головуючого судді: суддів: Іванової Л.Б. (доповідач), Кролевець О.А. Попікової О.В., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 у справі № 5011-62/1724-2012 Господарського суду міста Києва за позовом ОСОБА_4 до 1. ОСОБА_5 2. ОСОБА_6 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_7 про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників та договору купівлі-продажу за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_8, дов. від 17.02.2014 б/н

відповідача-1: ОСОБА_5

відповідача-2: ОСОБА_9, дов. від 31.01.2014 б/н

відповідача-3: ОСОБА_10, дов. від 30.06.2014 б/н

відповідача-4: ОСОБА_5, директор

третьої особи: не з'явилися

ОСОБА_4 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" про:

- визнання недійсними у повному обсязі рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем", оформлені протоколом № 09/11 від 09.11.2011;

- визнання недійсними у повному обсязі рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем", оформлені протоколом № 10 від 10.11.2011;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав на частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" від 10.11.2011 за реєстровим номером 1698.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2014 у справі № 5011-62/1724-2012 (суддя Любченко М.О.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 (колегія суддів у складі: головуючого судді Тищенко О.В., суддів Іоннікової І.А., Чорної Л.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2014 скасовано; прийнято нове рішення, яким: визнано недійсними у повному обсязі рішення Зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем", оформлені протоколом № 09/11 від 09.11.2011; визнано недійсними у повному обсязі рішення Зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем", оформлені протоколом № 10 від 10.11.2011; визнано недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав на частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" від 10.11.2011 за реєстровим номером 1698.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 у справі № 5011-62/1724-2012, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2014 у цій справі - залишити без змін.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

До Вищого господарського суду України надійшли відзиви ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" на касаційну скаргу, в якому позивач, відповідачі-1,2,4 та третя особа просять постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 у справі № 5011-62/1724-2012 залишити без змін, касаційну скаргу без задоволення.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа не скористалася передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, згідно із п. 2.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" (далі - Товариство), затвердженим рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленим протоколом № 6 від 24.12.2004, на дату проведення загальних зборів 09.11.2011 учасниками Товариства були: ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4.

Відповідно до п. 8.1 Статуту для забезпечення діяльності Товариства за рахунок внесків учасників створюється статутний фонд. Статутний фонд Товариства становить 28125,00 грн., що ділиться на 100 часток та оцінюється за взаємною згодою учасників наступним чином: ОСОБА_5 здійснює внесок у грошовій формі у розмірі 25987,50 грн., що становить 92,4% статутного фонду Товариства; ОСОБА_7 здійснює внесок у грошовій формі у розмірі 1068,75 грн., що становить 3,8% статутного фонду Товариства; ОСОБА_4 здійснює внесок у грошовій формі у розмірі 1068,75 грн., що становить 3,8% статутного фонду Товариства.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 09.11.2011 були проведені загальні збори учасників Товариства, результати яких оформлені протоколом № 09/11 від 09.11.2011.

На зборах були присутні учасники Товариства, що разом володіють 100% статутного капіталу Товариства, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_4.

Відповідно до протоколу № 09/11 від 09.11.2011 на загальних зборах учасників по першому питанню порядку денного було заслухано ОСОБА_5, що запропонував відступити свою частку в статутному капіталі Товариства розміром 53,8% на користь третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" (50% статутного капіталу) та ОСОБА_6 (3,8% статутного капіталу). За результатами розгляду вказаного питання учасниками, які у сукупності володіють 100% голосів Товариства, було прийнято рішення прийняти відступлену частку ОСОБА_5 в статутному капіталі Товариства у розмірі 53,8% на користь третіх осіб.

З другого питання порядку денного на загальних зборах учасників було також заслухано ОСОБА_5, який подав на розгляд заяви від Товариства з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" та ОСОБА_6 про вступ до складу учасників та розподілення статутного капіталу Товариства. За результатами розгляду вказаного питання загальними зборами 100% голосів учасників Товариства були прийняті рішення:

- на підставі поданих заяв шляхом відступлення частки учасника ОСОБА_5, яка становить 53,8% прийняти до складу учасників Товариства Товариство з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" та ОСОБА_6;

- статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" розподілити наступним чином: ОСОБА_5 з часткою у статутному капіталі - 38,6%, ОСОБА_7 з часткою у статутному капіталі - 3,8%, ОСОБА_4 з часткою у статутному капіталі - 3,8%, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" з часткою у статутному капіталі - 50% та ОСОБА_6 з часткою у статутному капіталі 3,8%.

З питання третього порядку денного у зв'язку зі зміною складу учасників Товариства загальними зборами учасників було прийнято рішення про внесення змін до статутних документів Товариства шляхом викладення їх у новій редакції, затвердження нової редакції Статуту Товариства та проведення державної реєстрації змін до Статуту.

Місцевим та апеляційним господарськими судами також з'ясовано, що 10.11.2011 відбулися збори учасників Товариства, участь у яких взяли учасники Товариства у складі: ТОВ "Маквіс Груп", ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_4

Зборами було ухвалено рішення, оформлене протоколом № 10 від 10.11.2011, про уточнення дії частки ТОВ "Маквіс Груп" у статутному капіталі Товариства, а саме: ТОВ "Маквіс Груп" наділено правами учасника Товариства та володіє 50 % голосів при вирішенні всіх питань, пов'язаних тільки з активами та пасивами нерухомого майна - приміщення загальною площею 10134,40 кв. м., розташованого в м. Києві по вул. Великій Окружній, 4.

Як встановлено судом першої інстанції, 10.11.2011 між ОСОБА_5 (продавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" та ОСОБА_6 (покупці) було укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав на частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем".

