ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ

                             Л И С Т

 N 01-8/188 від 28.04.2000
     м.Київ

 vd20000428 vn01-8/188
                                         Арбітражним судам України


        Про деякі питання практики  вирішення  спорів  за
              участю Фонду державного майна України
       (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного
        суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)


     Вищий арбітражний суд України в порядку  інформації  надсилає
огляд практики вирішення судовою колегією Вищого арбітражного суду
України по перегляду рішень,  ухвал,  постанов  спорів  за  участю
Фонду державного майна України.

     1. Договір  купівлі-продажу  об'єкта  приватизації  може бути
розірваний, якщо його умови щодо внесення інвестицій не виконані.

     Регіональне відділення Фонду державного майна України (далі -
Фонд) звернулося  до  малого  виробничо-комерційного  підприємства
(далі  -  підприємство)  з   позовом   про   розірвання   договору
купівлі-продажу пакету акцій відкритого акціонерного товариства.
     Рішенням арбітражного   суду   позовні   вимоги   задоволено.
Постановою голови арбітражного суду рішення залишено без зміни.
     Підприємство звернулося  до  Вищого арбітражного суду України
із заявою про перевірку постанови в порядку нагляду  з  огляду  на
те, що спірний договір не містить санкцій за невиконання його умов
стосовно внесення інвестицій.  До того  ж  договір  не  передбачає
зобов'язання  покупця щодо внесення інвестицій виключно у грошовій
формі.
     Розглянувши заяву  та  перевіривши  матеріали справи,  судова
колегія Вищого арбітражного  суду  України  по  перегляду  рішень,
ухвал,  постанов  встановила,  що регіональним відділенням Фонду з
відповідачем  укладено  договір   купівлі-продажу   пакету   акцій
відкритого акціонерного товариства.
     Відповідно до  договору  право  власності  на   пакет   акцій
перейшло до покупця - підприємства на підставі протоколу засідання
конкурсної комісії на некомерційному конкурсі  з  продажу  пакетів
акцій.
     Умовами договору покупця  зобов'язано  внести  інвестиції  на
розвиток підприємства та на поповнення обігових коштів.
     Порядок оформлення угод приватизації  регламентовано  статтею
27 Закону України "Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ),
пунктом  2  якої  передбачено,  що  умова  про внесення інвестицій
виключно у грошовій формі, їх розміри та строки є обов'язковою для
договору купівлі-продажу.  Пунктом 5 цієї ж норми встановлено,  що
на вимогу однієї  із  сторін  договір  купівлі-продажу  може  бути
розірвано  або  визнано  недійсним за рішенням арбітражного суду в
разі невиконання  іншою  стороною  зобов'язань,  передбачених  цим
договором,  у  визначені  строки.  Закон  не  ставить застосування
відповідних санкцій у залежність від тієї обставини,  чи зазначені
вони у договорі купівлі-продажу.
     З огляду  на  викладене  постановою  судової  колегії  Вищого
арбітражного суду України по  перегляду  рішень,  ухвал,  постанов
рішення  арбітражного  суду  та постанова голови арбітражного суду
залишені без зміни.

     2. Лист регіонального відділення Фонду до районної  державної
адміністрації  з пропозицією утримання від державної реєстрації не
є актом державного органу, оскільки має рекомендаційний характер.

