головуючого Прокопанич Г.К. суддів: Мирошниченка С.В., Татькова В.І. (доповідача) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2014 р. та на рішення господарського суду Харківської області від 03.04.2014 р. у справі № 922/2798/13 господарського суду Харківської області за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (надалі - ПАТ КБ "Приватбанк") до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (надалі - ФОП ОСОБА_4) про стягнення 31 051,56 грн. за участю представників: від позивача- Тузова В.О., довір. № 611-О від 14.02.2014 р. від відповідача-

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.04.2014 р. (суддя Доленчук Д.О.) позов задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість за договором б/н від 01.03.2011 р. в розмірі 31 051,56 грн. (21 889,91 грн. - заборгованість за кредитом, 5 924,87 грн. - заборгованість по процентам за користуванням кредитом, 1 856,72 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 1 380,06 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом), 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви до господарського суду Харківської області та 861 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2014 р. (головуючий суддя Білоусова Я.О., судді: Гетьман Р.А., Хачатрян В.С.) рішення господарського суду Харківської області від 03.04.2014 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 05.07.2013 р. ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до ФОП ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором б/н від 01.03.2011 р. в розмірі 31 051,56 грн., з яких: 21 889,91 грн. заборгованість за кредитом; 5 924,87 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 856,72 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 1 380,06 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Позов обґрунтовано тим, що 01.03.2011 р. ФОП ОСОБА_4 підписав з ПАТ КБ "Приватбанк" заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відтиском печатки, в зв'язку з чим банком йому було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1.

Відповідно до заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів, банк при наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в рамках ліміту, про розміри якого банк оповіщає клієнта на свій розсуд або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок, встановлення, змінення ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки, користування кредитним лімітом регламентується умовами та правилами надання банківських послуг та тарифів банка, розміщених в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

У заяві про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтисків печатки зазначено, що клієнт підписавши цю заяву, погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з умовами та правилами обслуговування по розрахунковим картам, розташованих на сайті банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua, тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підпису та відтиску печатки складають договір банківського обслуговування. Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах Приватбанку - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод або додаткових угод до договору, так і шляхом обміну інформацією відносно банківського обслуговування з клієнтом через web-сайти банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua чи інший Інтернет SMS-ресурс, зазначений банком.

Таким чином, як зазначає ПАТ "КБ "Приватбанк", згідно заяви про відкриття поточного рахунку, відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 01.03.2011 р. та взяв на себе зобов'язання виконувати умови вказаного договору.

Судами з'ясовано, що згідно з довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів, виданої ФОП ОСОБА_4 19.04.2013 р. № 08.7.0.0.0/130419154829, з 02.03.2011 р. розмір ліміту складав - 10 000 грн., з 24.01.2012 р. - 22 000 грн.

ПАТ "КБ "Приватбанк" 04.04.2013 р. звернулось до ФОП ОСОБА_4 з претензією за вих. №10301НАG9S04F, в якій повідомило про наявність заборгованості та проханням негайно погасити прострочену заборгованість. Вказана претензія залишилась без відповіді.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за договором обслуговування кредитних лімітів станом на 17.04.2013 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 31 051,56 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.09.2013 р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 р. рішення господарського суду Харківської області від 12.09.2013 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.02.2014 р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 р. та рішення господарського суду Харківської області від 12.09.2013 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду, 03.04.2014 р. господарським судом Харківської області прийнято рішення, залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2014 р., якими позов задоволено повністю. Оскаржувані судові акти обґрунтовано тим, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, а в матеріалах справи такі докази відсутні, а тому суди дійшли висновків, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із вказаними висновками судів з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, у заяві про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтисків печатки зазначено, що клієнт підписавши цю заяву, погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з умовами та правилами обслуговування по розрахунковим картам, розташованих на сайті банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua, тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підпису та відтиску печатки складають договір банківського обслуговування.

Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах Приватбанку - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод або додаткових угод до договору, так і шляхом обміну інформацією відносно банківського обслуговування з клієнтом через web-сайти банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua чи інший Інтернет SMS-ресурс, зазначений банком.

Відповідно до Розділу 1 Правил, розміщених на web-сайті банку www.privatbank.ua, ці правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Приватбанку.

