Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників: прокурора Клюге Л.М. - прокурор відділу Генеральної прокуратури України відповідачів не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області на постанову від 27.02.2014 р. Одеського апеляційного господарського суду у справі № 915/1807/13 господарського суду Миколаївської області за позовом Прокурора Березанського району Миколаївської області в інтересах держави до - Березанської районної державної адміністрації; - Виробничо - комерційної фірми "Юна - Сервіс" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про визнання незаконним та скасування розпорядження та визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.05.2014 р. касаційна скарга Заступника прокурора Одеської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.02.2014 р. у справі № 915/1807/13 господарського суду Миколаївської області була прийнята до розгляду та призначена на 10.06.2014 р., із відкладенням розгляду касаційної скарги на 24.06.2014 р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.06.2014 р. провадження у даній справі на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України зупинено до перегляду Верховним Судом України постанов Вищого господарського суду України від 07.04.2014 р. у справах № 915/1220/13 та № 915/1223/13.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.09.2014 р. провадження у справі поновлено, касаційну скаргу призначено до розгляду.

У вересні 2009 р. Прокурор Березанського району Миколаївської області в інтересах держави звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до Березанської районної державної адміністрації та ВКФ "Юна - Сервіс" у вигляді ТОВ про:

- визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 1349 від 16.11.2007 р.;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 3, 0418 га, розташованої по пр. Курортному, 7 в с. Коблево Березанського району Миколаївської області, кадастровий номер 4820982200:09:000:0457, укладеного між Березанською райдержадміністрацією та ВКФ "Юна-Сервіс" у вигляді ТОВ 22.04.2008р.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 203, 215 Цивільного кодексу України, статей 207, 208 Господарського кодексу України, статей 85, 88 Водного кодексу України та статей 21, 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" обґрунтовані тим, що на підставі договору купівлі - продажу (приватизації) " 1-Ж від 03.09.2005 р. ВКФ "Юна - Сервіс" придбало у регіонального відділення Фонду держмайна України по Миколаївській області базу відпочинку, у тому числі об'єкти нерухомості згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 31.08.2005 р., а згідно розпорядження райдержадміністрації № 1166 від 11.10.2007 р. ВКФ "Юна - Сервіс" було надано в довгострокову оренду на 49 років під обслуговування бази відпочинку земельну ділянку рекреаційного призначення площею 3,0418 га та укладено договір оренди від 20.10.2007 р.

В подальшому, як зазначав прокурор, розпорядженням Березанської райдержадміністрації від 16.11.2007 р. № 1349 вирішено продати 0ВКФ "Юна - Сервіс" вказану земельну ділянку та 22.04.2008 р. між відповідачами укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки, на підставі якого товариству видано державний акт на право власності на земельну ділянку, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю.

Проте, прокурор зазначає, що вказане розпорядження прийнято райдержадміністрацією всупереч норм законодавства, оскільки відповідно до документації із землеустрою, експлікації земельних угідь та кадастрового плану зазначена земельна ділянка, яка передана відповідачу для обслуговування бази відпочинку "Орбіта", розташована на землях рекреаційного призначення в межах прибережної захисної смуги Чорного моря, а у відповідності до статті 4, 85, 88 Водного кодексу України та статей 58, 59, 60, 84 Земельного кодексу України до земель водного фонду, окрім інших, належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів і перебувають такі землі виключно у державній та комунальній власності і можуть передаватися тільки в користування та для спеціально визначених цілей, отже надання земель прибережної захисної смуги уздовж моря у приватну власність законодавством не передбачено. Прокурор зазнав, що у зв'язку з тим, що вказане розпорядження райдержадміністрації суперечить законодавству, то згідно статті 21 Цивільного кодексу України, статті 152 Земельного кодексу України та статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" підлягає скасуванню, як й підлягає визнанню недійсним укладений на підставі такого розпорядження договір купівлі - продажу землі від 22.04.2008 р.

