Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Губенко Н.М. суддів Барицької Т.Л. Картере В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АвтоКраЗ" на рішення від та на постанову від Господарського суду Полтавської області 20.06.2014 Харківського апеляційного господарського суду 11.08.2014 у справі Господарського суду № 917/430/14 Полтавської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Публічного акціонерного товариства "АвтоКраЗ" про звернення стягнення на предмет іпотекиу судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Новік В.М.; - відповідача повідомлений, але не з'явився;

26.07.2011 Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "АвтоКраЗ" про звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до договору іпотеки нерухомого майна № 205/31/2-3 від 09.10.2008, шляхом його реалізації на прилюдних торгах.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.06.2014 у справі № 917/430/14 (колегія суддів у складі: Гетя Н.Г. - головуючий суддя, судді Кльопов І.Г., Погрібна С.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 (колегія суддів у складі: Могилєвкін Ю.О. - головуючий суддя, судді Істоміна О.А., Плужник О.В.), позов задоволено. В рахунок погашення заборгованості за договором відновлюваної кредитної лінії № 205/31/2 від 09.10.2008, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та Публічним акціонерним товариством "АвтоКрАЗ", на загальну суму 752 064 554, 55 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна № 205/31/2-3 від 09.10.2008, а саме: сталеливарний цех з побутовими приміщеннями (загальна площа 5824,2 м2, літера БТІ О); західні побутові приміщення головного корпусу (загальна площа 2673,9 м2, літера БТІ Aп, A-3); корпус допоміжного виробництва з вбудованими побутовими приміщеннями (північні) (загальна площа 11300,0 м2, літера БТІ А); компресорна станція № 1 (поршнева) з трансформаторною (біля пресового цеху) (загальна площа 444,7 м2, літера БТІ 2Г); киснева станція та її прохідна (загальна площа 333,5 м2, літера БТІ З, И); склад сірчаної кислоти і солі котельного цеху (загальна площа 153,5 м2, літера БТІ Е, З); побутові приміщення рамно-кузовного корпусу окремо розташовані (загальна площа 4197,2 м2, літера БТІ А); станція нейтралізації ділянки емалювання (загальна площа 195,5 м2, літера БТІ В, Б); ділянка термоемалювання ДП "КрАЗПобуттехніка" (загальна площа 962,3 м2, літера БТІ А); будівля ЦІС і ЦАС (загальна площа 1230,2 м2, літера БТІ А); станція перекачування фекальних стоків (загальна площа 313,0 м2, літера БТІ 23); локомотивне депо залізничного цеху з конторсько-побутовими приміщеннями (рембаза на 2 стоянки) (загальна площа 1684,6 м2, літера БТІ А); будівля залізничних вагів (загальна площа 7,8 м2, літера БТІ А); дільниця зарядки електрокар (загальна площа 656,5 м2, літера БТІ А); контора начальника зміни залізничного цеху (загальна площа 28,6 м2, літера БТІ А); газорозподільний пункт біля східної прохідної (загальна площа 42,8 м2, літера БТІ В); тепловий пункт (загальна площа 91,3 м2, літера БТІ А); компресорна станція (турбокомпресорна) з трансформаторною (загальна площа 1433,0 м2, літера БТІ 2Д); мазутосховище (надземний резервуар) (загальна площа 120,3 м2, літера БТІ Е); споруди очисні (біля ВПЧ-15) (загальна площа 1458,7 м2, літера БТІ Ж); насосна протипожежного та хозпитного водопроводу (загальна площа 551,1 м2, літера БТІ Д, Дп); система оборотного водопостачання № 1 у районі компресорних з градирнями № 1, № 2, насосною станцією, резервуарами і мережами (загальна площа 496,9 м2, літера БТІ Б, Бп); адміністративний корпус (в минулому - МСЧ) (загальна площа 1120,9 м2, літера БТІ А); склад будматеріалів (БУ "Автобуд") та навіс (загальна площа 401,9 м2, літера БТІ А); склад матеріалів і приміщення по заготівлі скла БУ "Автобуд" (загальна площа 318,0 м2, літера БТІ А); бетонно-розчинний вузол (старий) зі складом цементу (загальна площа 316,3 м2, літера БТІ А); будинок виготовлення залізобетонних виробів і арматурних каркасів (загальна площа 973,6 м2, літера БТІ А, Б, В); будівля дільниці благоустрою РСЦ (загальна площа 60,8 м2, літера БТІ А); контора для майстрів, БУ "Автобуд" біля прохідної (загальна площа 95,3 м2, літера БТІ А); приміщення механіка-енергетика (БУ "Автобуд") і ремонту будівельної техніки 2 навісами (загальна площа 855,1 м2, літера БТІ А, Б); приміщення майстрів БУ "Автобуд" (Колишні РБЦ) (загальна площа 220,3 м2, літера БТІ А, Б); комора та слюсарні ділянки БУ "Автобуд" та зварювальний пост (загальна площа 773,3 м2, літера БТІ А, Б, В, Г); побутові приміщення БУ "Автобуд" (РСЦ) (загальна площа 326,2 м2, літера БТІ А); оранжерея БУ "Автобуд" (загальна площа 744,4 м2, літера БТІ А, Б); модуль М-3 (загальна площа 666,1 м2, літера БТІ А); будівля лісосушильної камери з ділянкою для охолодження (загальна площа 834,3 м2, літера БТІ А, Б); гараж-майстерня спецтехніки, столярні майстерні БУ "Автобуд" (загальна площа 840,7 м2, літера БТІ А); будівля цеху шасі в механоскладальному корпусі № 1 (загальна площа 38980,6 м2, літера БТІ А); будівля цеху роздавальних коробок (загальна площа 26883,6 м2, літера БТІ А, А'); будівлі та споруди складу готових автомобілів (загальна площа 326,2 м2, літера БТІ А, Б, В, Г, Д); корпус складання, мийки та доробки автомобілів (загальна площа 21765, 1 м2, літера БТІ Ю, Ю', ю), що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 62, 69-а, шляхом продажу даного нерухомого майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 20.06.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 у справі № 917/430/14, та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АвтоКраЗ" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Полтавської області від 20.06.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 у справі № 917/430/14 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