Розділом 3.18 Правил передбачено надання послуги щодо встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок корпоративного клієнта.

Відповідно до п. 3.18.1.1. Правил кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту.

Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.18.1.8 Правил проведення платежів клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком на протязі одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" або в формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів та відтисків печатки", або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або в формі обміну інформацією, або в будь-якій іншій формі. При порушенні клієнтом будь-якого із обов'язків, передбачених "Умовами і правилами надання банківських послуг", банк на власний розсуд, має право змінити умови кредитування, встановити інший строк повернення кредиту. При належному використанні клієнтом обов'язків, передбачених "Умов та правил надання банківських послуг", проведення платежів клієнта в порядку обслуговування ліміту може бути продовжено банком на той же строк.

Пунктом 3.18.1.11. Правил встановлено період безперервного користування кредитним лімітом - не більше 35 днів (періодом безперервного користування кредитним лімітом є період часу, на протязі якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку).

Відповідно до п.п. 3.18.2.2.2., 3.18.2.2.3. та 3.18.2.2.5. Правил клієнт зобов'язується проводити погашення кредитного ліміту не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитним лімітом, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом та повністю повернути кредит в строки, передбачені Правилами.

Відповідно до п.п. 3.18.4.1.1., 3.18.4.1.2. та 3.18.4.1.3. Правил нарахування відсотків проводиться наступним чином: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п. 3.18.4.4. Правил клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту (щомісячна комісія) відповідно до п.п. 3.18.1.6., 3.18.2.3.2., 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється в гривні.

Відповідно до п. 3.18.5.1. Правил при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту винагороди (комісії) клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п. 3.18.5.4. Правил нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 3.18.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3., здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк в порядку, що встановлені договором.

За таких умов, суди дійшли висновків, що за своєю правовою природою укладений між ПАТ КБ "Приватбанк" та ФОП ОСОБА_4 договір є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.

Отже, для укладення договору банківського обслуговування, який є змішаним за своєю правовою природою і має елементи кредитного договору, сторони повинні були обмінятися всіма документами, в яких зафіксований зміст правочину, щоб договір був вчинений у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у письмових пояснення (вх. № 9655 від 24.03.2014 р.) зазначив, що вперше відповідач скористався кредитними коштами 29.03.2011 р. шляхом перерахування 10 000 грн. на свій рахунок НОМЕР_2 відкритий у ПАТ "ВТБ БАНК" (на момент здійснення платежу на рахунку НОМЕР_1 знаходилось 17 грн. власних коштів відповідача, відповідно сальдо кредиту становило 9 983 грн.; відповідно до п. 3.18.4.4. Умов було нараховано винагороду в розмірі 0,9 % від суми встановленого ліміту - 89,85 грн.; за період користування кредитом нараховано 0,10 грн. відсотків за користування). Зазначений ліміт було погашено в повному обсязі двома платежами: від 13.04.2011 р. в сумі 10 000 грн. та від 28.04.2011 р. в сумі 72,95 грн. В подальшому відповідач користувався кредитним лімітом та погашав його.

Судами визначено, що відповідно до виписки банку по рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_4 за період з 01.03.2011 р. по 17.04.2013 р. у відповідача рахується заборгованість за договором у розмірі 21 889,91 грн., що підтверджується доданими відповідними платіжними документами та відповідним розрахунком, який не був спростований відповідачем.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У відповідності зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" встановлено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

За таких обставин, суди дійшли висновків, що враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, позовні вимоги позивача в частині стягнення 21 889,91 грн. заборгованості за кредитом, 5 924,87 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 1 380,06 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом є обґрунтованими, в зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно задоволено зазначені вимоги.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вже зазначалось, відповідно до 3.18.5.1 Правил - при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Правилами п., п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п., п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п., п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що вимога позивача в частині стягнення з відповідача 1856,72 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором правомірно та обґрунтовано задоволена судами.

З огляду на викладене, місцевий та апеляційний господарські суди правомірно та обґрунтовано задовольнили заявлені ПАТ КБ "Приватбанк" позовні вимоги.

Щодо поданої до Вищого господарського суду України ФОП ОСОБА_4 касаційної скарги слід зауважити, що наведені доводи не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій, які ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, а тому немає підстав для зміни або скасування прийнятих у справі рішення та постанови.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів не вбачає.