розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Трест "Уманьпромжитлобуд" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Левченка Василя Миколайовича на рішення господарського суду Черкаської області від 26.12.2013 р. (суддя Потапенко В.В.) та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 р. (судді: Федорчук Р.В., Лобань О.І, Майданевич А.Г.) у справі № 925/84/13-г господарського суду Черкаської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Енергопласт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьбуденерго" треті особи 1. Відкрите акціонерне товариство "Трест "Уманьпромжитлобуд", 2. Дочірнє підприємство "Житлово-експлуатаційне управління "Відкритого акціонерного товариства "Трест "Уманьпромжитлобуд" про визнання рішення загальних зборів учасників товариства недійсними за участю представників: від позивача Буханець Н.В., довіреність б/н від 13.03.2014 р. від відповідача не з'явились від третіх осіб 1.Фонрабе Є.В., довіреність б/н від 19.05.2014 р. 2. не з'явились

Рішенням господарського суду Черкаської області від 26.12.2013 р. у справі № 925/84/13-г, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 р., задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Енергопласт" (далі -ТОВ "НВФ "Енергопласт") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьбуденерго" (далі - ТОВ "Уманьбуденерго"), за участю третіх осіб: Відкритого акціонерного товариства "Трест "Уманьпромжитлобуд" (даті - ВАТ "Трест "Уманьпромжитлобуд") та Дочірнього підприємства "Житлово-експлуатаційне управління" Відкритого акціонерного товариства "Трест "Уманьпромжитлобуд" (далі - ДП "ЖЕУ ВАТ "Трест "Уманьпромжитлобуд") про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Не погодившись з судовими актами, прийнятими господарськими судами попередніх інстанцій, ВАТ "Трест "Уманьпромжитлобуд" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Левченка Василя Миколайовича звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 р., рішення господарського суду Черкаської області від 26.12.2013 р. у справі № 925/84/13-г та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст 43, 53, 61 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) .

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.09.2014 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Демидова А.М., судді: Владимиренко С.В., Ємельянов А.С. (доповідач у справі), касаційну скаргу ВАТ "Трест "Уманьпромжитлобуд" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 23.09.2014 р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.09.2014 р. розгляд справи відкладено на 07.10.2014 р.

В судове засідання 07.10.2014 р. з'явились представники позивача, відповідача, третьої особи 1.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги та просив залишити без змін оскаржувані судові акти.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи 1 в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 р., рішення господарського суду Черкаської області від 26.12.2013 р. у справі № 925/84/13-г та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи 2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників відповідача та третьої особи 2.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та третьої особи 1, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та досліджено судами попередніх інстанцій, відповідно до статуту ТОВ "Уманьбуденерго" рестраційний № 9726, затвердженого загальними зборами учасників товариства 30.01.2013 р. (протокол № 7 від 26.11.2002 р.), учасниками відповідача були: ВАТ "Трест "Уманьпромжитлобуд" з часткою 14,32% статутного капіталу, ДП "ЖЕУ ВАТ "Трест "Уманьпромжитлобуд" з часткою 23,57% статутного капіталу, ТОВ "НВФ "Енергопласт" з часткою 0,43% статутного капіталу, ДП "УВТК ВАТ "Трест "Уманьпромжитлобуд" з часткою 2,61% статутного капіталу та ДП "БМУ "Спецбуд" ВАТ "Трест "Уманьпромжитлобуд" з часткою 59,07% статутного капіталу.

10 грудня 2012 року проведені загальні збори учасників ТОВ "Уманьбуденерго", результати яких закріплено в протоколі №1.

Відповідно до вказаного протоколу на загальних зборах були присутні учасники, які у сукупності володіють часткою 38,32% статутного капіталу, а саме ТОВ "Науково-виробнича фірма "Енергопласт", ВАТ "Трест "Уманьпромжитлобуд" та ДП "ЖЕУ ВАТ "Трест "Уманьпромжитлобуд".

