головуючого Бакуліної С.В. (доповідач), суддів: Глос О.І., Коробенка Г.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову від 09.07.2014 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 904/1721/14 господарського суду Дніпропетровської області за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 7 012,56 грн

в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача: Овчинніков Б.С. (довіреність № 29 від 01.01.2014) від відповідача: Невмержицька О.М. (довіреність № 52-16/107 від 30.01.2014)

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Мельниченко І.Ф.) від 13.05.2014 у справі № 904/1721/14, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Прудніков В.В., судді - Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.) від 09.07.2014 позов задоволено повністю; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 7 012,56 грн плати за користування вагонами та 1 827,00 грн судового збору.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.119, 121 Статуту залізниць України (457-98-п) , п.п.8, 9, 10, 12 Розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (z0165-99) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 (z0165-99) , ст.ст. 4-2, 32, 43 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Взаємовідносини залізниці з контрагентами визначаються Статутом залізниць України (457-98-п) , Правилами перевезень вантажів та відповідними договорами. Порядок та умови експлуатації залізничних під'їзних колій, подачі та збирання вагонів, згідно зі ст. 21 Закону України "Про залізничний транспорт" та ст.71 Статуту залізниць України (457-98-п) , визначаються договором.

Взаємовідносини залізниці щодо подачі та забирання вагонів між ДП "Придніпровська залізниця" та ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", регулюються договором № ПР/М-08-2/11-2476аНЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, від 06.11.2008.

На підставі укладеної вище угоди, за накладними №№ 40304396, 40304222, 40304412, 40309908, 40304065, 40310039, 40304107, 40309924, 40304354, 40309890, 40304123, 40309932, 40304149, 40310013, 40304370, 40309940, 40304362, 40309916, 40304230, 40290694, 40304164, 40290702, 40304305, 40290710, 40304073, 40290678, 40304248, 40290660, 40304156, 40302879, 40304347, 40304404, 40304271, 40304081, 40304172, 40304321, 40304289, 40304099, 40304180, 40304297, 40304255, 40296550, 40304313, 40296501, 40304214, 40296543, 40304388, 40296535, 40304263, 40296527, 40313744, 40313777, 40324253, 40313249, 40313306, 40314916, 40313710, 40314536, 40314700, 40313678, 40312332, 40310989, 40312316, 40313637, 40312274, 40313454, 40314957, 40313405, 40313512, 40313470, 40313652, 40313371 порожні вагони власності ТОВ "ЄвразТрансУкраїна", ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" були прийняті залізницею до перевезення на адресу одержувача ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 розділу III Правил користування вагонами та контейнерами (далі Правила користування вагонами), затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 (z0165-99) , дані вагони були затримані на станції Кривий Ріг-Західний на підставі наказів № 501 від 17.09.2013, № 502 від 18.09.2013, через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг, у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою під'їзну колію. За час затримки вагонів, залізницею було нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями форми ГУ-46 №№ 14109924, 28099868, 05119991, 20099835, 20099834, 27099865, 10109859 на загальну суму 7 012,56 грн (з ПДВ).

Відомості плати працівниками ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" підписані із запереченням: "З нарахованою сумою не згодні. ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" готовий був прийняти вагони на під'їзну колію".

Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст. 307 Господарського кодексу України, встановлює, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 46 Статуту залізниць України (457-98-п) встановлює, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Згідно зі статтею 119 Статуту (457-98-п) за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та увільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Згідно п.8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (z0861-00) , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 866/5087 (z0866-00) , збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України "Про затвердження Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги" від 26.03.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 № 340/16356 (z0340-09) , затверджено та набрало чинності з 1 травня 2009 року нове Тарифне керівництво № 1 (надалі Тарифне керівництво №1), відповідно до пп.2.1 п.2 розділу III "Збори за роботи та послуги, пов'язані з перевезенням вантажів" якого збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,90 грн за добу. У всіх випадках неповна доба округляється до повної.

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.09.2004 № 856 (z1316-04) , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.10.2004 за № 1316/9915 (z1316-04) , встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 Тарифного керівництва № 1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України (457-98-п) , зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Відповідно до п.12 Правил користування вагонами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Згідно з п.8 Правил користування вагонами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Як вбачається з матеріалів справи накази про затримку спірних вагонів на підході до станції призначення були видані через наявність на коліях станції призначення Кривий Ріг неприйнятих ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вагонів, що надійшли на його адресу. За цим фактом станціями затримки Кривий Ріг-Західний у порядку передбаченому п.п.9, 10 розділу III Правил користування вагонами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 72 від 17.09.2013, № 73 від 18.09.13 та за актами загальної форми ГУ-23 № 152 від 17.09.2013, № 153 від 18.09.2013.

Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення Кривий Ріг представникам комбінату вручено в порядку і строки, визначені, абзацом 4 п.10 розділу III Правил користування вагонами.

