головуючого судді Божок В.С., суддів Костенко Т.Ф., Сибіги О.М. розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудгруп", м. Київ на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 року у справі господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудгруп", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ Будінвест", м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікол", м. Київ про знесення об'єкту самочинного будівництва та визнання відсутності прав на вчинення дій

за участю представників

позивача: Вдовичена О.О., Науменко С.Б.,

відповідача: Федоренко О.П.,

третьої особи: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудгруп" (далі за текстом - ТОВ "Укрбудгруп") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ Будінвест" (далі за текстом - ТОВ "ТОВ Будінвест") про зобов'язання знести об'єкт самочинного будівництва - недобудований багатоквартирний житловий будинок з підземним гаражем і приміщеннями загальнобудинкового сервісу та торговельної сфери обслуговування, що знаходиться на вул. Артема, 84-А у Шевченківському р-ні м. Києва, за власний рахунок та визнання відсутнім права відповідача на вчинення дій з будівництва об'єкта самочинного будівництва - недобудованого багатоквартирного житлового будинку з підземним гаражем і приміщеннями загальнобудинкового сервісу та торговельної сфери обслуговування, що знаходиться на вул. Артема, 84-А у Шевченківському р-ні м. Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2014 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Мікол" (далі за текстом - ТОВ "Мікол").

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.04.2014 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що позивачем належним чином не доведено порушення саме його прав, а також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності правових підстав для зобов'язання відповідача знести об'єкт самочинного будівництва - недобудований багатоквартирний житловий будинок з підземним гаражем і приміщеннями загально будинкового сервісу та торговельної сфери обслуговування, що знаходиться на вул. Артема, 84-А у Шевченківському районі м. Києва; щодо позовної вимоги про визнання відсутнім у відповідача права на вчинення дій з будівництва спірного об'єкту суди дійшли висновків, що у відповідача таке право відсутнє, оскільки 29.01.2014 року Інспекцією ДАБК у м. Києві дозвіл на виконання будівельних робіт на об'єкті анульовано.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ТОВ "Укрбудгруп" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанцій.

ТОВ "ТОВ Будінвест" та ТОВ "Мікол" відзивів на касаційну скаргу подано не було.

15.09.2014 року до Вищого господарського суду України надійшло клопотання Всеукраїнської громадсько-політичної газети "Наша версія" про надання дозволу на проведення відеозйомки в залі судового засідання під час розгляду даної справи, яке судом задоволено.

Також 15.09.2014 року до Вищого господарського суду України надійшло клопотання ТОВ "Укрбудгруп" про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

В судовому засіданні представники позивача просили касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 року - скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанцій, а представник відповідача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Третю особу згідно з приписами ст. 111-4 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційних скарг, однак вона не скористалась передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові акти господарських судів попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.07.2003 року між ТОВ "Альянс-Центр" (забудовник) та ТОВ "Укрбудгруп" (інвестор) укладено інвестиційний договір № 0107/1-03, внаслідок виконання умов якого 29.10.2007 року ТОВ "Укрбудгруп" було отримано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно - адміністративний будинок загальною площею 4 736, 40 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Студентська, 5-7В, серії САВ № 553844 від 29.10.2007 року.

Право користування земельною ділянкою площею 0,1497 га, на якій знаходиться нерухоме майно ТОВ "Укрбудгруп", належить ТОВ "Альянс-Центр" на підставі договору оренди земельної ділянки від 11.10.2002 року, укладеного строком на 25 років.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Укрбудгруп" посилається на те, що на суміжній земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Артема, 84-А, ТОВ "ТОВ Будінвест" як замовником та ТОВ "Мікол" як підрядником здійснюється будівництво багатоквартирного житлового будинку з підземним гаражем і приміщеннями загальнобудинкового сервісу та торгівельної сфери обслуговування.

Також позивач вказує, що внаслідок здійсненням будівництва на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Артема, 84-А порушуються його права як власника нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Студентська, 5-7В (на суміжній земельній ділянці), зокрема: нерухомому майну, власником якого є позивач, завдані численні збитки, а також порушується право позивача на безпечну експлуатацію приміщення.

Крім того, позивачем зазначено, що об'єкт, який будується відповідачем на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Артема, 84-А, є самочинним будівництвом, оскільки зведення такого нерухомого майна відбувається без відповідного дозволу (який було анульовано наказом Інспекції ДАБК у м. Києві № 6Д від 29.01.2014 року) на виконання будівельних робіт, а також з численними порушеннями будівельних норм і правил.

Матеріалами справи підтверджено, що 18.12.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві було проведено перевірку дотримання ТОВ "ТОВ Будінвест" та ТОВ "Мікол" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за наслідками якої було складено Акт від 18.12.2013 року та Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 18.12.2013 року.

Вказаним приписом зобов'язано ТОВ "ТОВ Будінвест" та ТОВ "Мікол" з 18.12.2013 року зупинити виконання будівельних робіт до усунених допущених правопорушень, а до 18.01.2014 року усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства.

На виконання вимог припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 18.12.2013 року ТОВ "ТОВ Будінвест" було зупинено будівельні роботи на об'єкті будівництва за адресою: м. Київ, вул. Артема, 84-А, що підтверджується повідомленням № 78 від 25.12.2013 року та наказом ТОВ "Мікол" № 1 від 15.01.2014 року.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач вказував, що здійснюване ТОВ "ТОВ Будінвест" та ТОВ "Мікол" будівництво багатоквартирного житлового будинку з підземним гаражем і приміщеннями загально будинкового сервісу та торговельної сфери обслуговування за адресою: м. Київ, вул. Артема, 84-А, порушує його право як власника нерухомого майна на безпечне користування власністю.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження № 01/04/12 від 06.04.2012 року, складеного ТОВ "Оцінка і консультації", вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести в будинку за адресою: м. Київ, вул. Студентська, 5-7В, для усунення пошкоджень згідно розрахунку становить 1 420 350, 00 грн.