     Холдінгова компанія, яка є акціонером відкритого акціонерного
товариства, звернулася з позовом до регіонального відділення Фонду
та  райдержадміністрації про визнання недійсними актів цих органів
і спонукання здійснити державну реєстрацію.
     Рішенням арбітражного    суду   позовні   вимоги   задоволено
частково:  райдержадміністрацію  зобов'язано  здійснити   державну
реєстрацію   нової   редакції   статуту   відкритого  акціонерного
товариства  (далі  -  товариство)  протягом  п'яти  днів  з   дати
прийняття  рішення  арбітражного  суду.  В  іншій частині позовних
вимог провадження у справі було припинено з огляду на те,  що лист
райдержадміністрації  і  лист  регіонального відділення Фонду не є
актами державних органів,  оскільки в першому не міститься відмови
у  здійсненні  державної реєстрації,  а другий має рекомендаційний
характер.
     Постановою заступника   голови   арбітражного   суду  рішення
залишено без зміни з тих же мотивів.
     Розглянувши заяву    регіонального   відділення   Фонду   про
перевірку постанови в порядку  нагляду  та  перевіривши  матеріали
справи,   судова  колегія  Вищого  арбітражного  суду  України  по
перегляду рішень, ухвал, постанов встановила таке.
     У    травні    1999    року   відбулися    загальні    збори
акціонерів  товариства,  акціонером  якого  є  позивач;  за    їх
рішенням    внесено    зміни   та   доповнення     до     статуту
товариства   шляхом   викладення  його  в  новій  редакції.
     04.06.99 статут   у   новій   редакції   подано  на  державну
реєстрацію  до  райдержадміністрації,   про   що   було   зроблено
відповідний  запис  у журналі обліку реєстраційних справ суб'єктів
підприємницької діяльності та видано відповідну довідку.
     Листом від     08.06.99    райдержадміністрація    повідомила
товариство,  що  до  адміністрації  надійшов  лист   регіонального
відділення Фонду,  яким їй запропоновано утриматися від реєстрації
нової редакції статуту до моменту вирішення питання про законність
зборів акціонерів товариства в судовому порядку.
     Згадані листи    райдержадміністрації    та     регіонального
відділення Фонду не є актами державних органів, оскільки у першому
не  міститься  відмови  у  державній  реєстрації,  а  другий   має
рекомендаційний  характер,  тому ці листи не можуть бути предметом
спору в арбітражному суді.
     Згідно з   пунктом   23  Положення  про  державну  реєстрацію
суб'єктів  підприємницької  діяльності,  затвердженого  постановою
Кабінету Міністрів  України  від 25.05.98 N 740 ( 740-98-п ) зміни
(доповнення)  в  установчих  документах  суб'єкта  підприємницької
діяльності підлягають державній реєстрації у 5-денний термін з дня
надходження відповідної інформації до органу державної  реєстрації
за наявності документа,  що підтверджує внесення плати за державну
реєстрацію змін (доповнень) до установчих документів.
     З огляду на викладене,  враховуючи,  що рішенням арбітражного
суду області в позові регіональному відділенню Фонду про  визнання
зборів  акціонерів  недійсними  відмовлено,  судова колегія Вищого
арбітражного суду України по  перегляду  рішень,  ухвал,  постанов
залишила  без  зміни  рішення  суду та постанову заступника голови
арбітражного суду.

     3. Договір купівлі-продажу пакетів акцій  може  бути  визнано
недійсним  у  разі невиконання покупцем умов договору щодо порядку
відчуження пакету акцій та розрахунків за них.

     Рішенням Вищого арбітражного суду України задоволено  позовні
вимоги  Фонду  про  визнання  недійсними договорів купівлі-продажу
акцій, зобов'язання повернути пакети акцій та стягнення пені.
     Третьою особою   у   спорі   виступало   відкрите  акціонерне
товариство, чиї акції було продано (далі - товариство).
     Рішення суду   мотивовано   тими   обставинами,  що  договори
купівлі-продажу акцій та умови бізнес - плану покупцями  акцій  не
виконані,  відповідні інвестиції у встановлений термін не внесені.
Після   перепродажу   пакетів   акцій   іншим   юридичним   особам
інвестиційні зобов'язання,  встановлені згідно з умовами конкурсу,
також залишилися не виконаними.
     У заяві   про  перевірку  рішення  Вищого  арбітражного  суду
України в порядку нагляду товариство просило  скасувати  зазначене
рішення,  у  позові відмовити,  оскільки суд неправомірно позбавив
нерезидентів права власності на акції.
     Вивчивши матеріали  справи  та подані докази,  судова колегія
Вищого арбітражного  суду  України  по  перегляду  рішень,  ухвал,
постанов встановила таке.
     Відповідно до  договорів  купівлі-продажу  пакетів  акцій  за
приватизаційні  майнові  сертифікати  відповідачі  зобов'язалися у
встановлені  терміни  перерахувати  кошти  продавцю  -  Фонду   до
позабюджетного фонду приватизації. Договорами було передбачено, що
покупці не мають право відчужувати пакети акцій третім особам  без
збереження  умов,  на  яких  вони  були придбані,  і що інвестиції
вносяться протягом двох років з моменту придбання пакетів акцій.
     Актами перевірки   виконання  умов  договору  купівлі-продажу
акцій за участю  представників  органів  приватизації  зафіксовано
невиконання  зобов'язань,  прийнятих покупцями.  Інше сторонами не
доведено.
     Разом з  тим  покупці пакетів акцій всупереч умовам первісних
договорів купівлі-продажу здійснили перепродаж акцій нерезидентам,
які  перерахували кошти безпосередньо на рахунки товариства,  а не
до позабюджетного фонду приватизації,  і до того ж без  з'ясування
правового статусу відповідних суб'єктів господарювання з огляду на
вимоги законодавства країн, де здійснено їх реєстрацію.
     Отже з  урахуванням  вимог  пункту 5 статті 27 Закону України
"Про приватизацію  майна  державних  підприємств"  (   2163-12   )
арбітражний  суд обгрунтовано дійшов висновку про визнання спірних
угод недійсними.

     4. За  пропозицією  однієї  із  сторін  ціна  об'єкта під час
укладання договору купівлі-продажу майна  може  бути  збільшена  з
урахуванням податку на додану вартість.

