головуючого: Полякова Б. М., суддів: Короткевича О. Є. (доповідач у справі), Куровського С.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року у справі № 6/108-09 за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка та Охтирському районі Сумської області до Відкритого акціонерного товариства "Охтирсільмаш" про банкрутство, Представники: не з'явились

Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.12.2013 року у справі № 6/108-09 в задоволені заяви про визнання кредиторських вимог до боржника у сумі 31638,70 грн. відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року ухвалу господарського суду Сумської області від 10.12.2014 року у справі № 6/108-09 залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими рішенням судів попередніх інстанцій, Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

В касаційній скарзі Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення по справі, яким визнати кредиторські вимоги пенсійного фонду до боржника.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

21.09.2011 року припинено процедуру розпорядження майном боржника та припинено повноваження розпорядника майна боржника та відкрито процедуру санації у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Охтирсільмаш".

Постановою господарського суду Сумської області від 24.01.2012 року припинено процедуру санації боржника, визнано Відкрите акціонерне товариство "Охтирсільмаш" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі.

10.12.2013 року у справі № 6/108-09 судом в задоволені заяви про визнання кредиторських вимог до боржника у сумі 31 638,70 грн. відмовлено.

Оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції від 10.12.2013 року мотивована тим, що зобов'язання боржника, які складається з заборгованості за невиконання 4% нормативу по працевлаштуванню інвалідів у 2012 році, виникли у ВАТ "Охтирсільмаш" в ліквідаційній процедурі, що виключає їх визнання, відповідно до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Харківський апеляційний господарський суд погодився з висновками господарського суду першої інстанції та залишив ухвалу господарського суду Сумської області від 10.12.2013 року без змін.

Згідно ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Як вбачається із матеріалів справи, кредиторські вимоги Фонду соціального захисту інвалідів в розмірі 31 638,70 грн. виникли після визнання боржника ВАТ "Охтирсільмаш" банкрутом та відриті ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав, а вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства (розпорядження майном та санації), можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Також згідно положень зазначеної статті у банкрута припиняється підприємницька діяльність та припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також повноваження власника (власників) майна банкрута.

Таким чином, виходячи з аналізу положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у цьому Законі і порядок їх виконання визначений спеціальними нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Такими випадками є зобов'язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч. 9 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Відповідно до вимог п. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня визнання підприємства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури працівників цього підприємства повідомляється про звільнення в установленому законом порядку, кошти на оплату праці не перераховуються, виплата заробітної плати припиняється, а фонд оплати праці саме з метою оплати праці працівників з вказаного часу припиняє своє формування.

Таким чином, в ліквідаційній процедурі в банкрута не з'являється ніяких додаткових поточних зобов'язань зі сплати обов'язкових платежів, крім тих, які у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів у порядку ст.ст. 14, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У справах про банкрутство норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , який є спеціальним Законом, мають перевагу серед інших нормативно-правових актів.

Господарський суд як першої так і апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, давши належну оцінку зібраним по справі та дослідженим судом доказам, прийшов до обґрунтованого висновку, що вимоги, які викладені в заяві Фонду соціального захисту інвалідів, є безпідставними, оскільки з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, тобто з 24.01.2012 року, нові грошові зобов'язання, в силу ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не виникають.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року та ухвала господарського суду Сумської області від 10.12.2013 року по справі про банкрутство ВАТ "Охтирсільмаш" постановлені у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.