Головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Девелопментс Груп" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 року у справі № 925/41/14 господарського суду Черкаської області за позовом Прокурора Христинівського району до 1. Христинівської міської ради, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Девелопментс Груп" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Еліт Продукт" про визнання незаконним та скасування рішень, визнання недійсним договору та державного акту

В засіданні взяли участь представники:

- позивача: Боднарчук В.М. посвідчення № 023013 від 22.11.2013 року,- відповідачів: Христинівська міськрада: не з'явився, ТОВ "Рітейл Девелопментс Груп": Гаврилюк А.В. дов. б/н від 26.05.2014 року, Скрипка Т.С. дов. б/н від 22.01.2014 року, Бунт В.О. дов. б/н від 26.05.2014 року, - третьої особи: не з'явився

Прокурор Христинівського району звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Христинівської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Девелопментс Груп" (далі за текстом - ТОВ "Рітейл Девелопментс Груп"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Еліт Продукт" (далі за текстом - ТОВ "Агропромислова компанія "Еліт Продукт") про визнання незаконним та скасування рішень, визнання недійсним договору та державного акту.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 19.03.2014 року у справі № 925/41/14 позовні вимоги прокурора Христинівського району задоволено: визнано недійсним рішення Христинівської міської ради № 15-2/34-УІ від 05.04.2012 року "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Рітейл Девелопментс груп"; визнано недійсним рішення Христинівської міської ради № 16-4/6-УІ від 08.06.2012 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"; визнано недійсним рішення Христинівської міської ради № 14-4/14-УІ від 08.06.2012 року "Про надання дозволу на викуп земельної ділянки"; визнано недійсним рішення Христинівської міської ради № 17-3/57-УІ від 09.08.2012 року "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення"; визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 30.11.2012 року площею 0, 2659 га, кадастровий номер 7124610100:01:001:0437 по АДРЕСА_1, що укладений між Христинівською міською радою та ТОВ "Рітейл Девелопментс груп"; визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 269240, що виданий ТОВ "Рітейл Девелопментс груп" 20.12.2012 року.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Рітейл Девелопментс груп" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 19.03.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити прокурору Христинівського району в задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 року у справі № 925/41/14 апеляційну скаргу ТОВ "Рітейл Девелопментс груп" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 19.03.2014 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ТОВ "Рітейл Девелопментс груп" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 19.03.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 року у справі № 925/41/14, а матеріали справи направити на новий розгляд до місцевого господарського суду, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. 12 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", ст. ст. 93, 123, 124, 125, 134 Земельного кодексу України, ст. 181, 210, 657 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 41 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 08.09.2014 року № 03-05/1649 для розгляду касаційної скарги у справі № 925/41/14 у зв'язку з виходом з відпустки судді Ходаківської І.П. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної перевірки прокурор, у зв'язку з виявленими порушеннями Христинівської міської ради при винесенні оскаржуваних рішень та укладенні договору купівлі-продажу, звернувся до суду із позовом за захистом інтересів територіальної громади.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК України підвідомчі господарським судам.

Згідно з ч. 2 ст. 29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах громадянина зазначений орган чи громадянин набуває статусу позивача, а в разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача і як такий зазначається у позовній заяві.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що 06.12.2007 року Христинівскою міською радою прийнято рішення № 19-2/41-V "Про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки", яким ТОВ "Агропромислова компанія "Еліт Продукт" було надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки по вул. Щорса, 41 у м. Христинівка, площею 0, 08 га для організації споживчого ринку.

06.12.2007 року рішенням № 19-2/42-V Христинівска міська рада надання дозвіл ТОВ АПК "Еліт Продукт" на розробку проекту по відводу цієї земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.09.2010 року рішеннями № 51-2/50-V та № 51-2/49-V Христинівська міська рада, розглянувши заяву директора ТОВ "Агропромислова компанія "Еліт Продукт", внесла зміни у пункти 1 рішення міської ради від 06.12.2007 року № 19-2/42-V та № 19-2/41-V та надала дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки ТОВ "Агропромислова компанія "Еліт Продукт" площею 0, 1437 га по вулиці Щорса, 41 для організації споживчого ринку.

Судами досліджено, що рішенням Христинівської міської ради № 2-3-54 від 30.05.2006 року прийнято в комунальну власність міста незакінчений будівництвом торгівельний центр по АДРЕСА_1 та закріплено за ним земельну ділянку площею 0, 09558 га.

Як вбачається з матеріалів справи та досліджувалось судами, 25.07.2007 року між Христинівською міською радою та гр. ОСОБА_9 укладено договір купівлі-продажу вказаного об'єкту незавершеного будівництва.

Рішення міської ради від 24.07.2008 року № 29-3/9-V ОСОБА_9 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 1 000 кв. м. по АДРЕСА_1 для обслуговування незавершеного будівництва торгівельного центру.

Господарськими судами попередніх інстанцій досліджено, що докази затвердження проекту відведення земельної ділянки, так само як і докази набуття права користування земельною ділянкою гр. ОСОБА_9 - відсутні.

Судами встановлено, що 29.03.2012 року по акту прийому-передачі гр. ОСОБА_9 передав до статутного капіталу ТОВ "Рітейл девелопментс груп" об'єкт незавершеного будівництва - незакінчений будівництвом торгівельний це готовністю 34 % за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 955, 8 кв. м.

