Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого: Кузьменка М.В., суддів: Васищака І.М., Студенця В.І. (доповідач), за участю представників сторін позивача - Волик В.М., Колодяжна Ю.А.; відповідача - Новицький М.З.; розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2014 та на рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.03.2014 у справі № 915/2327/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 102-ріш від 27.08.2013 у справі № 1-26.213/124-2013

Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (далі - ПАТ "Миколаївобленерго") звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 102-ріш від 27.08.2013 у справі № 1-26.213/124-2013.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.12.2013 порушено провадження у справі № 915/2327/13 за позовом ПАТ "Миколаївобленерго" до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 102-ріш від 27.08.2013 у справі № 1-26.213/124-2013.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області (суддя Коваль С.М.) від 13.03.2014 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Таран С.В., судді Бойко Л.І., Величко Т.А.) від 22.05.2014 рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.03.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2014 та рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13.03.2014, АТ "Миколаївобленерго" подало касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів попередніх інстанцій є незаконними та необґрунтованими, винесеними з порушенням норм матеріального права.

Скаржник посилається, зокрема на те, що судами не перевірено чи правильним є застосування всіх положень Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, крім формального дотримання послідовності дослідження. В ході розгляду судової справи та її перегляду апеляційною інстанцією так і не з'ясовано обґрунтованість визначення товарних меж ринку, на якому діє позивач.

Окрім того, ПАТ "Миколаївобленерго" вказує на те, що необхідність здійснення споживачами попередньої оплати додатково заявлених обсягів є вимогою нормативно-правових актів, а не самого позивача. Судами не враховано роз'яснення НКРЕ від 11.02.2013 № 1134/26/47-13 з цього приводу, а також те, що необхідність здійснення споживачем попередньої оплати додатково заявлених обсягів електроенергії обумовлена тим, що відповідно до ст. 15 Закону України "Про електроенергетику" купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях та весь її оптовий продаж здійснюється на оптовому ринку електричної енергії України.

Також ПАТ "Миколаївобленерго" зазначає, що відповідачем уже було розглянуто справу № 1-26.213/25-2010 та у цій справі прийнято рішення від 21.06.2013 № 72-ріш, рішення № 101ріш від 27.08.2013, згідно з якими порушенням законодавства України про захист економічної конкуренції визнані саме дії товариства, що визнаються порушенням у даному судовому спорі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.08.2014 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено на 27.08.2014.

Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу ПАТ "Миколаївобленерго" без задоволення.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами рішенням адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення № 102-ріш від 27.08.2013 визнано, що ПАТ "Миколаївобленерго" у 2011-2012 рр. займало монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом на території Миколаївської області в межах належних ПАТ "Миколаївобленерго" електричних мереж з часткою 100 відсотків; дії ПАТ "Миколаївобленерго", які полягали у неправомірній відмові ТОВ "Агро-Капітал-Інвест" здійснити коригування договірних величин споживання електричної енергії у лютому 2010, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 5 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом часткової відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання; за вчинення порушення, вказаного у пункті 2 резолютивної частини рішення, на ПАТ "Миколаївобленерго" накладено штраф відповідно до абзацу другого частини першої, абзацу другого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у розмірі 68 000 грн., який підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання цього рішення; дії ПАТ "Миколаївобленерго", які полягали у неправомірній відмові ТОВ "Агро-Капітал-Інвест" здійснити коригування договірних величин споживання електричної енергії у квітні 2010р., визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 5 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом часткової відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання; за вчинення порушення, вказаного у пункті 4 резолютивної частини рішення, на ПАТ "Миколаївобленерго" накладено штраф відповідно до абзацу другого частини першої, абзацу другого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у розмірі 68 000 грн., який підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання цього рішення; зобов'язано ПАТ "Миколаївобленерго" за наявності можливості збільшити обсяг постачання електричної енергії не відмовляти споживачам електричної енергії за регульованим тарифом в коригуванні (збільшенні) договірних величин споживання електричної енергії з підстав, що не передбачені чинним законодавством України, а саме: пунктом 4.4 ПКЕЕ (z0417-96) , де визначена єдина правова підстава для такої відмови: невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

