ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2014 року Справа № 15/120
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Черкащенка М.М. - головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Нєсвєтової Н.М., розглянувши касаційну скаргу Державної виконавчої служби Українина ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2014 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 р. у справі № 15/120 господарського суду Кіровоградської області за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до 1. комунального підприємства "Теплоенергетик", 2. дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору відкритого акціонерного товариства "Кіровоградгаз" про стягнення 10 275 832,93 грн. та за зустрічним позовом комунального підприємства "Теплоенергетик" до дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про визнання договору недійсним в судовому засіданні взяли участь представники від:
позивача: не з'явилися;
відповідача 1: не з'явилися;
відповідача 2: не з'явилися;
ДВС України: Харченко О.О. (дов. від 10.09.2014 р.);
ВСТАНОВИВ:
07.04.2014 р. до господарського суду Кіровоградської області надійшла скарга № 31/10-1980 від 04.04.2014 р. дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на дії органу Державної виконавчої служби, в якій скаржник просить визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, які полягають у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.02.2014 р. ВП № 28155404 з примусового виконання наказу господарського суду Кіровоградської області від 14.04.2011 р. у справі № 15/120. Визнати незаконною постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.02.2014 р. ВП № 25155404 з примусового виконання наказу господарського суду Кіровоградської області від 14.04.2011 р. у справі № 15/120. Зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відновити виконавче провадження та вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення суду.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2014 р. (суддя Глушков М.С.) скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 04.04.2014 р. № 31/10-1980 на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у справі № 15/120 задоволено. Визнано неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, які полягають у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.02.2014 р. ВП № 28155404 з примусового виконання наказу господарського суду Кіровоградської області від 14.04.2011 р. у справі № 15/120. Визнано незаконною постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.02.2014 р. ВП № 28155404 з примусового виконання наказу господарського суду Кіровоградської області від 14.04.2011 р. у справі № 15/120. Зобов'язано відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відновити виконавче провадження ВП № 28155404 та вжити всі необхідні заходи для фактичного повного виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.04.2011 р. та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.04.2011 р. у справі № 15/120.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 р. (головуючий суддя: Чус О.В., судді: Прудніков В.В., Орєшкіна Е.В.) апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2014 р. залишено без змін.
Державна виконавча служба України подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2014 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 р. у справі № 15/120 та відмовити у задоволенні скарги ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми чинного законодавства.
Крім того, скаржником в касаційній скарзі заявлялося клопотання про зупинення виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 р., яке судом касаційної інстанції не задовольняється, оскільки у відповідності до ст. 121-1 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції
Комунальне підприємство "Теплоенергетик" надіслало до суду заяву про розгляд касаційної скарги без його участі.
Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 18.01.2011 р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.04.2011 р. та постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2011 р., первісний позов до комунального підприємства "Теплоенергетик" задоволено повністю. Стягнуто з комунального підприємства "Теплоенергетик" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 8 768 980,15 грн. боргу, 482 293,91 грн. інфляційних втрат, 207 807,29 грн. 3 % річних, 816 751,58 грн. пені, 25 500,00 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні позовних вимог до дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі енергетичні технології" відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
На виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.01.2011 р. видано наказ від 14.04.2011 р. у справі № 15/120.
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подала до господарського суду Кіровоградської області скаргу № 31/10-1980 від 04.04.2014 р. на дії органу Державної виконавчої служби.
В обґрунтування поданої скарги дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" зазначала, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 28.02.2014 р. ВП № 28155404 винесена з порушенням п. 8 ч. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , оскільки Державною виконавчою службою фактично не перераховано на користь ДК "Газ України" суму заборгованості в розмірі 25 736,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейком М.В. 28.02.2014 р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 28155404 по виконанню наказу господарського суду Кіровоградської області від 14.04.2011 р. у справі № 15/120. Підставами винесення такої постанови є списання КП "Теплоенергетик" заборгованості відповідно до протоколу № 1, згідно якого була списана кредиторська заборгованість за спожитий природний газ перед постачальною організацією, зокрема, сума заборгованості перед ДК "Газ України" за договором № 06/09-1667-БО-18 у розмірі 8 768 980,15 грн. боргу, 482 293,91 грн. інфляційних втрат, 207 807,29 грн. 3 % річних, 816 751,58 грн. пені, а також сплата залишку заборгованості боржником відповідно до платіжних доручень № 1211 від 17.04.2013 р. та № 1212 від 17.04.2013 р.
Господарськими судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що платіжні доручення № 1211 від 17.04.2013 р. на суму 236 грн., та № 1212 від 17.04.2013 р. на суму 25 500 грн. підтверджують перерахування сум на користь Головного управління юстиції у Кіровоградській області, однак будь-яких інших доказів на підтвердження перерахування суми заборгованості в розмірі 25 736 грн. на користь ДК "Газ України" суду не надано.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Частина 3 ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.
Відповідно до п. 12.18 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (z0489-12) при перерахуванні коштів, які належать стягувану - юридичній особі, списання коштів з відповідних рахунків органів державної виконавчої служби здійснюється на підставі платіжних доручень.
Отож, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідно до ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, чого у даному випадку зроблено не було, оскільки грошові кошти у сумі 25 736 грн. на рахунок ДК "Газ України" згідно платіжних доручень № 1211 від 17.04.2013 р. та № 1212 від 17.04.2013 р. перераховано не було.
Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаного висновку суду першої та апеляційної інстанції, спростовуються вищенаведеним, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.
З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасуванню оскаржуваної ухвали господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2014 р. та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 р. у справі № 15/120.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2014 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 р. у справі № 15/120 залишити без змін.
Головуючий
Судді
Черкащенко М.М.
Жукова Л.В.
Нєсвєтова Н.М.