ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2014 року Справа № 916/1574/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І. за участю представників сторін: позивача не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином відповідача Олійник Р.В. третьої особи не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином прокурора Клюге Л.М. посв. № 0146 52 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області на постанову від 24.07.2014 року Одеського апеляційного господарського суду у справі № 916/1574/14 господарського суду Одеської області за позовом Заступника Білгород - Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Білгород - Дністровської районної державної адміністрації до Приватного підприємства "Перша Дністровська рибна заводь" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділу Держземагенства у Білгород - Дністровському районі Одеської області про внесення змін до договору оренди
ВСТАНОВИВ:
Заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Приватного підприємства "Перша Дністровська рибна заводь", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Відділу Держземагенства у Білгород-Дністровському районі Одеської області про внесення змін до договору оренди землі від 25.06.2009 року в частині зміни нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати.
Рішенням господарського суду Одеської області від 18.06.2014 року (суддя Мостепаненко Ю.І.) позовні вимоги задоволені.
Внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 25.06.2009 року, зареєстрованого у ДП "ЦДЗК" Одеської регіональної філії, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.06.2009 року за № 040951500002, укладеного між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією та приватним підприємством "Перша Дністровська рибна заводь", виклавши пункт 3 та пункт 7 в наступній редакції:
- пункт 3 - "Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 17446321,50 грн. (сімнадцять мільйонів чотириста сорок шість тисяч триста двадцять одна гривня п'ятдесят копійок)";
- пункт 7 - "Орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі:
- 3% нормативної грошової оцінки, що складає 523389,65 грн. (п'ятсот двадцять три тисячі триста вісімдесят дев'ять гривень шістдесят п'ять копійок) на рік за перші 5 (п'ять) років оренди земельної ділянки;
- 6% нормативної грошової оцінки, що складає 1046779,29 грн. (один мільйон сорок шість тисяч сімсот сімдесят дев'ять гривень двадцять дев'ять копійок) на рік за наступні 20 (двадцять) років оренди земельної ділянки".
Стягнуто з Приватного підприємства "Перша Дністровська рибна заводь" на користь Державного бюджету України 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. - витрат по сплаті судового збору.
За апеляційною скаргою Приватного підприємства "перша Дністровська рибна заводь" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 року (головуючий суддя Величко Т.А., судді Бойко Л.І., Лавриненко Л.В.) скасоване.
У задоволенні позовних вимог відмовлено.
Заступник прокурора Одеської області звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 року, а справу направити на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.
Скаржник вважає, що постанова апеляційного суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 125 Земельного кодексу України, статей 640, 654 Цивільного кодексу України, статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України, пункту 2.1 постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (v0006600-11) .
На думку заявника висновок апеляційного суду про відсутність спору з вказаного питання, оскільки відповідні зміни до договору від 25.06.2009 року внесено додатковою угодою від 28.05.2014 року є передчасним з огляду на те, що додаткова угода не пройшла державної реєстрації.
Також прокурор зазначає, що апеляційний суд дійшов висновків про відсутність предмета спору, але в порушення пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, не припинив провадження у справі, а відмовив у задоволенні позову.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі є внесення змін до договору оренди землі від 25.06.2009 року в частині зміни нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив із наявності обставин, з якими закон пов'язує можливість зміни спірного договору оренди за рішенням суду згідно частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України. Передбачений сторонами у договорі оренди земельної ділянки від 25.06.2009 року розмір орендної плати є меншим від встановленого чинним законодавством (п.п. 288.5.1 - п. 288.5 ст. 288 ПК України). Із врахуванням визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 34,3 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, 43 км автошляху Одеса-Рені (за межами населених пунктів), затвердженого рішенням Білгород-Дністровської районної ради від 18.03.2011 року № 126-V підлягають внесенню змін до договору оренди земельної ділянки (п.3 та п.7) в запропонованій заступником прокурора редакції.
Однак, апеляційним судом було встановлено, що розгляд позовної заяви було здійснено без участі представників відповідача, третьої особи, без наданих ними обґрунтувань та заперечень стосовно заявлених вимог.
Зокрема, з доданих до апеляційної скарги ПП "Перша Дністровська рибна заводь", матеріалів апеляційним судом встановлено, що в період з 31.10.2013 року по 27.05.2014 року між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією та ПП "Перша Дністровська рибна заводь" було листування з обговорення внесення змін до договору оренди за наданим райдержадміністрацією Проектом додаткової угоди та протоколом розбіжностей, наслідком якого стало підписання додаткової угоди від 28.05.2014 року до договору оренди земельної ділянки від 25.06.2009 року укладеного між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією та ПП "Перша Дністровська рибна заводь", тобто станом на день прийнятого оскарженого рішення - 18.06.2014 року, спору з даного питання вже не існувало, зміни в договір оренди стосовно розміру орендної плати вже були внесені підписаною сторонами додатковою угодою.
Із змісту додаткової угоди від 28.05.2014 року до договору оренди земельної ділянки від 25.06.2009 року, яка була укладена після порушення провадження судом першої інстанції у даній справі суд апеляційної інстанції встановив, що сторони у пункті 1.1 погодили з 01.01.2014 року орендну плату в розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки, що складає 523389,65 грн. до 28.05.2015 року. А з 28.05.2015 року ставка орендної плати підлягає перегляду.
Апеляційний суд дійшов висновку, що сторони визначили розмір орендної плати відносно до нової нормативно-грошової оцінки, і це не суперечить вимогам прокурора. Щодо вимоги про розмір орендної плати з 28.05.2015 року, то сторони залишили його встановлення через рік, що також не суперечить заявленим вимогам прокурора.
Але, при цьому поза увагою господарського суду апеляційної інстанції залишились інші вимоги прокурора, а саме: пункт 3 - "Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 17446321,50 грн. (сімнадцять мільйонів чотириста сорок шість тисяч триста двадцять одна гривня п'ятдесят копійок) та частина 2 пункту 7 договору - "6% нормативної грошової оцінки, що складає 1046779,29 грн. (один мільйон сорок шість тисяч сімсот сімдесят дев'ять гривень двадцять дев'ять копійок) на рік за наступні 20 (двадцять) років оренди земельної ділянки".
Також суд апеляційної інстанції не надав оцінку додатковій угоді від 28.05.2014 року з огляду на приписи пункту 4 статті 4-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Крім того, для вирішення даного спору необхідно врахувати, що відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення такої згоди спір вирішується в судовому порядку.
Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом, в той час як на підставі частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 року прийнята з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, в зв'язку з чим вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до цього ж суду.
Під час нового розгляду справи апеляційному суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі обставини справи, встановити дійсні права та обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями 111-10 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 року у справі № 916/1574/14 господарського суду Одеської області скасувати.
Справу направити на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.
Касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області задовольнити.
Головуючий суддя
С у д д і
Т. Дроботова
Н. Волковицька
Л. Рогач