головуючого Прокопанич Г.К. суддів: Мирошниченка С.В., Татькова В.І. (доповідача) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 р. у справі № 5024/2396/2011 господарського суду Херсонської області за позовом Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" (надалі - ТОВ "Херсонавтотранс") про розірвання договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва за участю представників: від позивача- Федоровський В.Г., довір. № 22 від 07.07.2014 р. від відповідача- Проценко Л.М., довір. № 10/651 від 13.06.2014 р. від прокуратури- Клюге Л.М., посвідч. № 014652 від 17.01.2013 р.

У грудні 2011 року Заступник прокурора Херсонської області звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області (надалі - РВ ФДМУ по Херсонській області) до ТОВ "Херсонавтотранс" про розірвання договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.03.2012 р. (суддя Гридасов Ю.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.05.2012 р. (головуючий суддя Шевченко В.В., судді: Мирошниченко М.А., Головей В.М.), позов задоволено: розірвано договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва "25-квартирний житловий будинок" (м. Каховка, вул. П. Морозова) від 22.08.2002 р. № 2327, укладений між РВ ФДМУ по Херсонській області та ТОВ "Херсонавтотранс"; зобов'язано ТОВ "Херсонавтотранс" повернути об'єкт незавершеного будівництва "25-квартирний житловий будинок", що знаходиться за адресою: м. Каховка, вул. П. Морозова, по акту приймання-передачі у державну власність (РВ ФДМУ по Херсонській області).

Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2013 р. (головуючий суддя Демидова А.М. (доповідач), судді: Волік І.М., Шевчук С.Р.) постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.05.2012 р. та рішення господарського суду Херсонської області від 13.03.2012 р. скасовано, справу № 5024/2396/2011 передано на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Під час нового розгляду справи, рішенням господарського суду Херсонської області від 16.01.2014 р. (суддя Ємленінова З.І.) в задоволені позовних вимог заступника прокурора Херсонської області про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва "25-квартирний житловий будинок" (м. Каховка, вул. П. Морозова) від 22.08.2002 р. № 2327, укладеного між РВ ФДМУ по Херсонській області та ТОВ "Херсонавтотранс" та повернення майна відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 р. (головуючий суддя Ліпчанська Н.В., судді: Мацюра П.Ф., Лисенко В.А.) рішення господарського суду Херсонської області від 16.01.2014 р. скасовано, позов заступника прокурора Херсонської області задоволено, розірвано договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва "25-квартирний житловий будинок" (м. Каховка, вул. П. Морозова) від 22.08.2002 р. № 2327, укладений РВ ФДМУ по Херсонській області та ТОВ "Херсонавтотранс"; зобов'язано ТОВ "Херсонавтотранс" повернути об'єкт незавершеного будівництва "25-квартирний житловий будинок", що знаходиться за адресою: м. Каховка, вул. П. Морозова, по акту приймання-передачі у державну власність (РВ ФДМУ по Херсонській області).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "Херсонавтотранс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що подана касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 22.08.2002 р. між РВ ФДМУ по Херсонській області (Продавець) та ВАТ "Херсонавтотранс" (Покупець) укладено нотаріально посвідчений договір № 2327 купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва "25-квартирний житловий будинок", розташований за адресою: Херсонська обл., м. Каховка, вул. П. Морозова (надалі - Договір).

Згідно з п. 2.1. Договору відповідач, як покупець, зобов'язався сплатити за об'єкт приватизації 3 467,95 грн. протягом 30 календарних днів з моменту підписання договору.

Пунктами 3.1., 3.2. Договору передбачено, що передача об'єкта здійснюється позивачем відповідачу у 5-денний термін після сплати повної вартості придбаного об'єкта незавершеного будівництва, що посвідчується атом приймання-передачі, який підписується сторонами.

Відповідно до п. 5.4 Договору Покупець зобов'язався протягом восьми років з дня підписання акту приймання-передачі добудувати зазначений об'єкт та ввести його в експлуатацію, про що в місячний термін повідомити позивача.

Судами встановлено, що свої зобов'язання в частині розрахунків відповідач виконав і в період з 12.08.2002 р. по 10.09.2002 р. сплатив вартість об'єкту приватизації в повній сумі.

За актом приймання-передачі № 33 від 12.09.2002 р. РВ ФДМУ по Херсонській області передало, а ВАТ "Херсонавтотранс" прийняло вказаний об'єкт незавершеного будівництва.

У 2008 році ВАТ "Херсонавтотранс" реорганізовано у ТОВ "Херсонавтотранс" та внесено відповідні зміни у реєстраційні документи, ТОВ "Херсонавтотранс" є правонаступником ВАТ "Херсонавтотранс".

Згідно з вимогами ст.ст. 7, 27 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" РВ ФДМУ по Херсонській області 25.03.2011 р. було проведено поточну перевірку, за результатами якої встановлено, що умови Договору станом на 25.03.2011 р. не виконано, об'єкт не добудований, документи щодо добудови об'єкта та введення його в експлуатацію не оформлено.