Приймаючи оскаржуване рішення Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України ґрунтувало його, зокрема на результатах дослідження статусу ПАТ "Миколаївобленерго", яким встановлено, що на території Миколаївської області згідно ліцензій на здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом протягом 2010-2011 років мали ПАТ "Миколаївобленерго" та ДПЕМ ВАТ "Атомсервіс", при цьому останнє згідно з умовами виданої ліцензії, протягом спірного періоду не постачало електричну енергію за регульованим тарифом на території Жовтневого району м. Миколаєва, а здійснювало постачання на території м. Южноукраїнськ, частково: в Арбузинському, Вознесенському та Доманівському районах Миколаївської області, та частково у Голованівському районі Кіровоградської області, а з квітня 2011 року здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом і державне підприємство "Одеська залізниця" на території, де розташовані її власні місцеві (локальні) електричні мережі, а саме: в Миколаївській області. Обсяги постачання електричної енергії за підсумками 2010 кожним із вказаних суб'єктів становлять: ПАТ "Миколаївобленерго" - 2282853033 кВт/год; ДПЕМ ВАТ "Атомсервіс" - 60871000 кВт/год. Обсяги постачання електричної енергії за підсумками 2011р. кожним із вказаних суб'єктів становлять: ПАТ "Миколаївобленерго" - 2235399628 кВт/год; ДП "Одеська залізниця" - 6226397 кВт/год., ДПЕМ ВАТ "Атомсервіс" - 59727000 кВт/год.

З врахуванням викладеного, ПАТ "Миколаївобленерго" було визнано єдиним суб'єктом господарювання, який постачає електричну енергію за регульованим тарифом на території м. Миколаєва в межах власних електричних мереж, відповідно до отриманих ліцензій НКРЕ, що в свою чергу стало підставою для визначення монопольного становища ПАТ "Миколаївобленерго" на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом на території Миколаївської області в межах належних ПАТ "Миколаївобленерго" електричних мереж з часткою 100 відсотків, оскільки на цьому ринку в зазначених межах, у нього відсутній жодний конкурент.

При цьому, Миколаївським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було встановлено вчинення ПАТ "Миколаївобленерго" порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50, пунктом 5 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом часткової відмови від реалізації товару ТОВ "Агро-Капітал-Інвест" за відсутності альтернативних джерел придбання.

Предметом позову є матеріально-правова вимога ПАТ "Миколаївобленерго" про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 102-ріш від 27.08.2013 у справі № 1-26.213/124-2013.

Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач є єдиним суб'єктом господарювання, який постачає електричну енергію за регульованим тарифом на території м. Миколаєва в межах власних електричних мереж, відповідно до отриманих ліцензій НКРЕ, що було визнано підставою для визначення монопольного становища ПАТ "Миколаївобленерго" на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом на території Миколаївської області в межах належних ПАТ "Миколаївобленерго" електричних мереж з часткою 100 відсотків, оскільки на цьому ринку в зазначених межах, у нього відсутній жодний конкурент.

У п. 15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 № 15 (v0015600-11) зазначено, що у вирішенні спірних питань, пов'язаних з визначенням органами Антимонопольного комітету України монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на певних ринках товарів, господарським судам слід мати на увазі таке.

Установлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об'єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища.

Норми чинного законодавства України не містять якогось вичерпного переліку можливих ринків товарів. Тому, зокрема, не можуть братись до уваги посилання сторін спору на те, що той чи інший ринок товарів, вивчення якого проводиться органом Антимонопольного комітету України, не передбачений законом.

Обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі.

Водночас за змістом приписів статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції.

Господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002 № 49-р (z0317-02) . Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку.

Методикою про визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженою розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 N 49-р (z0317-02) , встановлена процедура визначення монопольного становища на ринку і яка призначена для аналізу діяльності суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках.

Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій встановлено, що при проведені необхідних досліджень для визначення монопольного становища ПАТ "Миколаївобленерго", Миколаївським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України дотримано всіх умов, передбачених Методикою, у зв'язку з чим суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для визначення монопольного становища ПАТ "Миколаївобленерго" на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом на території Миколаївської області в межах належних ПАТ "Миколаївобленерго" електричних мереж з часткою 100 відсотків

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з доведеності вчинення ПАТ "Миколаївобленерго" порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50, пунктом 5 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом часткової відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання, колегія суддів зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій зокрема було встановлено, що згідно з положеннями п. 4.4 ПКЕЕ (z0417-96) та договору № 40/575 від 10.10.2007 єдиною законною підставою для відмови споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин є невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії, будь-яких інших підстав відмови в коригуванні (збільшенні) договірних величин чинне законодавство України та відповідні договори не передбачають. У вказаному пункті 4.4 ПКЕЕ (z0417-96) та положенні договору № 40/575 від 10.10.2007 лише зазначено про пріоритетність пропозиції споживача щодо коригування договірних величин за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів, а не обов'язковість попередньої оплати додатково заявлених обсягів. Тобто жодних вимог стосовно обов'язку оплати додатково заявлених обсягів пункт 4.4 ПКЕЕ (z0417-96) та положення договору не містять. Відтак, законна можливість коригування договірної величини споживання електричної енергії у споживача існує в будь-якому разі незалежно від попередньої оплати додатково заявлених обсягів. При цьому, ПКЕЕ (z0417-96) не містять приписів виключної можливості здійснити коригування лише за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів.

