом з відпустки судді Ходаківської І.П., для розгляду касаційної скарги у справі № 910/4452/14 господарського суду міста Києва призначено колегію суддів у складі, затвердженому рішенням зборів суддів Вищого господарського суду України від 13.05.2014 № 1: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Фролова Г.М. (доповідач), Яценко О.В.

Комунальне підприємство "Київпастранс" в особі філії - Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 про стягнення 36792,94 грн. заборгованості з орендної плати та комунальних платежів, 1211,87 грн. інфляційної складової боргу, 2229,42 грн. трьох відсотків річних та 10045,31 грн. пені за несвоєчасну сплату орендних платежів. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами про передачу в оренду майна комунальної територіальної громади міста Києва та обґрунтовано приписами статті 625 Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.05.2014 (суддя Мандриченко О.В.) у справі № 910/4452/14 позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 на користь Комунального підприємства "Київпастранс" в особі філії - Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо 36792,94 грн. заборгованості з орендної плати та комунальних платежів, 1211,87 грн. інфляційної складової боргу, 2229,42 грн. трьох відсотків річних, 10045,31 грн. пені та 1827,00 грн. судового збору. Рішення суду мотивоване, зокрема, тим, що відповідачем, в порушення умов договорів оренди, не було здійснено своєчасно та у повному обсязі сплату орендних платежів.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 (судді: Власов Ю.Л. - головуючий, Самсін Р.І., Станік С.Р.) рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2014 у справі № 910/4452/14 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю. Мотивуючи постанову, апеляційний господарський суд виходив, зокрема, з того, що факт наявності у відповідача заборгованості з орендних платежів як і її розмір, належними доказами не підтверджено.

Не погоджуючись з постановою суду, Комунальне підприємство "Київпастранс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Заявник зазначає, що судом апеляційної інстанції не були належним чином досліджені матеріали справи, що призвело до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу та просить постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом, 04.01.10 між сторонами у справі був укладений тимчасовий договір № 07/101-10 про передачу в оренду майна комунальної територіальної громади міста Києва, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежилі приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення кафе без реалізації спиртних напоїв. Відповідно до пункту 2 об'єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 115,8 кв. м. на 1 поверсі згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору. Згідно з пунктом 3.1. договору за користування об'єктом оренди відповідач зобов'язався сплачувати позивачеві орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.06 р. № 34/91 (ra-034023-06) , місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, на дату підписання договору становить 2084,40 грн. Пунктом 3.2 договору погоджено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції на поточний місяць. Згідно з пунктом 3.7. договору відповідач зобов'язався вносити орендну плату щомісячно, не пізніше 10-го числа поточного місяця, в повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності. Відповідно до пункт 6.2. договору за несвоєчасну оплату орендних платежів відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Також установлено, що на виконання договору № 07/101-10, 31.01.10 між позивачем та відповідачем був підписаний акт прийому-передачі приміщення, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв приміщення АДРЕСА_1 площею 115,8 кв. м. для використання під кафе без реалізації спиртних напоїв. Приміщення перебуває в задовільному санітарному та технічному стані.

Судом установлено, що 30.11.11 між позивачем та відповідачем був підписаний акт прийому-передачі приміщення, відповідно до якого позивач прийняв, а відповідач передав приміщення АДРЕСА_1, площею 37,2 кв. м., яке використовувалось під кафе без реалізації спиртних напоїв.

Крім того, як установлено судом, 01.12.10 між сторонами у справі був укладений договір № 07/102-10 про передачу майна комунальної територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, відповідно до якого Позивач передав, а Відповідач прийняв в оренду нежиле приміщення загальною площею 199,80 кв. м. на 1 поверсі за адресою: АДРЕСА_2, для розміщення кондитерського цеху. Відповідно до пункту 3.1. договору, за користування об'єктом оренди відповідач сплачує позивачеві орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.06 р. № 34/91 (ra-034023-06) , місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток 1), та на дату підписання договору становить 3796,20 грн. Згідно з пунктом 3.2 договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції на поточний місяць. Відповідно до пункту 3.7 договору, відповідач зобов'язався вносити орендну плату щомісячно, не пізніше 10-го числа поточного місяця, в повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності. Пунктом 6.2 договору погоджено, що за несвоєчасну оплату орендних платежів відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення але не більше розміру, встановленого законодавством України.

На виконання договору № 07/102-10, 01.12.10 між позивачем та відповідачем був підписаний акт прийому-передачі звільнених орендованих приміщень, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв приміщення АДРЕСА_2 площею 199,8 кв. м. Приміщення перебуває в задовільному стані.

Установлено судом і те, що 31.05.11 між позивачем та відповідачем підписаний акт прийому-передачі приміщення, відповідно до якого позивач прийняв, а відповідач передав приміщення АДРЕСА_2, площею 199,8 кв. м., яке використовувалось під кондитерський цех.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, на підставі виставлених позивачем рахунків-фактур, відповідачем сплачувались орендні платежі за договорами оренди. Однак, 18.07.12 позивачем направлена на адресу відповідача претензія, в якій позивач пропонував відповідачеві негайно ліквідувати заборгованість за договором № 07/101-10 від 04.01.10 в сумі 12862,91 грн. та за договором № 07/102-10 від 01.12.10 в сумі 16242,86 грн.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Комунального підприємства "Київпастранс" в особі філії - Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 36792,94 грн. заборгованості з орендної плати та комунальних платежів, 1211,87 грн. інфляційної складової боргу, 2229,42 грн. трьох відсотків річних та 10045,31 грн. пені за несвоєчасну сплату орендних платежів.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 283 цього Кодексу за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За приписами статті 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Статтею 286 Кодексу визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Аналогічні приписи містить стаття 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Отже, предметом доказування є сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення спору. Згідно з приписами статті 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Належними є докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, подані позивачем докази не мають для суду заздалегідь встановленої доказової сили і при вирішенні спору суд має з'ясовувати і оцінювати усі обставини у відповідності до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані позивачем розрахунки, апеляційний господарський суд установив, що нараховані позивачем до стягнення суми місячної орендної плати за обома договорами перевищують розміри орендної плати, вказані у договорах. При цьому, обґрунтованих розрахунків збільшеного розміру місячної орендної плати по кожному договору позивачем не надано. Ураховано судом і те, що відповідачем сплачено позивачу 113844,45 грн. орендних платежів, що перевищує загальний розмір орендних платежів, встановлених в договорах, за відповідний період.

Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем не доведено поданими доказами наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у спірних сумах за укладеними договорами оренди, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування постанови, оскільки вони стосуються оцінки доказів, яка відповідно до приписів статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Київпастранс" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.07.14 у справі № 910/4452/14 господарського суду міста Києва залишити без змін.