08.10.2014, через канцелярію Вищого господарського суду України від Публічного акціонерного товариства "АвтоКраЗ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю з поважних причин прийняти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає за можливе задовольнити дане клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки Публічне акціонерне товариство "АвтоКраЗ" не надало доказів на підтвердження поважності причин викладених у клопотанні; в силу наданих ст. 111-7 ГПК України повноважень, суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази, збирати нові, тощо, а перевіряє судові рішення виключно на дотримання судами при їх прийнятті норм матеріального та процесуального права; п. 3 резолютивної частини ухвали Вищого господарського суду України від 18.09.2014 у справі № 917/430/14 доведено до відома сторін, що нез'явлення їх повноважних представників у судове засідання касаційної інстанції не тягне перенесення справи на інші строки, не перешкоджає розгляду справи без їх участі.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для звернення стягнення на визначене Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" майно на підставі договору іпотеки нерухомого майна № 205/31/2-3 від 09.10.2008.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст.ст. 526, 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи ( ч.1 ст. 575 ЦК України).

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Приймаючи рішення у справі та дійшовши висновку про обґрунтованість позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", місцевий господарський суд зазначені вимоги законів не врахував та в резолютивній частині рішення суду, відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку", не зазначив початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

В свою чергу, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, не виправив допущені місцевим господарським судом порушення.

Відповідно до частини першої ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права виправити помилки, допущені господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення Господарського суду Полтавської області від 20.06.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 у справі № 917/430/14 підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Під час нового розгляду необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АвтоКраЗ" задовольнити частково.

Скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 20.06.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 у справі № 917/430/14.

Справу № 917/430/14 направити на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.