Разом з тим, колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що між ПАТ "Миколаївобленерго" (постачальник) та ТОВ "Агро-Капітал-Інвест" (споживач) 10.10.2007 укладено договір про постачання електричної енергії № 40/575, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 369,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Додатками № 1, № 1а до договору № 40/575 від 10.10.2007 передбачено ліміти споживання електричної енергії.

ТОВ "Агро-Капітал-Інвест" 05.02.2010 та 02.04.2010 звернулось до ПАТ "Миколаївобленерго" із заявами про коригування договірної величини споживання електричної енергії на лютий місяць 2010 та на квітень місяць 2010.

ПАТ "Миколаївобленерго" повідомленнями від 11.02.2010 та 12.04.2010 відповідно відмовив вказаному суб'єкту господарювання у проведенні коригування, посилаючись на невиконання останнім пункту 4.4 Правил користування електричною енергією, пункту 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 441 від 24.03.1999 (441-99-п) , додатку № 1 договору № 40/575 від 10.10.2007.

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (z0417-96) (далі - ПКЕЕ) передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Згідно з п. 4.4 ПКЕЕ (z0417-96) споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

При цьому положеннями абз. 5 п. 4.4 ПКЕЕ (z0417-96) передбачено, що датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії. У разі, якщо договором про постачання електричної енергії попередня оплата не передбачена, датою коригування вважається дата прийняття постачальником електричної енергії рішення про коригування договірних величин на підставі письмового звернення споживача.

Відповідно до абз. 1 п. 2 додатку № 10 до договору № 40/575 від 10.10.2007 споживач до 5 числа поточного місяця здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого обсягу споживання електричної енергії.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій не було досліджено порядок розрахунків між сторонами, визначений умовами договору, не перевірено та не спростовано доводів позивача щодо наявності зобов'язань за договром у споживача щодо попередньої оплати додатково заявлених обсягів споживання.

Відповідно до п. 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сері енергетики, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1059/2011 (1059/2011) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України і підзвітним Верховній Раді України.

НКРЕ є органом державного регулювання діяльності в енергетиці.

Згідно з підпунктом 21 п. 4 Положення НКРЕ відповідно до покладених на неї завдань розглядає звернення споживачів та надає роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕ.

Листом від 11.02.2013 № 1134/26/47-13 НКРЕ, розглянувши лист ПАТ "Миколаївобленерго" в межах своєї компетенції повідомила, що відмова енергопостачальника споживачу в коригуванні (збільшенні) договірної величини в поточному розрахунковому періоді є правомірною у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо попередньої оплати додатково заявлених обсягів споживання.

При цьому, судами також не наведено доводів, з яких ними не було взято до уваги зазначений Лист НКРЕ та не надано йому правової оцінки.

Згідно із ст. 15 Закону України "Про електроенергетику" купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показники (крім випадків, передбачених цим Законом), та весь її оптовий продаж здійснюються на оптовому ринку електричної енергії України. Оптовий ринок електричної енергії України функціонує з додержанням, зокрема таких вимог всі учасники оптового ринку електричної енергії укладають договори купівлі-продажу електричної енергії з суб'єктом господарської діяльності, який здійснює оптове постачання електричної енергії відповідно до договору, на підставі якого створюється оптовий ринок електричної енергії.

Також судами попередніх інстанцій не було враховано, перевірено та не надано належної правової оцінки доводам позивача щодо його взаємовідносин з ДП "Енергоринок", зокрема щодо моменту оплати вартості додатково заявлених обсягів споживання електроенергії споживачами.

Таким чином, господарськими судами не було з достовірністю встановлено наявності самого факту порушення ПАТ "Миколаївобленерго" законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції підлягає закриттю без прийняття рішення по суті, якщо вже розглянуто чи розглядається органами Антимонопольного комітету України справа з тих же підстав щодо того самого відповідача.

Разом з тим, господарські суди не врахували та не дали належної оцінки доводам ПАТ "Миколаївобленерго", наведеним у позовній заяві, щодо підстав розгляду Миколаївським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України інших справ та прийняття у них рішень від 21.06.2013 № 72-ріш, від 27.08.2013 № 101-ріш, згідно з якими порушення законодавства України про захист економічної конкуренції визнані саме такі дії товариства, що визнаються порушеннями у даному спорі.

Згідно із ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч. 1 ст. 111-10 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, то це відповідно є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2014 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.03.2014 у справі № 915/2327/13 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.