02.04.2012 року ТОВ "Рітеил девелопментс груп" звернулось до Христинівської міської ради із заявою про надання відповідачу 2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 2659 га по АДРЕСА_1 для будівництва обслуговування будівель торгівлі за рахунок земель запасу житлової громадської забудови Христинівської міської ради.

Рішенням Христинівської міської ради від 05.04.2012 року № 15-2/34-VІ "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Рітеил девелопментс груп" міська рада вирішила надати дозвіл товариству на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земель ділянки площею 0, 2659 га по АДРЕСА_1 для будівництва обслуговування будівель торгівлі за рахунок земель запасу житлової і громадської забудови Христинівської міської ради.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що рішенням Христинівської міської ради від 08.06.2012 року № 16-4/6-VI затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 2659 ТОВ "Рітейл девелопментс груп" для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови Христинівської міської ради в м. Христинівка, по АДРЕСА_1 та надано у довгострокове користування на умовах оренди терміном на 49 років.

08.06.2012 року Христинівська міська рада рішенням № 14-4/14-VI надала дозвіл ТОВ "Рітейл девелопментс груп" на викуп вище вказаної земельної ділянки для будівництва та обслуговуй будівель торгівлі.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.06.2012 року між Христинівською міською радою та ТОВ "Рітейл девелопментс груп" укладено договір оренди земельної ділянки площею 0, 2659 га в м. Христинівка по АДРЕСА_1 строком на 49 років.

Рішенням Христинівської міської ради від 09.08.2012 року № 17-3/57-VI "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення" було вирішено продати у власність ТОВ "Рітейл девелопментс груп" земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 2659 кв. м., яка розташована в м. Христинівка, по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови Христинівської міської ради та затверджено експертну вартість земельної ділянки в сумі 151 377, 00 грн.

30.11.2012 року Христинівська міська рада, в особі міського голови Наконечного М.П., та ТОВ "Рітейл девелопментс груп", в особі президента Журжія А.В., уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами якого Христинівська міська рада передала у власність покупця земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка розташована в м. Христинівка по АДРЕСА_1, загальною площею 2659 кв. м., кадастровий номер 7124610100:01:001:0437.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду закріплено положеннями ст. 124 Земельного кодексу України, згідно положень якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Частиною 1 ст. 134 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно абзацу 1 ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Господарськими судами попередніх інстанцій досліджено, що згідно акту від 29.03.2012 року гр. ОСОБА_9 передав до статутного капіталу ТОВ "Рітейл девелопментс груп" об'єкт незавершеного будівництва - незакінчений будівництвом торгівельний центр готовністю 34 % за адресою м. Христинівка, АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 955, 8 кв. м. Так само і за договором купівлі-продажу від 25.07.2007 року, який укладено між Христинівською міською радою та гр. ОСОБА_9, було передано об'єкт незавершеного будівництва, а тому суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що до спірних правовідносин не можливо застосувати положення ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України.

Згідно приписів ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що докази виконання вимог наведеної статті - відсутні.

Отже, суди дійшли до обґрунтованого висновку про те, що відповідач 2 є власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна), а не власником нерухомого майна.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що за відповідачем 2 по спірному рішенню закріплено земельну ділянку площею 2 659 кв. м., а не 955, 8 кв. м., які йому у статутний капітал передано гр. ОСОБА_9

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що міська рада прийняла оскаржувані рішення з порушенням приписів ст. ст. 124, 127, 128, 134 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, враховуючи порушення умов передачі земельної ділянки, що призвело до визнання недійсними спірних рішень, обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що договір купівлі-продажу від 30.11.2012 року укладений з порушенням вимог законодавства, відтак підлягає визнанню недійсним.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування, а тому, враховуючи визнанням недійсним договору купівлі-продажу від 30.11.2012 року відповідно підлягає визнанню недійсним і державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 269240, що виданий ТОВ "Рітейл девелопментс груп" 20.12.2012 року.

Необґрунтованими є доводи скаржника стосовно необхідності призначення судової земельно-технічної експертизи з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза, відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Згідно ст. 3 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід: визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи; визначити об'єкти, що підлягають експертному дослідженню; максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності; за необхідності визначити вид (підвид) судової експертизи, до компетенції якої відноситься роз'яснення відповідних питань. Якщо визначення такого виду (підвиду) саме по собі потребує спеціальних знань, його слід віднести на розсуд експертної установи (експерта); визначити обсяг необхідних та достатніх для експертного дослідження матеріалів; здійснити перевірку (огляд) матеріалів, які підлягають направленню на експертизу, з точки зору їх повноти та придатності для проведення експертизи, в тому числі з урахуванням належного відображення ознак об'єктів і зразків, а за невідповідності матеріалів цим критеріям - вжити заходів до усунення недоліків матеріалів шляхом витребування додаткових документів і матеріалів у сторін та інших осіб; у разі потреби забезпечити відібрання зразків, у тому числі за необхідності - з участю спеціаліста; у необхідних випадках розглянути можливість виклику судового експерта для уточнення питань, які ним мають бути роз'яснені, а також для перевірки матеріалів з точки зору їх повноти, достатності та придатності для проведення експертизи; з'ясувати усі інші обставини, пов'язані з проведенням судової експертизи.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанцій погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для необхідності призначення судової експертизи.

Крім того, в матеріалах справи наявний звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, розташованої на землях житлової та громадської забудови Христинівської міської ради по АДРЕСА_1, м. Христинівка Черкаської області.

Всі інші доводи скаржника не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку судами попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.