ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2014 року Справа № 914/786/14
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Студенця В.І.,
розглянувши
касаційну скаргу Львівського обласного територіального відділення
Антимонопольного комітету України
на рішення господарського суду Львівської області від
01.04.2014 р. та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 17.06.2014 р.
у справі № 914/786/14 господарського суду Львівської області
за позовом Львівського обласного територіального відділення
Антимонопольного комітету України
до Публічного акціонерного товариства
"Дрогобицький молочний завод"
про стягнення штрафу та пені
за участю представників:
Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - Новицький М.З.;
ПАТ "Дрогобицький молочний завод" - не з'явилися;
в с т а н о в и л а :
Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький молочний завод" про стягнення штрафу у розмірі 20 000,00 грн. та пені у розмірі 19 800,00 грн. за вчинення порушення, передбаченого п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач вчинив порушення, передбачене п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що встановлено у рішенні Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 93 від 18.10.2012 р. Згідно ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідач за вчинення вищезазначеного порушення має сплатити штраф та пеню, вимоги про стягнення яких заявлені позивачем (а.с.2-5).
Відповідач у справі - ПАТ "Дрогобицький молочний завод" до прийняття рішення по суті заявлених вимог відзиву на позов не надав.
Рішенням господарського суду Львівської області від 01.04.2014 р., з урахуванням ухвали від 25.04.2014 р., позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн. штрафу та 4 200,00 грн. пені. В задоволенні вимоги про стягнення пені у розмірі 15 600,00 грн. відмовлено (а.с.33-42, 45-46).
Частково задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності доказів вчинення позивачами антиконкурентних узгоджених дій, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 1 ст. 50 та п. 5 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що встановлено у рішенні Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 93 від 18.10.2012 р. Згідно ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідач за вчинення вищезазначеного порушення має сплатити штраф та пеню, вимоги про стягнення яких обгрунтовано заявлені позивачем.
При цьому, вимога про стягнення пені задоволена судом частково, оскільки в силу ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.
Позивач просить стягнути з ПАТ "Дрогобицький молочний завод" за прострочення сплати штрафу пеню в сумі 19 800 грн. за наступні періоди: з 25.12.2012 р. по 07.01.2013 р. та з 21.02.2013 р. по 13.04.2013 р.
Однак, судом встановлено, що в період з 08.01.2013 р. по 09.09.2013 р. справа № 914/53/13 про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 93 від 10.10.2012 р. перебувала на розгляді господарського суду, а тому в зазначений період нарахування пені за прострочення сплати відповідачем накладеного рішенням органу Антимонопольного комітету України штрафу зупиняється.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 р. рішення господарського суду Львівської області від 01.04.2014 р. залишено без змін (а.с.114-119).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а заявлений позов задовольнити в повному обсязі.
Вимоги касаційної скарги мотивовані неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права (а.с.125-129).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Під час вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами встановлені наступні обставини.
Рішенням Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.10.2012 р. № 93 визнано дії ПАТ "Дрогобицький молочний завод", які полягають у одночасному зниженні закупівельних цін на молоко, заготовлене від продавців сировини у Львівській області в лютому-березні 2012 року, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 1 ст. 50, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення схожих дій на ринку, які могли призвести до обмеження конкуренції.
За вказане вище порушення, відповідно до ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", на ПАТ "Дрогобицький молочний завод" накладено штраф у розмірі 20 000,00 грн.
ПАТ "Дрогобицький молочний завод" накладеного зазначеним вище рішенням штрафу не сплатило, у зв'язку з чим, Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з відповідача 20 000 грн. штрафу та 19 800 грн. пені.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог і такий висновок є правильним, враховуючи наступне.
В силу ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Не погодившись з рішенням Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 93 від 10.10.2012 р. ПАТ "Дрогобицький молочний завод" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про визнання його недійсним.
Рішенням господарського суду Львівської області від 09.09.2013 р. у справі № 914/53/13 у задоволенні позову відмовлено повністю у зв'язку з відсутністю підстав для визнання рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 93 від 10.10.2012 р. недійсним.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
В силу ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу (ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Судами встановлено, що 23.10.2012 р. відповідач отримав рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.10.2012 р. № 93.
Між тим, накладеного зазначеним вище рішенням штрафу не сплатив, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 20 000,00 грн. штрафу є обгрунтованою та правомірно задоволена судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції.
Також, відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету (ч. ч. 7, 9 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Зважаючи на те, що ПАТ "Дрогобицький молочний завод" не сплатило у визначений ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строк накладеного рішенням Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.10.2012 р. № 93 штрафу у розмірі 20 000 грн. позовна вимога про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати штрафу є обгрунтованою.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого згідно з частиною першою статті 48 Закону, зупиняє виконання зазначеного рішення на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.
Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України просить стягнути з ПАТ "Дрогобицький молочний завод" за прострочення сплати штрафу пеню в сумі 19 800 грн. за наступні періоди: з 25.12.2012 р. по 07.01.2013 р. (14 днів) та з 21.02.2013 р. по 13.04.2013 р. (52 дні).
Однак, судами встановлено, що в період з 08.01.2013 р. ( дата винесення господарським судом Львівської області ухвали про порушення провадження у справі) по 09.09.2013 р. (дата прийняття господарським судом Львівської області рішення у справі) справа № 914/53/13 про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 93 від 10.10.2012 р. перебувала на розгляді господарського суду, а тому в зазначений період нарахування пені за прострочення сплати відповідачем накладеного рішенням органу Антимонопольного комітету України штрафу зупиняється.
Доводи скаржника про відсутність підстав для зупинення нарахування пені під час зупинення провадження у справі № 914/53/13 (з 20.02.2012 р. по 18.07.2013 р.) правомірно не прийняті судами до уваги, оскільки ст. 79 ГПК України передбачено зупинення провадження у справі, а не зупинення розгляду справи. Відтак, зупинення провадження у справі не зупиняє її розгляду судом.
При цьому, тривалість зупинення нарахування пені визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися (п. 20.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (v0015600-11) ).
З огляду на викладене, правильним є висновок суду першої інстанції, з яким погодилась апеляційна інстанція, про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 4 200 грн. пені за період з 25.12.2012 р. по 07.01.2013 р. та безпідставність вимог про стягнення з відповідача 15 600 грн. пені за період з 21.02.2013 р. по 13.04.2013 р.
Враховуючи зазначене, підстав для зміни чи скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 р., якою залишене без змін рішення господарського суду Львівської області від 01.04.2014 р., немає.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 р. у справі № 914/786/14 господарського суду Львівської області залишити без змін, а касаційну скаргу Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - без задоволення.
Головуючий суддя Кузьменко М.В. Судді Васищак І.М. Студенець В.І.