Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Данилової Т.Б., Шаргала В.І. розглянувши матеріали касаційної скарги Харківської міської ради, м. Харків на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 р. у справі господарського суду Харківської області за позовом Першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків до Командитного товариства "Концерн "Райський уголок", м. Харків про визнання недійсними рішення, державного акту та договору, та зобов'язання повернути земельні ділянки, за участю представників:

прокуратури: не з'явився,

позивача: Бабич О.Є. (представник за дов. від 30.12.2013 р. № 08-11/6000/2-13),

відповідача: Шевченко Ю.В., Руднєва О.М. (представники за дов. від 26.08.2014 р. б/н)

В листопаді 2013 року перший заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до КТ "Концерн "Райський уголок" в якій просив суд:

- визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.08.1998 р. № 800 "Про надання Харківському ремонтно-будівельно-монтажному підприємству земельної ділянки для розширення торговельного майданчика та організації парковки автомобілів";

- визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею серії ХР-3101-001751, реєстраційний № 367 від 03.09.1998 р., виданий Харківському ремонтно-будівельно-монтажному підприємству на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.08.1998 р. № 800 на земельну ділянку площею 0,1818 га по пров. Кравцова, 19, для розширення торговельного майданчику та організації парковки автомобілів зі створенням цілісного комплексу Харківський книжковий ринок "Райский уголок";

- визнати недійсним договір на право тимчасового користування землею від 02.09.1998 р., зареєстрований за № 1701 від 14.09.1998 р., на земельну ділянку площею 0,0801 га по пров. Кравцова, 19, у місті Харкові, для розширення торговельного майданчика та організації парковки автомобілів з утворенням цілісного майнового комплексу Харківський книжковий ринок "Райский уголок", укладений між виконавчим комітетом Харківської міської ради та Харківським ремонтно-будівельно-монтажним підприємством на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.08.1998 р. № 800;

- повернути Харківській міській раді земельну ділянку площею 0,1818 га по пров. Кравцова, 19, передану на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ХР-3101-001751, реєстраційний № 367 від 03.09.1998 р.;

- повернути Харківській міській раді земельну ділянку площею 0,0801 га по пров. Кравцова, 19, надану на підставі договору на право тимчасового користування землею від 02.09.1998 р., зареєстрованим за № 1701 14.09.1998 р.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на ст.ст. 7, 17, 19, 22, 23, 24, 57 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р., ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України. Зазначає, що спірне рішення було винесено без розроблення проектів відведення земельних ділянок, хоча земельні ділянки в такому вигляді не перебували в користуванні відповідача; конфігурація, площа і межі земельних ділянок, визначені актом попереднього узгодження розташування об'єкту в м. Харкові від 1998 р. та актом вибору земельної ділянки для проектування розширення торговельного майданчика та організації парковки для автомобілів не відповідають фактичній конфігурації, площі й межам земельних ділянок, встановлених у зазначених Державному акті та договорі на право тимчасового користування землею.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.01.2014 р. у справі № 922/4911/13 позов задоволено повністю.

Вказане судове рішення мотивовано невідповідністю рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.08.1998 р. № 800 вимогам ст. 19 Земельного кодексу України в редакції від 05.05.1993 р., оскільки воно прийнято за відсутності проектів відведення земельних ділянок, наслідком чого є недійсність виданого на його підставі державного акту на право постійного користування землею від 03.09.1998 р. № 367 та укладеного договору на право тимчасового користування землею від 02.09.1998 р. № 1701, в зв'язку з чим підлягають задоволенню і позовні вимоги про повернення земельних ділянок позивачеві.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 р. рішення господарського суду Харківської області від 30.01.2014 р. у справі № 922/4911/13 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

Вказана постанова мотивована тим, що оспорюване рішення прийнято у відповідності до вимог чинного на час його прийняття законодавства; недоведеністю прокурором і позивачем порушення прав власності на землю територіальної громади м. Харкова та спливом строку позовної давності.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Харківська міська рада звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу невірним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема: - ст. 19 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин), положення Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди)" (затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.04.1993 р. № 28 (z0031-93) , зареєстрована в МЮУ за № 31 від 23.04.1993 р.), які передбачали розроблення проектів відведення земельних ділянок; - ст. 83 ЦК УРСР 1963 р., п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" (4176-17) , ст.ст. 256, 257, 268, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (435-15) , що стосується обчислення строку позовної давності, який на думку позивача у даній справі не є пропущеним; - ст. 19 Конституції України, п.34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з огляду на положення яких виконавчим комітетом було перевищено надані Законом повноваження при прийнятті рішення від 12.08.1998 р. № 800.

