головуючого судді Божок В.С., суддів Костенко Т.Ф., Сибіги О.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційно-виробнича фірма "Всесвіт ЛТД", м. Львів на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 року у справі господарського суду Львівської області за позовом Прокурора Личаківського району міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційно-виробнича фірма "Всесвіт ЛТД", м. Львів про внесення змін до договору оренди землі

за участю представників

прокуратури: Кузнецова Ю.В., посвідчення ГПУ від 26.11.2013 року № 023135,

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився

Прокурор Личаківського району міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Комерційно-виробнича фірма "Всесвіт ЛТД" (далі за текстом - ТОВ КВФ "Всесвіт ЛТД") про внесення змін до Договору оренди землі від 05.11.2010 року, який укладений між Львівською міською радою та ТОВ КВФ "Всесвіт ЛТД", зареєстрований у Львівській міській раді 05.11.2010 року за № Л-1222 та в Управлінні Держкомзему у місті Львів від 17.06.2011 року за № 461010004000229, а саме: п. 5 та п. 9 Договору оренди землі викласти у наступній редакції: п. 5 "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 8 840 099, 10 грн."; п. 9. "Орендна плата за землю вноситься орендарем у формі та розмірі 265 202, 97 грн. в рік, що становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами на р/р № 33215812700006 в УДК у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 38007620, отримувач: міський бюджет для Личаківського району, код платежу 13050200, для юридичних осіб до 30-го числа місяця наступного за звітним."

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.02.2014 року залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 року позовні вимоги задоволено: внесено зміни до Договору оренди землі від 05.11.2010 року, який укладено між Львівською міською радою та ТОВ КВФ "Всесвіт ЛТД", який зареєстрований у Львівській міській раді 05.11.2010 року за № Л-1222 та в Управлінні Держкомзему у м. Львові 17.06.2011 року за № 461010004000229, шляхом викладення п. 5 та п. 9 Договору в наступній редакції: п. 5 "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 8 840 099, 10 грн. "; п. 9 "Орендна плата за землю вноситься орендарем у формі та розмірі 265 202, 97 грн. в рік, що становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами на р/р № 33215812700006 в УДК у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 38007620, отримувач: міський бюджет для Личаківського району, код платежу 13050200, для юридичних осіб до 30-го числа місяця наступного за звітним".

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що оскільки нормами законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ТОВ КВФ "Всесвіт ЛТД" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 03.02.2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Прокурором та позивачем відзиву на касаційну скаргу подано не було.

Розпорядження від 23.09.2014 року № 03-05/1881 сформовано наступний склад колегія суддів: головуючий суддя - Божок В.С., судді - Костенко Т.Ф., Сибіга О.М.

В судовому засіданні прокурор проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Сторін згідно з приписами ст. 111-4 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим законом процесуальним правом на участь в розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення прокурора, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.11.2010 року Львівською міською радою (орендодавець) та ТОВ ВКФ "Всесвіт ЛТД" (орендар) укладено Договір оренди землі, який зареєстрований у Львівській міській раді 05.11.2010 року за № Л-1222 та в Управлінні Держкомзему у м. Львові 17.06.2011 року за № 461010004000229 (далі за текстом - Договір), відповідно до п. 1 якого орендодавець на підставі ухвали Львівської міської ради від 07.06.2007 року за № 899 "Про затвердження Положення про організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення у м. Львові" та ухвали Львівської міської ради від 08.07.2010 року № 3775 "Про продовження ТОВ КВФ "Всесвіт ЛТД" терміну оренди земельної ділянки на вул. Богданівській, 44" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. Богданівській, 44, для обслуговування будівель та ведення підприємницької діяльності.

В п. 2 Договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер 4610137200:08:012:0052 загальною площею 0,9030 га.

Згідно з п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 960 395, 20 грн.

Відповідно до п. 8. Договору цей Договір укладено на 10 років до 08.07.2020 року.

Положеннями п. 9 Договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 88 811, 86 грн. у рік., що становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок № 33215812700006 УДК в Львівській області, отримувач - місцевий бюджет для Личаківського району, ЄДРПОУ - 22389406, МФО 825014; код платежу 13050200.