У листопаді 2013 р. прокурором подано до суду пояснення, у яких прокурор зазначав, що чинна на момент прийняття райдержадміністрацією спірного розпорядження редакція статті 88 Водного кодексу України передбачала лише необхідність встановлення вздовж морів прибережної захисної смуги шириною не менше двох кілометрів, а в документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку ВКФ "Юна - Сервіс" у вигляді ТОВ для рекреаційного призначення під обслуговування бази відпочинку "Орбіта" зазначено, що спірна земельна ділянка повністю перебуває на землях рекреаційного призначення в межах прибережної захисної смуги Чорного моря. Враховуючи те, що вимога про встановлення меж прибережної захисної смуги, за окремим проектом була законодавчо встановлена після виникнення спірних правовідносин, а саме з часу прийняття Закону України "Про внесення змін до Водного та Земельного кодексів України щодо прибережних захисних смуг" від 02.12.2010 р. (2740-17) , прокурор вважав, що достатнім доказом перебування земельної ділянки в межах цієї смуги є матеріали документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності.

Крім того, прокурор зазначав, що Березанською райдержадміністрацією розпорядження № 1349 від 16.11.2007 р. прийнято без позитивного висновку державної землевпорядної експертизи, всупереч статті 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", що є самостійною підставою для визнання незаконним та скасування зазначеного розпорядження.

Березанська райдержадміністрація у відзиві на позовну заяву просила відмовити у її задоволенні вказуючи на те, що виходячи з приписів статті 136 Земельного кодексу України, райдержадміністрація мала всі повноваження на укладення оспорюваної угоди, а посилання прокурора на перебування спірної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги, що унеможливлює її передачу у приватну власність, є помилковим, оскільки на момент розгляду питання, пов'язаного з продажем земельної ділянки, відповідно до статті 60 Земельного кодексу України (в редакції 2007 року), розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлювались за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації, проте, на підставі поданих ВКФ "Юна -Сервіс" документів землевпорядної документації, спірна земельна ділянка не входила в прибережну захисну смугу.

ВКФ "Юна - Сервіс" у поясненнях просило відмовити прокурору у задоволенні позовних вимог вказуючи, зокрема, на те, що згідно з пунктом 2 статті 64 Земельного кодексу України розміри берегових смуг водних шляхів визначаються за проектами землеустрою. Які розробляються і затверджуються в установленому законом порядку, проте позивачем невірно розцінена інформація, викладена у наданій ним технічній документації. Крім того, приватний підприємець ОСОБА_5 не є органом чи уповноваженою особою визначати межі берего - захисної смуги, а згідно з наявних у технічній документації висновків Державного агентства земельних ресурсів України, відділу земельних ресурсів у Бережанському районі Миколаївської області, спірна земельна ділянка значиться як рекреаційного призначення.

У додаткових поясненнях на позовну заяву ВКФ "Юна - Сервіс" також вказувало на те, що договір купівлі - продажу земельної ділянки був укладений між відповідачами 22.04.2008 р., а згідно положень статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, тобто термін звернення до суду закінчився 22.04.2011 р.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.11.2013 р. (суддя Олейняш Е.М.) відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції виходячи, зокрема, з положень статей 58, 59, 60 Земельного кодексу України, статей 87, 88 Водного кодексу України та положень Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 р. № 486 (486-96-п) , дійшов висновку, що основним підтвердженням відведення прибережної захисної смуги є відповідні проекти прибережних захисних смуг, що розроблені на замовлення органів водного господарства на основі нормативно-технічної документації, отже, фактичні розміри і межі прибережних захисних смуг існують не в силу їх законодавчого закріплення, а для визначення, встановлення та закріплення меж прибережної захисної смуги, та, як наслідок, віднесення цієї території до земель водного фонду законодавством України передбачений відповідний порядок, який полягає у розробці відповідного проекту та виділення на його підставі земель водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. Проте, судом зазначено, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що на дату прийняття оскаржуваного розпорядження Березанської районної державної були визначені розмір та межі водоохоронних зон та прибережних захисних смуг навколо Чорного моря відповідно до вищезазначеного Порядку, цільове призначення спірних земельних ділянок не змінювалося, тобто, прокуратурою не доведено факту порушення прибережної захисної смуги саме відповідачами та того, що спірна земельна ділянка була виділена (продана) з порушенням вимог земельного законодавства, чинного на той час, що, в свою чергу, свідчить про недоведеність вимог про визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки.