У відзиві з додатковими поясненнями КТ "Концерн "Райський уголок" просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Концерн "Райський уголок" командитне товариство є правонаступником ремонтно-будівельно-монтажного підприємства "ХРБМП" командитного товариства.

26.10.1993 р. між Фондом міського майна Харківської міської ради народних депутатів, продавцем, та правопопередником відповідача - Харківським ремонтно-будівельно-монтажним підприємством "ХРБМП" - командитним товариством, покупцем, було укладено договір купівлі-продажу державно-комунального майна, згідно з умовами якого у власність покупцеві було передано, зокрема, нерухоме майно у м. Харків по пров. Кравцова, 19.

13.04.1994 р. Виконавчим комітетом Харківської міської ради було прийнято рішення № 169 про надання Харківському ремонтно-будівельно-монтажному підприємству у тимчасове користування строком на 25 років на умовах оренди ділянку міської землі площею, орієнтовно 0,12 га на якій знаходиться будинок по пров. Кравцова, 19.

29.05.1996 р. Виконавчим комітетом Харківської міської ради було прийнято рішення № 523 про надання Харківському ремонтно-будівельно-монтажному підприємству у тимчасове користування строком на 5 років на умовах оренди ділянку міської землі площею орієнтовно 0,15 га для проектування та будівництва відкритої автостоянки по вул. Клочківській.

28.05.1997 р. Виконавчим комітетом Харківської міської ради було прийнято рішення № 445 про надання Харківському ремонтно-будівельно-монтажному підприємству - командитному товариству земельної ділянки по пров. Кравцова, 19 для експлуатації і обслуговування адміністративної будівлі та відкритої автостоянки згідно з матеріалами інвентаризації: у постійне користування 3.370 кв. м (ділянка А) у тимчасове користування строком на 25 років (до початку реконструкції вул. Клочківської) площею 1.367 кв.м. (ділянка Б).

На підставі вказаного рішення Харківському будівельно-монтажному підприємству - командитному товариству було видано державний акт на право постійного користування землею від 18.06.1997 р. № 195 на земельну ділянку площею 3.370 кв.м та укладено договір на право тимчасового користування землею від 18.06.1997 р. №1156 на земельну ділянку площею 1,367 кв.м.

Крім того, 12.08.1998 р. Виконавчим комітетом Харківської міської ради було прийнято рішення № 800 про надання Харківському ремонтно-будівельно-монтажному підприємству - командитному товариству земельної ділянки по пров. Кравцова, 19 для розширення торгівельного майданчику та організації парковки автомобілів з створенням цілісного комплексу Харківський книжковий ринок "Райський уголок" згідно з актом вибору земельної ділянки у постійне користування, а саме: площею орієнтовно 1,493 кв. м (ділянка А); у тимчасове користування строком до 01.09.2023 р. (до початку реконструкції вул. Клочківської) площею орієнтовно 734 кв.м (ділянка Б).

Відповідно до Акту встановлення меж земельної ділянки на місцевості від 19.08.1998 р. фактична площа земельних ділянок, переданих Харківському ремонтно-будівельно-монтажному підприємству - командитному товариству за рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.08.1998 р. № 783 становить: земельної ділянки "А" - 1817,9 кв.м., земельної ділянки "Б"- 801,2 кв.м.

На підставі зазначеного рішення Харківському ремонтно-будівельно-монтажному підприємству - командитному товариству було видано державний акт на право постійного користування землею від 03.09.1998 р. № 367 на земельну ділянку площею 1.818 кв. м та укладено договір на право тимчасового користування землею від 02.09.1998 р. № 1701 на земельну ділянку площею 801 кв.м..