     Регіональне відділення   Фонду   звернулося   з   позовом  до
закритого акціонерного  товариства  про  спонукання  до  укладення
додаткової  угоди  щодо сплати відповідачем суми податку на додану
вартість  за   договором   купівлі-продажу   цілісного   майнового
комплексу державного підприємства.
     Рішенням арбітражного  суду  позовні  вимоги   задоволені   з
посиланням  на відсутність у договорі купівлі-продажу,  укладеного
між позивачем і відповідачем, істотної умови про сплату податку на
додану  вартість  та  з урахуванням тієї обставини,  що договір не
закінчений виконанням.
     Постановою заступника   голови   арбітражного   суду  рішення
скасовано і в позові відмовлено,  оскільки спірне зобов'язання вже
припинено   у   зв'язку  з  його  виконанням  сторонами,  а  після
припинення  договору  на  сторони  не  можна  покласти   додаткові
зобов'язання.  Що  ж  до  сплати  податку  на додану вартість,  то
відповідно до статті 2  Закону  України  "Про  податок  на  додану
вартість" ( 168/97-ВР ) платником відповідного податку є  позивач,
який  мав  право  при укладенні договору купівлі-продажу збільшити
ціну об'єкта з урахуванням суми названого податку.
     Регіональне відділення    Фонду    звернулося    до    Вищого
арбітражного   суду  України  з  заявою  про  перевірку  постанови
заступника голови в порядку нагляду з огляду на те,  що  укладення
додаткової угоди до договору з метою сплати податку не є внесенням
змін до цього договору, а без відповідної умови він недійсний.
     Перевіривши матеріали   справи  та  доводи  заявника,  судова
колегія Вищого арбітражного  суду  України  по  перегляду  рішень,
ухвал,  постанов залишила постанову заступника голови без зміни, а
заяву регіонального  відділення  Фонду  без  задоволення  з  таких
підстав.
     Відповідно до пункту 11.1 договору купівлі-продажу  цілісного
майнового  комплексу  державного  підприємства зміна умов договору
або внесення змін до нього можливі тільки за угодою  сторін.  Така
умова договору відповідає вимогам закону.
     Як вбачається з матеріалів справи,  відповідач згоди на зміну
умов  договору не надав.  Поряд з цим пунктом 11.2 того ж договору
передбачено,  що у разі невиконання однією із сторін умов договору
він  може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони за
рішенням суду.  Умову щодо сплати суми податку на додану  вартість
не віднесено до числа істотних за договором купівлі-продажу (пункт
2 статті  27  Закону  України  "Про приватизацію державного майна"
( 2163-12 ).  Доказів невиконання відповідачем договору до суду не
подано.  Зобов'язання  за  договором  припинено  у  зв'язку з його
виконанням, проведеним належним чином.
     За таких обставин судова колегія  залишила  постанову  голови
арбітражного суду без зміни.

     5. Регіональне  відділення  Фонду  не має право своїм наказом
вносити зміни до статутних документів акціонерного товариства.

     Рішенням арбітражного  суду  задоволено  позов   акціонерного
товариства   до   регіонального   відділення  Фонду  про  визнання
недійсним його наказу щодо внесення змін до  статутних  документів
акціонерного товариства. Рішення мотивовано порушенням при виданні
наказу статей 10 і 41 Закону України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (далі - Закон).
     Постановою заступника  голови   арбітражного   суду   рішення
залишено без зміни з тих же мотивів.
     Регіональне відділення просило скасувати згадану постанову  з
огляду  на  те,  що до статутного фонду товариства не включено 51%
майна,  внаслідок чого  порушено  цілісність  майнового  комплексу
об'єкта  приватизації;  внесення  змін  до  статутного  фонду  має
здійснюватись органом приватизації, а не товариством.
     Розглянувши заяву    регіонального   відділення   Фонду   про
перевірку  постанови  заступника  голови  в  порядку  нагляду   та
перевіривши  матеріали справи,  судова колегія Вищого арбітражного
суду України по перегляду рішень,  ухвал,  постанов встановила, що
наказом  від 30.05.96 регіональним відділенням Фонду внесені зміни
до акту оцінки вартості майна акціонерного товариства та  до  його
статутних документів.
     Відповідно до  статті  41 Закону ( 1576-12 ) внесення змін до
статуту товариства належить  до  виключної  компетенції  загальних
зборів   акціонерів.   Позивач   є   власником   долі   акцій,  що
підтверджується  випискою  з  реєстру  акціонерів,  і  з   моменту
реєстрації  має  право  оскаржувати  будь-які  дії,  спрямовані на
обмеження його прав.
     Доводи відповідача   щодо   порушення   цілісності  майнового
комплексу об'єкту приватизації ніякими доказами не підтверджено.
     З огляду  на  викладене  постановою  судової  колегії рішення
арбітражного суду та постанову заступника голови арбітражного суду
залишено без зміни.

 Заступник голови Вищого
 арбітражного суду України                           А.Осетинський