При цьому, розглянувши клопотання ВКФ "Юна - Сервіс" про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, суд першої інстанції дійшов висновку, що в даному випадку підставою для відмови в позові є недоведеність належними та допустимими доказами у справі позовних вимог та відсутність порушеного права.

За апеляційною скаргою Заступника прокурора Миколаївської області Одеський апеляційний господарський суд (судді: Поліщук Л.В., Таран С.В., Бойко Л.І.), переглянувши рішення господарського суду Миколаївської області від 28.11.2013 р. в апеляційному порядку, постановою від 27.02.2014 р. залишив його без змін з тих же підстав, визнавши обґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно того, що прибережні смуги мають встановлюватись за проектами землеустрою, а не автоматично.

Заступник прокурора Одеської області подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову у даній справі скасувати, позов прокуратури задовольнити, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 59, 60, 84 Земельного кодексу України, статей 85, 88 Водного кодексу України, статей 203, 215 Цивільного кодексу України та статей 43, 84 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурор зазначає, що судові рішення у даній справі мотивовані недоведеністю факту знаходження спірної земельної ділянки в прибережній захисній смузі, з огляду на відсутність проекту землеустрою, проте, як зазначає скаржник, такого висновку суди дійшли помилково застосувавши частину 3 статті 60 Земельного кодексу України та положення статті 88 Водного кодексу України в редакції, чинній у 2013 році, тобто станом на час розгляду справи, в той час, як приписами статті 88 Водного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин передбачалось лише необхідність встановлення вздовж морів прибережної смуги шириною не менше 2 кілометрів.

Скаржник зазначає, що в порушення приписів статті 43 Господарського процесуального кодексу України, судами першої та апеляційної інстанції безпідставно не враховані наявні в матеріалах справи документи, які підтверджують факт знаходження земельної ділянки у прибережній захисній смузі, а відсутність проекту землеустрою щодо встановлення меж прибережної смуги на місцевості не може трактуватися як відсутність прибережної захисної смуги водного об'єкту взагалі, оскільки розміри та межі прибережної захисної смуги визначено законом.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, на підставі договору купівлі-продажу (приватизації) № 1-Ж від 03.09.2005р. ВКФ "Юна-Сервіс" придбало у Регіонального відділення Фонду держмайна України по Миколаївській області базу відпочинку "Орбіта", у тому числі об'єкти нерухомості згідно з Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 31.08.05 року № 8206677, виданим Березанською філією ММБТІ (а.с.129-135).

Розпорядженням Березанської районної державної адміністрації № 1166 від 11.10.2007 р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання в оренду земельної ділянки", на підставі заяви ВКФ !Юна - Сервіс" від 08.10.2007 р., затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою ВКФ "Юна-Сервіс" у вигляді ТОВ в довгострокову оренду терміном на 49 років для рекреаційного призначення під розміщення існуючої бази відпочинку "Орбіта" в зоні відпочинку "Коблеве" (пр-т Курортний, 7) в межах території Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області та передано вказану земельну ділянку ВКФ "Юна-Сервіс" у вигляді ТОВ в довгострокову оренду терміном на 49 років (а.с. 12, 13).

Розпорядженням Березанської районної державної адміністрації № 1350 від 16.11.2007 року "Про затвердження звіту експертної грошової оцінки земельної ділянки" затверджено Звіт експертної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в оренді ВКФ "Юна-Сервіс" у вигляді ТОВ рекреаційного призначення для обслуговування бази відпочинку "Орбіта" за адресою: Миколаївська область, Березанський район, в межах території Коблевської сільської ради (зона відпочинку "Коблево") та зазначено, що вартість земельної ділянки площею 3,0418 га становить 988 127, 00 грн. (а.с.17).

Розпорядженням Березанської районної державної адміністрації № 1349 від 16.11.2007 р. "Про продаж земельної ділянки для несільськогосподарського призначення" на підставі заяви відповідача від 24.10.2007р. вирішено продати ВКФ "Юна-Сервіс" у вигляді ТОВ земельну ділянку рекреаційного використання для обслуговування бази відпочинку "Орбіта" загальною площею 3,0418 га, яка знаходиться в її користуванні, розташованої за адресою: зона відпочинку "Коблево" (пр-т Курортний, 7) за межами населеного пункту в межах території Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області, встановивши вартість земельної ділянки відповідно до висновку експертної оціночної вартості, визначеної ПП ОСОБА_6 в розмірі: 988 127, 00 грн. (а.с. 14, 15).