Відповідно до Акту обстеження земельної ділянки по пров. Кравцова, 19 від 25.11.2013 р. № 4157/13, надані рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.08.1998 р. № 800 Харківському ремонтно-будівельно-монтажному підприємству-командитному товариству земельні ділянки фактично використовуються відповідачем - Концерн "Райський уголок" командитним товариством для обслуговування трьохповерхової нежитлової будівлі та торговельного майданчика.

При цьому, у вказаному акті вказано про те, що земельна ділянка по пров. Кравцова, 19 у м. Харкові загальною площею 0,1818 га частково огороджена Концерном "Райський уголок" командитним товариством, чим порушено умови використання земельної ділянки по пров. Кравцова, 19, визначені у державному акті на право постійного користування землею від 03.05.1998 р. № 367.

Земельна ділянка по пров. Кравцова, 19, орієнтовною площею 0,0734 га (ділянка Б) використовується Концерном "Райський уголок" командитним товариством для експлуатації та обслуговування торговельного майданчику та частини земельної ділянки для обслуговування трьохповерхової нежитлової будівлі, чим порушено умови договору на право тимчасового користування землею від 14.09.1998 р. № 1701, укладеного між Харківською міською радою та Харківським ремонтно-будівельно-монтажним підприємством - командитним товариством. Право користування вищевказаною земельною ділянкою Концерном "Райський уголок" командитним товариством не переоформлено.

Згідно ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Як встановлено господарським судом апеляційної інстанції, на час виникнення спірних правовідносин (серпень та вересень 1998 р.) спірні земельні ділянки у м. Харкові надавались на підставі Положення про порядок інвентаризації земель м. Харкова, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради № 453 від З0.11.1992 р. "Про порядок інвентаризації земель м. Харкова" (далі Положення № 453), розділом 1 якого регламентовано порядок інвентаризації міських земель всіх категорій з метою забезпечення правової основи для видачі державних актів на право власності, право використання земельних ділянок або укладення договорів на тимчасове користування земельними ділянками (в том числі на умовах оренди).

Окрім того, пунктами 3.6-3.8 Положення встановлено, що Відділ землекористування міськвиконкому по матеріалам інвентаризації земельної ділянки готує проект рішення виконкому міської Ради про подовження права користування, передання у власність або вилучення земельної ділянки. На підставі прийнятого виконкомом рішення виконавець робіт по інвентаризації виносить межі на місцевості, у випадку невідповідності меж земельної ділянки матеріалам інвентаризації, складається акт зміни меж та план земельної ділянки. На підставі плану земельної ділянки відділ землекористування міськвиконкому оформлює право власності, постійного або тимчасового користування земельною ділянкою з реєстрацією відповідних документів.

При цьому, зазначені приписи узгоджуються із вимогами Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.04.1993 р. № 28 (z0031-93) , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.04.1993 р. за № 31 (z0031-93) ) (далі Інструкція 128).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що виконані у відповідності до Положення № 453 технічний звіт по інвентаризації землекористування ХРБМП та технічний звіт по координуванню земельної ділянки за адресою м. Харків, провулок Кравцова, 19, за своїм порядком складання, змістом та формою повністю відповідають вимогам законодавства, встановленим для виготовлення проекту відведення земельної ділянки.

Згідно зі ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України підставою для судового захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорення.

У ст. 21 ГПК України зазначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Зі змісту вказаних правових норм слідує, що у разі порушення цивільного права суб'єкта господарювання, він або прокурор в його інтересах може подати позов про захист цього права лише до особи, яка це право порушила, і саме ця особа має бути зазначена відповідачем у справі.

Судом апеляційної інстанції встановлено недоведеність прокурором та позивачем порушення відповідачем, який не приймав оспорюваного рішення і в силу свого правового статусу не міг цього зробити, права власності на землю територіальної громади м. Харкова.

