Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Львов Б.Ю. і Палій В.В. (доповідач)

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції, м. Українка Київської області,

на рішення господарського суду Луганської області від 16.12.2013

та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.03.2014

зі справи № 913/1931/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції (далі - Товариство в особі відокремленого підрозділу), м. Українка Київської області,

до відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" (далі - ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська"), м. Антрацит Луганської області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (далі -ДП "Придніпровська залізниця"), м. Дніпропетровськ,

2. Державне підприємство "Одеська залізниця" (далі -ДП "Одеська залізниця"), м. Одеса,

про стягнення 24 266, 10 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

Товариства в особі відокремленого підрозділу - Желінська Т.М. предст.

(дов. від 27.12.2013)

ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська" - не з'явився

ДП "Придніпровська залізниця"- не з'явився

ДП "Одеська залізниця"- не з'явився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

Товариство в особі відокремленого підрозділу звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська" (згідно із заявою про зменшення позовних вимог) 21457,91грн. завданих збитків у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем як вантажовідправником обов'язків із завантаження вагонів.

Рішенням господарського суду Луганської області від 16.12.2013 (судді Старкова Г.М.- головуючий, Василенко Т.А., Вінніков С.В.), яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.03.2014 (судді Шевкова Т.А.- головуючий, Бойченко К.І., Стойка О.В.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Прийняті судові рішення зі справи з посиланням, зокрема, на приписи статей 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), 224, 225 Господарського кодексу України (436-15) (далі - ГК України (436-15) ) мотивовано відсутністю в діях ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська" складу цивільного правопорушення, а відповідно, й відсутністю підстав для задоволення позову.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство в особі відокремленого підрозділу просить судові акти попередніх інстанцій скасувати із прийняттям нового рішення про задоволення позову. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив судові акти попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відзивів від третіх осіб на касаційну скаргу не надходило.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська" зі станції Карахаш Донецької залізниці на станцію призначення Трипілля -Дніпровське Південно-Західної залізниці за накладною № 49135841 відвантажило на адресу Товариства в особі відокремленого підрозділу антрацит, у тому числі у вагоні № 68803717;

- на проміжній станції Нижньодніпровськ -Вузол Придніпровської залізниці у зв'язку з виявленням нерівномірного навантаження вантажу у вагоні № 68803717 вагон відчеплено, про що станцією складено акт загальної форми від 15.09.2011 № 1599;

- за надані залізницею додаткові послуги з усунення нерівномірного завантаження вугілля у вагоні № 68803717 з рахунку позивача розрахунковим підрозділом Тех.ПД ДТГО "Південно-Західна залізниця" утримано 2497,68 грн., що підтверджено накопичувальною карткою від 27.09.2011 № 27091419 та переліком від 27.09.2011 № 2709;

- накопичувальна картка від 27.09.2011 № 27091419 підписана платником - Товариством в особі відокремленого підрозділу із зауваженням про відмову здійснювати оплату;

- ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська" зі станції Карахаш Донецької залізниці на станцію призначення Трипілля -Дніпровське Південно-західної залізниці за накладною № 49256951 відвантажило на адресу Товариства в особі відокремленого підрозділу антрацит, у тому числі у вагонах №№ 68737261, 68778638;

- на проміжній станції Знам'янка Одеської залізниці у зв'язку з виявленням нерівномірного навантаження вантажу у вагонах №№ 68737261, 68778638 вказані вагони відчеплені, про що станцією складені акти загальної форми від 22.09.2011 № 416а та від 22.09.2011 № 417а;

- за надані залізницею додаткові послуги з усунення нерівномірного завантаження вугілля у вагонах №№ 68737261, 68778638 з рахунку позивача розрахунковим підрозділом Тех.ПД ДТГО "Південно-Західна залізниця" утримано 6990,60грн., що підтверджено накопичувальною карткою від 01.10.2011 № 01101427 та переліком від 04.10.2011 № 0410;

- накопичувальна картка від 01.10.2011 № 01101427 підписана платником - Товариством в особі відокремленого підрозділу із зауваженнями про відмову здійснювати оплату;

- ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська" зі станції Карахаш Донецької залізниці на станцію призначення Трипілля -Дніпровське Південно-західної залізниці за накладною № 51082022 відвантажило на адресу Товариства в особі відокремленого підрозділу антрацит, у тому числі у вагоні № 68789858;

- на станції призначення Трипілля -Дніпровське Південно-західної залізниці виявлено, що у вагоні № 68789858 кузов розширений на 150-170 мм. У зв'язку з технічною неможливістю вивантаження вагону у звичайних умовах даний вагон простоював для вирішення питання з відправником щодо його вивантаження. Зазначений факт зафіксований в акті загальної форми від 30.04.2011 № 97а;

- за користування вагоном залізницею нараховано та утримано з позивача 8217,24 грн., що підтверджено накопичувальною карткою від 08.06.2011 № 08060873 та переліком від 08.06.2011 № 0806;

- накопичувальна картка від 08.06.2011 № 08060873 підписана платником - Товариством в особі відокремленого підрозділу із зауваженнями про відмову здійснювати оплату;

- згідно з актом загальної форми від 30.04.2011 № 97а щодо вагону № 68789858 у накладній № 51082022 після виявлення залізницею технічної несправності, яка унеможливлювала вивантаження даного вагону у звичайних умовах, залізницею нараховано 11969,64 грн. з ПДВ, з яких 8217,24 грн. є платою за користування вагоном № 68789858;

- відповідно до відомості від 30.04.20111 № 30040492, акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № ЗТ-0000162 за квітень 2011 позивачем понесені додаткові витрати з перевезення вагону на іншу колію у сумі 273,70 грн. та 2808,17 грн. за вивантаження вугілля з технічно несправного вагону згідно з калькуляцією позивача.

Причиною виникнення спору зі справи є питання стосовно наявності чи відсутності підстав для стягнення з ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська" заподіяних Товариству в особі відокремленого підрозділу збитків у вигляді понесених додаткових витрат у розмірі 21 457,91 грн.

Згідно зі статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як унормовано у статті 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Відповідно до частини першої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Місцевий та апеляційний господарські суди: повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права, беручи до уваги відсутність складених Товариством Відомостей плати за користування вагонами, які є документами обліку часу користування вагонами та містять нарахування плати за користування ними; відсутність вимоги власника під'їзної колії або вантажовласника про здійснення оплати за маневрову роботу; встановивши, що Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України не передбачено стягнення збору за зберігання вантажів на шляху прямування, а збір за зважування вантажів не справляється за контрольні перевірки маси вантажу; накопичувальні картки підписані платником - Товариством із зауваженнями про відмову здійснювати оплату, відповідно, безакцептне списання коштів із рахунку позивача без його згоди є неправомірним; враховуючи відсутність у діях ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська" ознак складу цивільного правопорушення, - дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Доводи Товариства в особі відокремленого підрозділу не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях попередніх інстанцій. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111-7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Луганської області від 16.12.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.03.2014 зі справи № 913/1931/13 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції - без задоволення.