у справі № 922/3475/13 господарського суду Харківської області за заявою Приватного підприємства "Агенція нерухомості Місто Плюс" до Приватного підприємства "Агенція нерухомості Місто Плюс" про визнання банкрутом ліквідатор Бєлова О.А. в судовому засіданні взяли участь представники :

ПП "Агенція нерухомості Місто Плюс" ліквідатор Бєлова О.А.ПАТ "Укрсоцбанк" Залевська А.В.

Постановою господарського суду Харківської області від 30.09.2013 Приватне підприємство "Агенція нерухомості Місто Плюс" (далі - ПП "Агенція нерухомості Місто Плюс ") визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено голову ліквідаційної комісії Телитченко А.О.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.04.2014 призначено до слухання звіт ліквідатора на 17.06.2014; зобов'язано ліквідатора надати суду повний звіт про виконану роботу з ліквідації банкрута та всі докази, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури в повному обсязі.

Ліквідатором надано до місцевого суду звіт про здійснені заходи з ліквідації банкрута.

ПАТ "Укрсоцбанк" надано до місцевого суду скаргу на дії ліквідатора боржника (а.с.73-136 т. 4).

Арбітражним керуючим Бєловою О.А. подано заяву про участь у справі про банкрутство ПП "Агенція нерухомості Місто Плюс " в якості ліквідатора банкрута.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.06.2014 задоволено скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" на дії ліквідатора; усунуто Телитченко А.О. від виконання обов'язків ліквідатора у справі; призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Бєлову Олену Анатоліївну; зобов'язано Телитченко А.О. передати всі матеріали, пов'язані з ліквідаційною процедурою, арбітражному керуючому Бєловій О.А.; зобов'язано ліквідатора банкрута Бєлову О.А. виконати ліквідаційну процедуру в повному обсязі, відповідно до приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) та постанови господарського суду Харківської області у справі, надати суду звіт ліквідатора про виконану роботу та всі документи, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2014 ухвалу господарського суду Харківської області від 17.06.2014 залишено без змін.

Телитченко А.О. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 17.06.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2014, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на порушення судами попередніх інстанції при винесенні оскаржуваних судових рішень норм матеріального і процесуального права, зокрема: ч.2 ст. 95, ч.1 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), ст. 43 ГПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.40 Закону у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 12 ст. 41 Закону у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 98 Закону під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Таким чином, невиконання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) повноважень, визначених Законом, може бути підставою для припинення повноважень ліквідатора та призначення нового ліквідатора.

З матеріалів справи вбачається, що до місцевого суду ПАТ "Укрсоцбанк" подано скаргу на дії ліквідатора боржника, обґрунтовану неналежним виконанням ліквідатором Телитченко А.О. своїх обов'язків, а саме: неузгодження порядку продажу майна із заставним кредитором. Заявник просив суд усунути Телитченка А.О. від виконання повноважень ліквідатора та призначити виконувати ліквідаційну процедуру іншого арбітражного керуючого. (а.с.73-136 т. 4).

Частиною 1 ст.41 Закону ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до ч.4 ст.42 Закону майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Укрсоцбанк" є заставним кредитором боржника, вимоги якого забезпечені майном ПП "Агенція нерухомості Місто Плюс".

Продаж вказаного майна згідно ч.4 ст.42 Закону потребує згоди ПАТ "Укрсоцбанк", а також дане нерухоме майно не підлягає включенню до складу ліквідаційної маси.

Судами встановлено, що ліквідатор не звертався до ПАТ "Укрсоцбанк" за отриманням відповідної згоди на продаж майна та надання ПАТ "Укрсоцбанк" згоди на реалізацію нерухомого майна, яке є предметом іпотечного договору від 09.09.2008 та всупереч вимогам Закону, вчинив дії, направлені на реалізацію цього майна боржника, без згоди іпотекодержателя цього майна - ПАТ "Укрсоцбанк".

Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що дії ліквідатора Телитченка А.О. не відповідають вимогам ч. 4 ст. 42, ч.3 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, доводи заявника касаційної скарги щодо безпідставного припинення повноважень ліквідатора Телитченка А.О. не приймаються колегією до уваги з огляду на вищезазначене.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 114 Закону кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно абз. 6 ч. 1 ст. 114 Закону під час призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) господарський суд не пов'язаний з кандидатурами арбітражних керуючих, запропонованими комітетом кредиторів, та має право призначити арбітражного керуючого самостійно.

Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 114 Закону відхилення господарським судом запропонованих кандидатур арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та призначення іншого арбітражного керуючого повинно бути вмотивованим.

Вимоги до арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) визначені ст.97 Закону. Частиною 2 ст.114 Закону визначено обставини, які повинен враховувати суд при призначенні розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором.

До призначення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа повинна подати до господарського суду відповідну заяву в порядку ч.2 ст.114 Закону.

Таким чином, право призначати арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) належить суду, який порушив провадження у справі про банкрутство. При цьому суд при виборі кандидатури ліквідатора має враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки ліквідатора у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки, та, враховуючи вимоги ст. 43 ГПК України та абз. 7 ч. 1, ч.2 ст. 114 Закону, належним чином обґрунтувати призначення арбітражного керуючого.

До господарського суду надійшла заява арбітражного керуючого Бєлової О.А. на участь у справі про банкрутство ПП "Агенція нерухомості місто Плюс".

Суд першої інстанції, призначаючи ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бєлову О.А., діяв у межах повноважень, наданих чинним законодавством, відповідно до ст. 43 ГПК України, абз. 7 ч. 1, ч.2 ст. 114 Закону встановив, що кандидатура арбітражного керуючого відповідає вимогам ст.ст.97, 114 Закону, арбітражний керуючий порушень законодавства при виконанні обов'язків арбітражного керуючого і порушень строків подання інформації за час виконання своїх обов'язків заявник не має, а також не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, не є особою якій заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади, не має судимості за вчинення корисливих злочинів. Бєловою О.А. наданий суду договір добровільного страхування відповідальності професійної діяльності від 24.10.2013, згідно якого відповідальність арбітражного керуючого перед третіми особами застрахована.

Згідно ч.1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі вищевикладеного, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2014 та ухвала господарського суду Харківської області від 17.06.2014 є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.