Недоведеними визнав суд апеляційної інстанції і факт безумовного порушення прав позивача укладенням оспорюваного договору оренди, так як відповідно до п. 4 зазначеного договору в разі реконструкції вул. Клочковської до закінчення строку користування земельною ділянкою міськвиконком залишає за собою право дострокового розірвання в односторонньому порядку договору тимчасового користування землею.

За таких, обставин, висновок господарського суду апеляційної інстанції про відмову в позові, колегія суддів визнає правомірним та обгрунтованим.

При цьому колегія погоджується з твердженням суду апеляційної інстанції щодо безпідставності посилання прокурора, як на підставу відсутності права землекористування у відповідача, на те, що останній не перереєстрував виданий Харківському ремонтно-будівельно-монтажному підприємству - командитному товариству державний Акт на право постійного користування № 195 на земельну ділянку площею 3,370 кв.м. для експлуатації і обслуговування адміністративної будівлі та відкритої автостоянки, оскільки, як встановлено судом, 18.11.1998 р. Харківське ремонтно-будівельне-монтажне підприємство - командитне товариство перереєстроване в "Концерн Райський уголок" командитне товариство без зміни коду суб'єкта підприємницької діяльності, з огляду на що та з урахуванням положень ст. 37 ЦК Української РСР (в редакції, чинній на той час), ст. 92 ЗК України, постанови КМ України від 02.04.2002 р. № 449 (449-2002-п) та в силу рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005 (v005p710-05) , суд дійшов правильного висновку, що перереєстрація (переоформлення) у зв'язку із зміною назви підприємства не є підставою для припинення права користування цим підприємством земельною ділянкою.

Окрім цього, судом обґрунтовано взято до уваги та обставина, що на спірній землі розташовані об'єкти нерухомості, які належать відповідачу на праві власності, що, враховуючи нормами ч. 3 ст. 41 Конституції України, ст. 321, 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України, за умови задоволення позовних вимог призведе до порушення права власності та права землекористування відповідача.

Правильними на думку колегії є твердження суду апеляційної інстанції і щодо безпідставності посилання прокурора у позові на те, що конфігурація, площа і межі земельних ділянок, визначені актом попереднього узгодження розташування об'єкту в м. Харкові від 1998 р. та актом вибору земельної ділянки для проектування розширення торговельного майданчика та організації парковки для автомобілів, не відповідають фактичній конфігурації, площі та межам земельних ділянок, зазначених у оспорюваних Державному акті та договорі на право тимчасового користування землею, оскільки, як встановлено судом, оспорюване рішення містило інформацію про орієнтовну площу спірних земельних ділянок, проте згодом Актом встановлення меж земельної ділянки на місцевості від 19.08.1998 р. була визначена фактична площа земельних ділянок, переданих за вказаним рішенням у постійне та тимчасове користування, складено план землекористування з оточуючими його ділянками, складено план меж землекористування з зазначенням суміжностей, мір ліній, дирекційних кутів та площі ділянки, який узгоджено з землекористувачем та його суміжниками.

Посилання прокурора у позовні заяві на самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,0150 га, судом також правильно визнані безпідставними, так як питання самовільного зайняття цієї земельної ділянки не стосується предмету даного спору.

Погоджується колегія і з висновками суду апеляційної інстанції, з урахуванням ст.ст. 256, 257 ЦК України, п. 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (435-15) , ст. 71, 75, 80, 83 ЦК УРСР, ст. 29 ГПК України та п. 4.1 постанови Пленуму ВГСУ № 10 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" (v0010600-13) , щодо спливу строку позовної давності для захисту права, яке прокурор вважає порушеним.

Відповідно до вимог ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі судом апеляційної інстанції. Згідно з приписами частини 2 цієї норми до юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та встановлення обставин, відхилених господарським судом при розгляді спору. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно з п.1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення коли визнає, що вони прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання позивача у касаційній скарзі на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права не приймаються до уваги з тих підстав, що процесуальні порушення не в будь-якому випадку є підставою для скасування судового рішення, а лише у випадках, передбачених ч.2 ст. 111-10 ГПК України, та в разі, якщо такі порушення призвели до прийняття неправильного рішення, чого в даному випадку не відбулось.