Головуючого судді: Губенко Н.М., суддів: Барицької Т.Л., Картере В.І., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 та на рішення господарського суду Київської області від 10.06.2014 у справі № 911/1551/14 господарського суду Київської області за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" про надання інформаціїв судовому засіданні взяли участь представники: - позивача ОСОБА_5; - відповідача Мікітян К.О.;

Рішенням господарського суду Київської області від 10.06.2014 у справі № 911/1551/14 (суддя Ярема В.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 (судді: Алданова С.О., Дикунська С.Я., Рябуха В.І.), задоволений позов ОСОБА_4 (надалі позивач/ОСОБА_4) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" (надалі відповідач/товариство); за рішенням зобов'язано відповідача надати інформацію про діяльність товариства, а саме: копії всіх балансів ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" за період з 01.07.2011 по 31.12.2013; копії всіх звітів про фінансові результати ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" за період з 01.07.2011 по 31.12.2013; копії всіх звітів про рух грошових коштів ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" за період з 01.07.2011 по 31.12.2013; копії всіх звітів про власний капітал ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" за період з 01.07.2011 по 31.12.2013; копії всіх протоколів загальних зборів учасників ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" за період з 01.07.2011 по 31.12.2013.

Відповідач, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду із позовом, в якому просив: зобов'язати відповідача надати позивачу копії всіх балансів ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" за період з 01.07.2011 по 31.12.2013; копії всіх звітів про фінансові результати ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" за період з 01.07.2011 по 31.12.2013; копії всіх звітів про рух грошових коштів ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" за період з 01.07.2011 по 31.12.2013; копії всіх звітів про власний капітал ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" за період з 01.07.2011 по 31.12.2013; копії всіх протоколів загальних зборів учасників ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" за період з 01.07.2011 по 31.12.2013.

В обґрунтування підстав вказаного позову, позивач послався на те, що всупереч ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", ст. 116 ЦК України, ст. 88 ГК України, п. 36 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 (v0013700-08) , п. 6.1.6 статуту ТОВ "Кузьминецький цегляний завод", відповідач не надає позивачу як учаснику відповідача запитувану ним інформацію.

Місцевий господарський суд, приймаючи судове рішення у даній справі, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що за змістом ст.ст. 10, 50 Закону України "Про господарські товариства", товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства мають право, зокрема, одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів. Наведені нормативні положення про право учасника товариства на одержання інформації про діяльність товариства кореспондуються зі ст. 116 ЦК України та ст. 88 ГК України, згідно з якими учасники господарського товариства мають право: одержувати інформацію про товариство. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо. Аналогічні положення містяться в п. 6.1.6 статуту ТОВ "Кузьминецький цегляний завод". Позивач неодноразово звертався до відповідача із запитами про надання інформації щодо діяльності товариства, які (запити) залишились без задоволення з боку відповідача, що суперечить вищевказаним нормам. Права позивача як учасника товариства підлягають судовому захисту шляхом зобов'язання відповідача надати позивачу інформацію про діяльність товариства, а саме: копії всіх балансів ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" за період з 01.07.2011 по 31.12.2013; копії всіх звітів про фінансові результати ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" за період з 01.07.2011 по 31.12.2013; копії всіх звітів про рух грошових коштів ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" за період з 01.07.2011 по 31.12.2013; копії всіх звітів про власний капітал ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" за період з 01.07.2011 по 31.12.2013; копії всіх протоколів загальних зборів учасників ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" за період з 01.07.2011 по 31.12.2013.

Вищий господарський суд України не може погодитися із прийнятими у даній справі судовими рішеннями з огляду на таке.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" унормовано, що учасники товариства мають право, зокрема, одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Згідно з ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Крім того, ст. 88 ГК України також встановлює право учасника товариства одержувати інформацію про товариство. Як зазначено у вказаній нормі, на вимогу учасника товариство зобов'язано надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо.

Як встановлено судами та вбачається із статуту відповідача, п. 6.1.6 також встановлено право учасників товариства одержувати дані та відомості щодо діяльності товариства, стану його майна, розмірів прибутків та збитків. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Отже, вказаними нормами та положеннями статуту передбачено право учасника товариства на отримання інформації щодо діяльності товариства, визначеної вказаними нормами, та передбачений обов'язок товариства надати учаснику для ознайомлення запитувану ним інформацію в межах закону.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 13 ЦК України (Межі здійснення цивільних прав) цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Частинами 1 та 2 ст. 14 ЦК України (Виконання цивільних обов'язків) цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

В той же час, при прийнятті судових рішень, суди попередніх інстанцій наведеного вище не врахували та зобов'язали відповідача вчинити дії, які не передбачені ані чинним законодавством України (ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", ст. 116 ЦК України, ст. 88 ГК України), ані статутом відповідача, а саме: зобов'язали відповідача надати позивачу копії запитуваних позивачем документів, в той час, як вказаними нормами не передбачено обов'язку товариства надавати учаснику запитувану ним інформацію у письмовому вигляді (у вигляді ксерокопій), а є лише обов'язок надавати учаснику товариства для ознайомлення, визначену законом інформацію, з якої вже сам учасник має право робити виписки, фотографувати, копіювати (такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 14.12.2005, примірник якої міститься в матеріалах справи).

Крім того, колегія суддів зауважує, що Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) не встановлено права суду на самостійне переформулювання заявлених позивачем позовних вимог, а лише розгляд вже сформульованих особою та поданих на розгляд господарського суду позовних вимог.

Як вбачається із позовної заяви, позивач, звертаючись до суду просив зобов'язати товариство надати йому копії всіх балансів ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" за період з 01.07.2011 по 31.12.2013; копії всіх звітів про фінансові результати ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" за період з 01.07.2011 по 31.12.2013; копії всіх звітів про рух грошових коштів ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" за період з 01.07.2011 по 31.12.2013; копії всіх звітів про власний капітал ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" за період з 01.07.2011 по 31.12.2013; копії всіх протоколів загальних зборів учасників ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" за період з 01.07.2011 по 31.12.2013.

В матеріалах справи відсутні будь-які заяви чи клопотання позивача, якими б останній уточнював заявлені ним позовні вимоги чи просив би суд вийти за межі позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України).

В той же час, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення, постановив задовольнити позов та зобов'язати відповідача надати позивачу інформацію про діяльність товариства, а саме: копії всіх балансів ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" за період з 01.07.2011 по 31.12.2013; копії всіх звітів про фінансові результати ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" за період з 01.07.2011 по 31.12.2013; копії всіх звітів про рух грошових коштів ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" за період з 01.07.2011 по 31.12.2013; копії всіх звітів про власний капітал ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" за період з 01.07.2011 по 31.12.2013; копії всіх протоколів загальних зборів учасників ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" за період з 01.07.2011 по 31.12.2013, в той час, як вказувалося вище, позивач не заявляв позовні вимоги про надання йому інформації про діяльність відповідача, а просив лише надати копії вищевказаних документів, що свідчить про вихід судом першої інстанції за межі позовних вимог, за відсутності відповідного клопотання чи заяви зацікавленої сторони, а також самостійного переформулювання позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Згідно з приписами ч. 11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" (v0011600-11) у разі коли за результатами перевірки судом касаційної інстанції буде встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з'ясовані судом першої або апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак допущено помилки у застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим висновки суду першої і апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції приймає нове рішення.