Відповідно до п. 11.3 Договору у разі невиконання однією із сторін умов Договору він може бути розірваний на вимогу другої сторони за погодженням або за рішенням суду.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

Статтею 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" визначено, що обов'язковою умовою приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір. У разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об'єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Звертаючись до суду з відповідними позовними вимогами, прокурор та РВ ФДМУ по Херсонській області посилалися на те, що відповідачем не виконано зобов'язання за п. 5.4. Договору, що є істотною умовою договору, і в строк до 12.09.2010 р. об'єкт не добудовано і не введено в експлуатацію, а тому в силу ст.ст. 526, 629, ч. 2 ст. 651 ЦК України, ст.ст. 23, 27 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", п. 11.3. Договору, укладений між сторонами Договір слід розірвати та зобов'язати відповідача повернути об'єкт у державну власність.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов Договору відповідач у справі 18.12.2006 р. уклав договір оренди земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої в м. Каховка Херсонської області по вул. П.Морозова. Земельна ділянка передана в користування відповідача на підставі рішення 8 сесії 5 скликання каховської міської ради № 95/8 від 27.09.2009 р. для будівництва та обслуговування незавершеного багатоповерхового житлового будинку.

Рішенням виконавчого комітету Каховської міської ради № 238 від 21.04.2009 р. відповідачу надано дозвіл строком на два роки на добудову 25-квартирного житлового будинку на орендованій земельній ділянці по вул. П.Морозова, 1а в м. Каховка.

Станом на травень 2009 року на рахунках відповідача були наявні кошти в розмірі 2 000 000 грн., цільовим призначенням яких було їх подальше використання на добудову 25-квартирного житлового будинку.

Разом з тим, як встановлено місцевим господарським судом, в період з 25.05.2009 р. по 06.03.2012 р. у зв'язку з корпоративними спорами ТОВ "Херсонавтотранс" не мав легітимних виконавчих органів, які б мали відповідні повноваження на виконання умов спірного договору, оскільки в цей час генеральний директор товариства ОСОБА_7 був незаконно звільнений з посади, а підприємство було захоплено рейдерським шляхом і більшість документів були викрадені. Зазначене, як встановлено судом, підтверджується наданими до матеріалів справи численними рішеннями господарських та адміністративних судів, а також зверненнями відповідача до правоохоронних органів та листами, адресованими позивачу.

З матеріалів справи вбачається, що зважаючи на викладене, відповідно до ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", рішенням комісії регіонального відділення з питань внесення змін о договорів купівлі-продажу державного майна від 08.06.2011 р., яке прийняте на підставі звернення відповідача, було розглянуто наданий відповідачем пакет документів і прийнято рішення про надання згоди на продовження терміну добудови об'єкту незавершеного будівництва "25-квартирний житловий будинок" до 31.12.2012 р.

Сторонами підписано проект додаткової угоди до договору № 2327 від 22.08.2002 р., якою внесено зміни в п. 5.4. Договору щодо продовження терміну будівництва та введення об'єкту в експлуатацію до 31.12.2012 р.

Однак, через відсутність документів на підтвердження правового статусу відповідача та повноважень керівника на підписання угоди, зазначена угода не була укладена в установленій законом нотаріальній формі, про що позивач був повідомлений листами відповідача від 14.03.2011 р. № 330, від 18.08.2011 р. № 955, від 08.11.2011 р. № 146, та іншими, якими відповідач просив відкласти підписання додаткової угоди в установленій формі до внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні заявленого позову, місцевий господарський суд виходив з того, що після укладення спірного договору купівлі-продажу ТОВ "Херсонавтотранс" практично в період з травня 2009 року по березень 2012 року не мало легітимних виконавчих органів, які б спроможні були здійснювати керівництво товариством та здійснювати від його імені в установленому законом порядку відповідні дії щодо виконання договору та продовження строку виконання робіт з добудови об'єкту, що свідчить про відсутність його вини в порушенні зобов'язання.

Крім того, судом першої інстанції також було звернуто увагу на те, що відповідач не відмовився від підписання додаткової угоди щодо продовження строку добудови, а навпаки, повідомив, що він не має можливості надати документи, необхідні для нотаріального посвідчення такої угоди і просив відтермінувати строк її укладення в нотаріальній формі.

Водночас, скасовуючи рішення та задовольняючи заявлені заступником прокурора Херсонської області позовні вимоги, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що нездійснення добудови об'єкту приватизації є істотним порушенням умов договору купівлі-продажу, оскільки об'єкт не добудовано та не введено в експлуатацію, тим самим і не досягнута мета приватизації, а тому спірний договір повинен бути розірваний, а об'єкт незавершеного будівництва повернуто в державну власність.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з вказаною позицією апеляційного господарського суду, з огляду на встановлені судами обставини у даній справі та вимоги чинного законодавства.

Враховуючи викладене, господарський суд Херсонської області дійшов правомірних та обґрунтованих висновків про відсутність підстав для розірвання договору та, відповідно, повернення об'єкту в державну власність.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За висновком колегії суддів, місцевий суд повно встановив обставини справи, надав їм вірну юридичну оцінку, встановив безпідставність та необґрунтованість доводів позивача та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

На думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого суду - залишенню в силі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 ГПК України, суд

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 р. скасувати, а рішення господарського суду Херсонської області від 16.01.2014 р. у справі № 5024/2396/2011 залишити в силі.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, 47, код ЄДРПОУ 21295778) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" (73000, м. Херсон, вул. Радянська, 39, ідентифікаційний код - 03119055) 852 (вісімсот п'ятдесят дві) грн. 60 коп. судового збору за подання касаційної скарги.