На підставі проведеного дослідження та складення відповідного висновку, ТОВ "Укрбудгруп" зверталось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "ТОВ Будінвест" та ТОВ "Мікол" про стягнення збитків у розмірі 1 501 308,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2013 року у справі № 5011-26/6050-2012 затверджено мирову угоду у справі, укладену між ТОВ "Укрбудгруп", ТОВ "ТОВ Будінвест" та ТОВ "Мікол", якою погоджено розмір збитків, завданих негативним впливом будівництва об'єкта за адресою: м. Київ, вул. Артема, 84-А, та які мають бути відшкодовані на користь позивача, у розмірі 122 363, 20 грн.

В той же час, вказаною ухвалою було встановлено, що під час розгляду справи № 5011-26/6050-2012 позивач відмовився від частини позовних вимог в сумі 1 378 944, 80 грн., про що ним було подано відповідну заяву до господарського суду міста Києва.

Таким чином, господарські сули попередніх інстанцій дійшли висновків, що питання нанесення нерухомому майну позивача шкоди, завданої негативним впливом здійснюваного на суміжній земельній ділянці будівництва об'єкту нерухомого майна, було вирішено в судовому порядку під час розгляду справи господарського суду міста Києва № 5011-26/6050-2012.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що у даній справі спір виник у зв'язку із здійсненням відповідачем, на думку позивача, будівництва житлового будинку на суміжній земельній ділянці з порушенням вимог державних стандартів, будівельних норм та правил, що порушує його право як власника нерухомого майна, яке знаходиться на суміжній земельній ділянці, на безпечне користування своєю власністю.

Встановивши дані фактичні обставини у справі господарські суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно з ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до вимог статті 376 Цивільного кодексу України право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 Цивільного кодексу України), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Укрбудгруп" є власником нерухомого майна - адміністративного будинку загальною площею 4 736, 40 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Студентська, 5-7В (на суміжній земельній ділянці), що підтверджується Свідоцтвом про право власності серії САВ № 553844 від 29.10.2007 року і вказує, що здійснюване ТОВ "ТОВ Будінвест" та ТОВ "Мікол" будівництво багатоквартирного житлового будинку з підземним гаражем і приміщеннями загально будинкового сервісу та торговельної сфери обслуговування за адресою: м. Київ, вул. Артема, 84-А, порушує його право як власника нерухомого майна на безпечне користування своєю власністю.

Поряд з цим, в матеріалах справи наявний лист № 04 від 14.02.2013 року, яким підтверджується погодження самим ТОВ "Укрбудгруп" вузлів примикань цегляної кладки (будівлі по вул. Артема, 84-А) до парапету існуючої будівлі по вул. Студенській, 5-7В, що свідчить про надання згоди на будівництво відповідачем об'єкту нерухомого майна на встановленій відстані від адміністративного будинку ТОВ "Укрбудгруп".

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та з урахуванням вищезазначених правових приписів, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновків про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем належним чином не доведено порушення саме його прав, а також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності правових підстав для зобов'язання відповідача знести об'єкт самочинного будівництва - недобудований багатоквартирний житловий будинок з підземним гаражем і приміщеннями загальнобудинкового сервісу та торгівельної сфери обслуговування, що знаходиться на вул. Артема, 84-А у Шевченківському районі м. Києва; щодо позовної вимоги про визнання відсутнім у відповідача права на вчинення дій з будівництва спірного об'єкту суди дійшли висновків, що у відповідача таке право відсутнє, оскільки 29.01.2014 року Інспекцією ДАБК у м. Києві дозвіл на виконання будівельних робіт на об'єкті анульовано.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, вважає, що судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів було не повно досліджено обставини у даній справі, а тому судові акти не можна вважати законними та обгрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Основного закону та ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право приватної власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відтак, при вирішенні спору щодо можливого знесення нерухомого майна господарські суди попередніх інстанцій повинні з'ясовувати перш за все наявність чи відсутність ознак самочинності такого будівництва та приналежність земельної ділянки, на якій збудовано таке майно, і її правового титулу або факт надання земельної ділянки особі під уже збудоване нерухоме майно та ступінь готовності (завершення) такого будівництва, відповідність збудованого нерухомого майна будівельним нормам і правилам та відсутність заперечень з боку власника земельної ділянки.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на ту обставину, що господарськими судами попередніх інстанцій не було досліджено питання приналежності земельної ділянки, на якій здійснено будівництво, та її правового титулу.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що вирішуючи даний спір для з'ясування питання самочинності будівництва та можливого порушення будівельних норм і правил та ступеня їх істотності під час будівництва в розрізі їх впливу на права третіх осіб судам необхідно залучити до участі у справі відповідний територіальний орган державного архітектурно-будівельного контролю, як орган, на який законом покладено здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури, оскільки його участь у справі буде сприяти правильному вирішенню спору.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Неповне дослідження фактичних обставин справи та неналежне з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін унеможливлює правильне застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини.

Таким чином, всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, суди на вищенаведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 111-9 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, визначити повне коло та правовий статус учасників цієї справи і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційна скарга ТОВ "Укрбудгруп" на рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 року підлягає задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.