Згідно з п. 13 Договору розмір орендної плати переглядається відповідно до Закону України "Про оренду землі" (161-14) та згідно з цим Договором у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; в інших випадках передбачених законом.

Положенням п. 36 Договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі і за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

18.06.2009 року Львівською міською радою прийнято ухвалу № 2712 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова", якою затверджено нову нормативно грошову оцінку земель міста Львова, яка містить схему оціночних районів міста, коефіцієнти нормативно грошової оцінки земель різного функціонального призначення у розрізі економіко-планувальних зон, коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки.

Зазначена ухвала є чинної та не скасована у встановленому законом порядку.

Листом від 01.10.2012 року за № 40/3/703 Управління Держкомзему у м. Львові надало Управлінню природних ресурсів та регулювання земельних відносин нормативну грошову оцінку земельних ділянок, відповідно до якої нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки, яка перебуває в оренді ТОВ КВФ "Всесвіт ЛТД" станом на 2012 рік становить 978, 97 грн.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, нормативна грошова оцінка станом на 01.10.2012 року земельної ділянки в м. Львові по вул. Богданівській, 44 площею 0,9030 га становить 8 840 099, 10 грн., розмір орендної плати - 265 202, 97 грн. в рік.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.12.2013 року № 40/7/315-3 нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки станом на 11.12.2013 року становить 8 840 099, 10 грн.

27.03.2013 року Львівською міською радою було направлено відповідачу (на адресу: вул. Торфяна, 7 м. Львів, яку зазначено у Договорі оренди) лист за вих. № 2403-вих-401 на виконання норм Закону України "Про оренду землі" (161-14) та у зв'язку із прийняттям ухвали Львівської міської ради від 18.06.2009 року № 2712 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова" (зі змінами) і введенням в дію нової грошової оцінки земель м. Львова з 01.01.2011 року, з трьома примірниками змін до Договору, з трьома примірниками розрахунку орендної плати, однак він залишився без відповіді та належного реагування.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є внесення змін до договору оренди землі, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Конституції України (254к/96-ВР) , Земельного кодексу України (2768-14) , Цивільного кодексу України (435-15) , Податкового кодексу України (2755-17) , Закону України "Про оренду землі" (161-14) , Закону України "Про плату за землю" (2535-12) , Закону України "Про оцінку земель" (1378-15) та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (254к/96-ВР) .

Відповідно до п. п. а), в) ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

В ст. 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до положень ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) ).

В п. 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з приписами ст. 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі) - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки

Відповідно до ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Статтею 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно з п. 14.1.125 ст. 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч. 5 ст. 5, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується при визначенні розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земель не рідше ніж один раз на 5 - 7 років передбачений ст. 18 Закону України "Про оцінку земель".

Згідно приписів ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

В ч. ч. 1, 2 ст. 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 651 Цивільного кодекс України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 30 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з ч. ч. 2, 3, 4 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

В п. 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 року № 6 (v0006600-11) визначено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братись судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. У визначених законом випадках застосовуються ціни, які встановлюються або регулюються уповноваженими органами виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до п. 13 Договору розмір орендної плати переглядається відповідно до Закону України "Про оренду землі" (161-14) та за цим Договором у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Також необхідно зазначити, що в рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 року № 15-рп/2002 (v015p710-02) (справа про досудове врегулювання спорів) вказано, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Крім того, в п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 року № 6 (v0006600-11) чітко роз'яснено, що оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що положеннями спірного договору оренди та нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом; оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суду України у своїх постановах від 27.12.2010 року у справі № 27/15-10, від 23.05.2011 року у справі № 7/105-10(30/234-09), від 30.05.2011 року у справі № 17/299-10, від 04.07.2011 року у справі № 41/81пд, від 20.11.2012 року у справі № 28/5005/640/2012.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що доводи ТОВ КВФ "Всесвіт ЛТД", викладені в касаційній скарзі зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних та обгрунтованих висновків господарських судів попередніх інстанцій.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.