22.04.2008 р. між Березанською районною державною адміністрацією (продавець) та ВКФ "Юна-Сервіс" у вигляді ТОВ (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до умов якого, на підставі розпорядження № 1349 від 16.11.2007 р., продавець продав, а покупець купив земельну ділянку для рекреаційного використання, загальною площею 3,0418 га, розміщену за межами населеного пункту в межах території Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області, база відпочинку "Коблево", проспект Курортний, 7, на якій знаходиться нерухоме майно (база відпочинку "Орбіта"), належне покупцеві на підставі договору купівлі-продажу № 268 від 03.09.2005 р., право власності на яке зареєстроване Березанською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації 09.09.2005р. за реєстраційним №11900901, номер запису 216 (а.с.18-19).

Спірна земельна ділянка передана покупцю на підставі акта приймання-передачі земельної ділянки від 22.04.2008 року (а.с. 21).

08.05.2008 р. ВКФ "Юна-Сервіс" у вигляді ТОВ видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 923678, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020800700004 (а.с. 22).

Крім того, судами встановлено, що Державною інспекцією сільського господарства в Миколаївській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ВКФ "Юна - Сервіс" при використанні земельної ділянки за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблево, за результатами якої встановлено, що відповідно до документації із землеустрою, експлікації земельних угідь та кадастрового плану спірна земельна ділянка, яка надана Виробничо-комерційній фірмі "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю для обслуговування бази відпочинку "Орбіта", розташована на землях рекреаційного призначення в межах прибережної захисної смуги Чорного моря. Надання земель прибережної захисної смуги уздовж моря у приватну власність законодавством не передбачено, а тому розпорядження райдержадміністрації суперечить законодавству, що є підставою для визнання його недійсним у судовому порядку.

03.09.2013 р. прокурором Березанського району Миколаївської області внесено подання про усунення порушень законодавства, причин та умов, що їм сприяли, з огляду на те, що розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 1349 від 16.11.2007 р. "Про продаж земельної ділянки для несільськогосподарського призначення" прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та зобов'язано Березанську райдержадміністрацію вирішити питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, з вини яких допущено порушення земельного законодавства, за результатами розгляду якого 11.09.2013 р. Березанською райдержадміністрацією повідомлено прокурора про те, що розпорядження № 1349 від 16.11.2007 р. прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства та відсутністю підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб Березанської райдержадміністрації.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога прокурора Березанського району Миколаївської області в інтересах держави про визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 1349 від 16.11.2007 р. "Про продаж земельної ділянки для несільськогосподарського призначення" та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 3, 0418 га, розташованої по пр. Курортному, 7 в с. Коблево Березанського району Миколаївської області, укладеного між Березанською райдержадміністрацією та ВКФ "Юна-Сервіс" у вигляді ТОВ 22.04.2008 р., з посиланням на прийняття райдержадміністрацією спірного розпорядження, на підставі якого укладений договір, всупереч норм законодавства, зокрема, статей 4, 85, 88 Водного кодексу України та статей 58, 59, 60, 84 Земельного кодексу України та відчуження ВКФ "Юна - Сервіс" у приватну власність земельну ділянку, яка розташована на землях рекреаційного призначення в межах прибережної захисної смуги Чорного моря та не може перебувати у приватній власності, що свідчить про незаконність прийнятого розпорядження та наявності підстав для визнання недійсним укладеного на його підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки.

За положеннями статті 4 Водного кодексу України та статті 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать, зокрема, землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм.

Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою (частина 2 статті 58 Земельного кодексу України).

Прибережна захисна смуга є частиною водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення, засмічення та збереження їх водності встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони (статті 1, 88, 90 Водного кодексу України, статті 60, 62 Земельного кодексу України).

Частинами 1, 3 статті 60 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - прийняття райдержадміністрацією спірного розпорядження від 16.11.2007 р.) встановлено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Право на землі водного фонду, встановлене статтею 59 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачає можливість передачі юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування земельних ділянок прибережних захисних смуг із земель водного фонду на умовах оренди (частина 4 вказаної норми).