При цьому, протоколом № 1 від 10.12.2012 р. встановлена правомочність загальних зборів відповідача, оскільки за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано припинення ДП "УВТК ВАТ "Трест "Уманьпромжитлобуд" 27.11.2008 р. та ДП "БМУ "Спецбуд" ВАТ "Трест "Уманьпромжитлобуд" 07.03.2008 р. відповідно.

Згідно положень ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Аналогічне положення закріплено в п. 4.4. статуту ТОВ "Уманьбуденерго".

Враховуючи вищевикладене, місцевим та апеляційним господарськими судами зроблено висновок щодо безпідставності не врахування часток ліквідованих учасників до статутного капіталу відповідача.

Суди попередніх інстанцій також зробили висновок щодо неправомірність прийняття загальними зборами відповідача рішення про внесення змін до статуту товариства, яке відповідно до ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" має бути прийнято учасниками товариства, що в сукупності володіють не менше ніж 50% статутного капіталу.

Крім того, господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що, всупереч приписам ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", на загальних зборах учасників ТОВ "Уманьбуденерго" 10.12.2012 р. були прийняті рішення з питань, не включених до порядку денного, а саме прийнято рішення про надання новому генеральному директору додаткових повноважень. При цьому, ТОВ "НВФ "Енергопласт" своєї згоди на розгляд вказаного питання не надавало.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від № 13 24.10.2008 р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

1) порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

2) позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

3) порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

В п. 18 вказаної постанови до безумовних підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону віднесені: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (ст.ст. 41, 42, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства"), прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 ст. 43 Закону України "Про господарські товариства"), а також прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (ст. 40, 45 Закону України "Про господарські товариства").

Статтею 55 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного (складеного) капіталу товариства підлягає зменшенню.

У разі придбання частки (її частини) у учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам пртотягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал, що встановлено в ч. 5 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства".

Враховуючи приписи вищевказаних норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає що, чинним законодавством передбачено можливість прийняття рішення товариством в особі його уповноваженого органу щодо формування статутного капіталу іншим чином, в тому числі шляхом розподілу частки ліквідованого учасника товариства, між іншими учасниками товариства, чи шляхом прийняття до складу учасників товариства нових осіб та наділення їх часткою учасника, що вийшов, з покладанням на цих осіб обов'язку щодо формування статутного капіталу.

В ч. 2 ст. 7 Закону України "Про господарські товариства" закріплено, що товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що на загальних зборах, проведених 10.12.2012 р., були присутні учасники ТОВ "Уманьбуденерго", які у сукупності володіють часткою 38,32% статутного капіталу.

На вказаних загальних зборах прийнято рішення про розподіл часток ліквідованих учасників товариства між іншими учасниками пропорційно до їх вкладів.

Проте, господарськими судами попередніх інстанцій не встановлено чи були вказані зміни належним чином зареєстровані, тобто чи були внесені відповідні зміни до державного реєстру.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає вказану обставину істотною, з огляду на що постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 р. та рішення господарського суду Черкаської області від 26.12.2013 р. підлягають скасуванню, а справа № 925/84/13-г підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Як встановлено в ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вимоги щодо належності та допустимості доказів встановлені ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що передбачено ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" (v0006600-12) передбачено, що господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судова колегія касаційної інстанції вважає, що як місцевий, так і апеляційний господарські суди, всупереч наведеним приписам процесуального законодавства, належним чином не дослідили фактичні обставини справи, а саме не встановили наявності чи відсутності факту внесення змін до статуту ТОВ "Уманьбуденерго" в частині розподілу часток ліквідованих учасників товариства між іншими учасниками, що є чинними з моменту їх державної реєстрації.

Враховуючи, що касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, недодержання судом першої або апеляційної інстанції вказаних норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до

відповідного суду, що зазначено в п. 3 ч. 1 ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин справа підлягає передачі на новий розгляд, під час якого господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і, в залежності від установлених обставин, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до наявних правовідносин.