Позивач просить стягнути плату за користування вагонами за час їх затримки з вини вантажовласника. В обґрунтування вини відповідача у затримці вагонів, посилається на акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника (т.1 а.с.46-96), Положення про зайнятість колій на станції Кривий Ріг. Також позивач надав пояснення, що після отримання відповідачем від станції Кривий Ріг повідомлення про прибуття на його адресу порожніх власних вагонів під навантаження або навантажених вагонів під вивантаження, черговий УЖДТ ВАТ "Південний ГЗК" повинен надати інформацію старшому прийомоздавальнику або маневровому диспетчеру станції Кривий Ріг про готовність забрати на під'їзну колію конкретні вагони. Після узгодження черговий цеху УЖДТ комбінату відкриває "зелений" вхідний сигнал світлофору, який дозволяє залізниці своїм локомотивом доставити запитувані комбінатом вагони на приймально-здавальні колії власника під'їзної колії Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Залізниця самостійно не приймає рішення про приоритетність подавання вагонів на під'їзну колію ВАТ "Південний ГЗК". Вказує, що відповідачем порушено положення п.8 договору "Про експлуатацію під'їзної колії ВАТ Південний ГЗК", а також не дотримано вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці", що унеможливило здійснити подачу вагонів зі станції Кривий Ріг на станцію Допоміжна, та визвало скупчення вагонів на станції призначення Кривий Ріг. Факт скупчення вагонів, що надійшли на адресу ВАТ "Південний ГЗК" підтверджується, зокрема, наданим Положенням про зайнятість колій на станції Кривий Ріг за весь час затримки вагонів.

Відповідно до п.п.3, 5 Інструкції "Про порядок обслуговування і організації руху на під'їзному шляху ПАТ "Південний ГЗК", узгодженої сторонами по справі (т.6 а.с.122 ), перегін Кривий Ріг - Допоміжна - є одноколійний, обладнаний релейним напівавтоматичним блокуванням. Планування та організація роботи по обміну вагонопотоками між станціями Кривий Ріг та Допоміжна здійснюється маневровими диспетчерами станції Кривий Ріг та диспетчером зовнішнього транспорту УЖДТ "Південного ГЗК" по прямому міжстанційному зв'язку, або телефонному зв'язку.

Основні положення та порядок роботи залізниць України встановлені Правилами технічної експлуатації залізниць України (надалі ПТЕ), затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411 (z0050-97) та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854 (z0050-97) . В пункті 16.3 ПТЕ зазначено, що порядок використання колій для приймання та відправлення поїздів має бути вказаний в технічно-розпорядчому акті станції. Технічно розпорядчий акт (ТРА) - нормативний документ, що регламентує безпечне і безперешкодне приймання, відправлення та проходження поїздів через станцію, безпеку внутрішньостанційної маневрової роботи й дотримання техніки безпеки. Додатком № 3 до ТРА є Інструкція про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Інструкцією "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг" (т.6 а.с.116-120) визначено порядок відправлення поїздів на ст. Допоміжна. Згідно з п.п.1- 4 зазначеної Інструкції ДСП ст. Кривий Ріг запитує сусідню станцію про відправлення поїзда по телефону, ДСП станції Допоміжна натискає кнопку "дача згоди", загорається зелена лампочка "отримання згоди". Після чого, ДСП станції Кривий Ріг натискає поїзну кнопку початку маршруту і здійснюється рух поїзда на ст. Допоміжна. Пунктом 8 договору "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії ВАТ Південний ГЗК" передбачено обов'язок диспетчера цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомити старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг про готовність вагонів до забирання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.42 Статуту залізниць України (457-98-п) залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12 години наступного дня.

Позивачем надано докази повідомлення про прибуття власних вагонів на адресу ВАТ "Південний ГЗК", які зареєстровані у книзі повідомлень форми ГУ-2, ксерокопії витягів з яких додані до матеріалів справи.

ПАТ "Південний ГЗК" надано суду довідку про наявність вільних колій на станції Допоміжна на підтвердження можливості прийняти спірні вагони зі станції Кривий Ріг. Але відповідачем не представлено суду доказів в підтвердження факту прийняття ним заходів по реагуванню на повідомлення позивача про подавання вагонів, у тому числі доказів повідомлення позивача про готовність вагонів до забирання, виконання ним вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці". Факт здійснення відповідачем зазначених дій позивач заперечує.

За оцінкою суду за відсутності згоди відповідача на прийняття вагонів на свою під'їзну колію, невключення "зеленого" вхідного сигналу світлофора, який дозволяє залізниці своїм локомотивом доставити запитувані вагони на приймальноздавальні колії станції Допоміжна, залізниця була позбавлена можливості виконати покладені на неї зобов'язання за договором; відповідно, посилання відповідача на те, що відповідно до "Положення про зайнятість колій" у залізниці була можливість подати спірні вагони на колії станції Кривий Ріг до уваги обґрунтовано не прийняті.

Апеляційний суд вірно виходив із того, що визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.

Зайнятість прийомовідправочних колій по ст. Кривий Ріг, згідно з технологічним процесом роботи станції, планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку Укрзалізниці і власних вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів і ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. Згідно п.14.2.1 п.14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 № 507 (v0507650-05) , приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції.

Колегія суддів погоджується з тим, що посилання відповідача на наявність на станції призначення вільних колій, як на доказ відсутності своєї вини у затримці вагонів, є безпідставним.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка порушила зобов'язання. Належних доказів на підтвердження відсутності своєї вини у скупченості вагонів на станції призначення та у затримці спірних вагонів на попутних станціях відповідачем не надано.

За оцінкою апеляційного суду встановлені ним обставини свідчать, що затримка вагонів на станціях затримки Кривий Ріг-Західний мала місце з вини вантажоодержувача, яким не своєчасно забиралися вагони на свою під'їзну колію, що призвело до скупченості вагонів на станції призначення Кривий Ріг. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами за час їх затримки з вини останнього правомірно визнані обґрунтованими та задоволені у сумі 7 012,56 грн.

Посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції п.8 Правил користування вагонами колегія суддів не бере до уваги, оскільки акти про віднесення вини на вантажовласника не є беззаперечними доказами вини вантажовласника, якщо останній її не визнає; саме суд повинен оцінити всі подані сторонами докази та встановити обставини щодо затримки вагонів у їх сукупності з метою визначення наявності або відсутності в діях вантажовласника вини у такій затримці.