При цьому, за приписами статті 83 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час прийняття рішення про продаж спірної земельної ділянки) до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Порядок погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 р. № 434 (z1470-04) , визначає механізм погодження природоохоронними органами вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, місць розташування об'єктів та проектів відведення земельних ділянок (далі - матеріали щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок) щодо усіх категорій земель незалежно від форм власності чи користування.

Згідно з пунктом 2.9 вказаного Порядку у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них" (486-96-п) , з урахуванням конкретної ситуації.

Відповідно до частини 4 статті 88 Водного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття райдержадміністрацією спірного розпорядження від 16.11.2007 р. про продаж земельної ділянки) уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Виходячи з приписів чинного на момент виникнення спірних правовідносин (прийняття райдержадміністрацією розпорядження № 1349 від 16.11.2007 р. про продаж земельної ділянки та укладення договору купівлі - продажу земельної ділянки від 22.04.2008 р.), при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити із нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них" (486-96-п) .

Відсутність землевпорядної документації не змінює правовий режим захисної смуги.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 02.09.2014 р. у справах № 905/6025/13, № 915/1223/13, постановах від 09.09.2014 р. у справах № 915/1228/13, № 915/1224/13, № 915/1220/13, № 915/1226/13 та від 21.05.2014 р. у справі № 6-16цс14.

За приписами статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Проте, здійснюючи судовий розгляд справи та відмовляючи у задоволенні позовних вимог з підстав відсутності у матеріалах справи доказів, які б підтверджували, що на дату прийняття райдержадміністрацією оскаржуваного розпорядження були визначені розмір та межі водоохоронних зон та прибережних захисних смуг навколо Чорного моря, судами першої та апеляційної інстанції вказані приписи законодавства залишені поза увагою, як й залишено поза увагою, зокрема, лист Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області від 29.08.2013 р., зі змісту якого вбачається, що відповідно до документації із землеустрою. Експлікації земельних угідь та кадастрового плану, спірна земельна ділянка, яка надана ВКФ "Юна - Сервіс" для обслуговування бази відпочинку "Орбіта", розташована на землях рекреаційного призначення в межах прибережної захисної смуги Чорного моря, знаходиться згідно з планом - схемою на відстані 30 м від урізу моря та фактично розташована в межах пляжної зони.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Проте, здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції спір, у відповідності до визначених позивачем правових підстав для звернення до суду з позовом, на підставі дослідження всіх доказів у справі та надання оцінки всім доводам сторін та документам, виходячи з норм законодавства, розглянутий не був.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що як вбачається з матеріалів справи, Березанською районною радою народних депутатів Березанського району Миколаївської області 08.04.1994 р. Виробничому об'єднанню "Інгул" видано державний акт на право постійного користування землею серії МК № 21, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 25, зі змісту якого вбачається, що відповідно до рішення 18 сесії 321 скликання Миколаївської обласної ради № 11 від 12.10.1993 р., Виробничому об'єднанню "Інгул" надано у постійне користування 4,5 гектарів землі для бази відпочинку "Орбіта" (а.с. 115-117).

За приписами статті 92 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття райдержадміністрацією розпорядження № 1349 від 16.11.2007 р. про продаж земельної ділянки) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Главою 22 Земельного кодексу України (2768-14) передбачено припинення прав на землю, а саме встановлені підстави та механізм припинення прав на землю.

Проте, здійснюючи судовий розгляд справи, поза увагою судів залишився наявний у матеріалах справи державний акт на право постійного користування землею у розмірі 4,5 гектарів для бази відпочинку "Орбіта", виданий 08.04.1994 р. Виробничому об'єднанню "Інгул", обставини справи щодо перебування саме спірної земельної ділянки у постійному користуванні Виробничого об'єднання "Інгул", а відтак і дотримання вимог земельного законодавства при передачі спірної земельної ділянки у власність ВКФ "Юна - Сервіс" у вигляді ТОВ, судами не з'ясовувались.

Оскільки в силу статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у даній справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з урахуванням правової позиції Верховного Суду України.