головуючого суддів: Кота О.В., Кочерової Н.О. (доповідач), Саранюка В.І., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТОІ-ТОІ Системи санітарні" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2014 у справі № 910/10864/13 господарського суду міста Києва за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТОІ-ТОІ Системи санітарні" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії за участю представників сторін:

від позивача: Котягін А.С., дов. від 02.01.2014

від відповідача: ОСОБА_6, дов. від 24.04.2014

В червні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТОІ-ТОІ Системи санітарні" звернулось до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії, а саме: зобов'язати відповідача повернути позивачу 21 біокабіну типу "ТОІ-ТОІ".

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що відповідач відповідно до ч. 1 ст. 1212, ч. 1 ст. 1213 ЦК України зобов'язаний повернути належні йому біокабіни типу "ТОІ-ТОІ" в кількості 21 шт., як такі, що були набуті відповідачем згідно товарно-транспортної накладної від 07.07.2009 та збережені без достатньої правової підстави.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду мста Києва від 08.05.2014 (суддя Мандриченко О.В.), прийнятим за результатами нового розгляду даної справи, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2014 (колегія суддів у складі: Баранець О.М. - головуючий, Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТОІ-ТОІ Системи санітарні" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 08.05.2014 - без змін.

При цьому, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не довів існування домовленостей між сторонами про зберігання та розміщення біокабін на земельній ділянці відповідача, як і не надав доказів того, що зазначені біокабіни належать йому на праві власності та знаходяться чи знаходились саме на земельній ділянці відповідача.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "ТОІ-ТОІ Системи санітарні" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до наявної в матеріалах справи товарно-транспортної накладної 02АБВ № 797375 від 07.07.2009 фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (відповідач) 07.07.2009 прийняла від фізичної особи-підприємця ОСОБА_10, який надавав послуги з автоперевезення вантажу, біотуалети в кількості 21 шт. Згідно вказаної накладної вантажовідправником та вантажоотримувачем вказаних біотуалетів був позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ТОІ-ТОІ системи санітарні".

За твердженням позивача біокабіни типу "ТОІ-ТОІ" в кількості 21 шт. були розміщені на земельній ділянці відповідача тимчасово з огляду на відсутність у позивача достатнього місця для їх розміщення.

Листами № 1027 від 13.06.2011, № 1039 від 17.06.2011 та від 26.03.2013 позивач звертався до відповідача з вимогами про повернення біокабін типу "ТОІ-ТОІ" в кількості 21 шт. Однак, відповідач відповіді на листи не надавав, біокабіни позивачу не повернув, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов'язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності таких умов: по-перше, щоб мало місце набуття або зберігання майна; по-друге, щоб набуття або зберігання було здійснено за рахунок іншої особи; по-третє, щоб були відсутні правові підстави для набуття або зберігання майна.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій відповідно до товарно-транспортної накладної (ТТН) 2АБВ№ 797375 від 07.07.2009 замовником та вантажовідправником вантажу - біотуалетів в кількості 21 шт. було ТОВ "ТОІ-ТОІ Системи Санітарні" в м. Львові, вантажоодержувачем - ТОВ "ТОІ-ТОІ Системи Санітарні" в м. Києві, перевізником (автопідприємство) - ФОП ОСОБА_10, пунктом розвантаження товару в ТТН зазначено - аеродром Чайка. Крім того, з ТТН вбачається, що вантаж - біокабіни типу "ТОІ-ТОІ" в кількості 21 шт. були прийняті не вантажоодержувачем, зазначеним в ТТН, а відповідачем - ФОП ОСОБА_4

При цьому, як стверджує позивач та не заперечує відповідач, прийняття вантажу, вказаного в ТТН 2АБВ№ 797375 від 07.07.2009, відповідач здійснив за дорученням позивача. Таким чином між сторонами у справі фактично склались правовідносини, які за юридичною формою є договором дорученням, укладеним в усній формі.

Відповідно до ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором..

Предмет договору доручення становить здійснення повіреним юридичних дій від імені довірителя. Повірений має право на вчинення лише тих правочинів, які може вчинити особа, яку він представляє і позбавлений права вчиняти від імені довірителя особисті правочини.

Таким чином, дії з прийняття біокабін типу "ТОІ-ТОІ" в кількості 21 шт. відповідач вчинив від імені позивача, який відповідно до ТТН 2АБВ№ 797375 від 07.07.2009 був вантажовідправником та вантажоотримувачем вказаного вантажу, що не свідчить про отримання вантажу іншою особою.

Крім того, як вірно встановлено судами, між сторонами не виникало домовленостей щодо контролю відповідачем місця чи способу визначення відвантаження перевізником вантажу (біокабін); договори з приводу зберігання та розміщення вищезазначеного вантажу на частині земельної ділянки відповідача сторони не укладали.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" (v0005740-14) власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред'явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.

Таким чином, право вимоги майна у особи, яка набула його безпідставно належить власнику такого майна за умови наявності у зобов'язаної особи такого майна.

Однак, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили як про відсутність у позивача місця на своїй земельній ділянці для розміщення біокабін, так і про існування між сторонами домовленостей про розміщення біокабін на земельній ділянці відповідача. Не містять матеріали справи і доказів розвантаження біокабін та їх знаходження саме на земельній ділянці відповідача.

Разом з цим, необхідно зазначити, що позивач, як вантажовідправник та вантажоотримувач біокабін типу "ТОІ-ТОІ" в кількості 21 шт., доставивши зазначений вантаж до пункту призначення - аеродрому Чайка в м. Києві протягом тривалого часу (майже 2-х років) не пред'являв вимог на вказане майно, що також свідчить про відсутність у позивача претензій щодо отриманого згідно ТТН 2АБВ№ 797375 від 07.07.2009 вантажу.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що оскаржувані відповідачем рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а твердження скаржника про порушення і неправильне їх застосування судами попередніх інстанцій не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТОІ-ТОІ Системи санітарні" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2014 у справі № 910/10864/13 - без змін.