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору продавець, який є власником корпоративних прав на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" у розмірі 53,8%, продав, а покупці купили зазначені корпоративні права на частку в статутному капіталі, що в грошовому еквіваленті складає 15131,25 грн. наступним чином: Товариство з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" купило 50% корпоративних прав на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем", що в грошовому еквіваленті становить 14062,50 грн., ОСОБА_6 - 3,8% корпоративних прав на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем", що в грошовому еквіваленті становить 1068,75 грн.

Судом також зазначено, що відповідно до п. 5.3 договору від 10.11.2011 ОСОБА_4, як дружиною продавця, було надано згоду на укладання спірного правочину.

Вказаний правочин було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстровано в реєстрі за номером 1698.

Предметом спору у справі є питання про наявність підстав для визнання недійсними рішень зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем", оформлених протоколом № 09/11 від 09.11.2011 та протоколом № 10 від 10.11.2011, а також визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав на частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" від 10.11.2011.

Обґрунтовуючи підстави недійсності рішень загальних зборів учасників Товариства від 09.11.2011 та договору купівлі-продажу корпоративних прав від 10.11.2011, позивач посилається на те, що прийняті на вказаних зборах рішення суперечать законодавству, оскільки відповідач-1 не отримав згоди інших учасників Товариства на відчуження частини своєї частки на користь відповідачів-2,3, не повідомляв про намір відчужити частину своєї частки та не подав пропозицією про її викуп, чим порушив переважне право позивача на придбання частини відчужуваної відповідачем-1 частки. Крім цього, позивач вказує на порушення, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, зокрема, на те, що учасники не були повідомлені про проведення 09.11.2011 загальних зборів і, як наслідок, позивач не могла належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, на зборах не було обрано Голову зборів, який повинен був підписати протокол зборів.

На думку позивача, внаслідок незаконності рішень зборів Товариства, що відбулися 09.11.2011, до відповідачів-2,3 не перейшли корпоративні права, а відтак, нові учасники Товариства не мали права брати участь у зборах, що відбулись 10.11.2011, та голосувати з питань, винесених на порядок денний цих зборів, внаслідок чого рішення, прийняті на зборах учасників 10.11.2011, є також недійсними.

Місцевий господарський суд, вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що позивач був присутній на загальних зборах учасників Товариства 09.11.2011; за рішення про відчуження відповідачем-1 частини своїх корпоративних прав проголосували учасники, що володіють 100% голосів, в тому числі, і позивач; прийняті учасниками Товариства рішення відповідають порядку денному зборів, викладеному у протоколі № 09/11 від 09.11.2011, який підписаний всіма учасниками Товариства; доказів наявності заперечень позивача з приводу розгляду питань порядку денного матеріали справи не містять; відсутні також докази того, що внаслідок порушення порядку повідомлення учасників Товариства про збори, позивач не змогла належним чином підготуватися до участі у зборах; на підставі рішень, оформлених протоколом № 09/11 від 09.11.2011, була зареєстрована в 2012 році нова редакція Статуту Товариства.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що підписавши протокол зборів Товариства від 09.11.2011, позивач тим самим надала свою згоду на передачу частини частки ОСОБА_5 на користь третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" та ОСОБА_6, та підтвердила, що не претендує на своє переважне право придбання цієї частки.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав на частки у статутному капіталі Товариства від 10.11.2011, суд виходив з відповідності договору вимогам законодавства, а також зазначив, що позивач як дружина продавця надала згоду на укладання спірного правочину, була обізнана про намір відповідача-1 розпорядитись належними йому корпоративними правами та про майбутніх набувачів часток у статутному капіталі Товариства, однак не реалізувала право на переважну купівлю частки в статутному капіталі господарського товариства, при цьому зазначивши, що належним способом захисту прав учасника, переважне право на купівлю корпоративних прав якого порушено, є звернення з позовом про переведення на нього прав та обов'язків покупця за відповідним договором.

Враховуючи, що позивачем не доведено факт порушення його прав та законних інтересів як учасника Товариства внаслідок прийняття спірних рішень зборів вищого органу товариства, суд відмовив у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в повному обсязі згідно із положеннями статті 101 Господарського процесуального кодексу України, не погодився із вказаними висновками суду першої інстанції та скасовуючи рішення місцевого господарського суду виходив з того, що учасники Товариства не були повідомлені про проведення загальних зборів та поінформовані про питання, включені до порядку денного зборів, отже, не могли належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного; голова загальних зборів учасниками Товариства не обирався; відповідачем-1 не була подана письмова заява про намір продати належну йому частку; питання порядку денного щодо прийняття ТОВ "Маквіс Груп" до складу учасників Товариства є несвоєчасним, оскільки даний суб'єкт господарської діяльності не набув права власності на відчужену відповідачем-1 частку власних активів.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення порядку відступлення частки учасника на користь третіх осіб та порушення переважного права інших учасників Товариства на купівлю відчуженої на користь ТОВ "Максвіс Груп" частки, у зв'язку із чим задовольнив позов повністю.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України, переглядаючи у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції у цій справі, виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із положеннями статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Отже, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у пункті 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) , підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Посилаючись як на підставу визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом № 9/11 від 09.11.2011, на відсутність доказів повідомлення учасників Товариства про проведення загальних зборів та питання порядку денного цих зборів і відсутність на протоколі підпису Голови зборів, суд апеляційної інстанції не врахував, що на загальних зборах 09.11.2011 були присутні всі учасники Товариства, які одностайно голосували за прийняття рішень щодо відчуження відповідачем-1 частини своїх корпоративних прав та прийняття до складу Товариства нових учасників, протокол зборів від 09.11.2011 був також підписаний всіма учасниками Товариства без заперечень щодо розгляду питань порядку, дійшов у зв'язку із цим помилкового висновку про те, що учасники товариства належним чином не могли підготуватися до розгляду питань порядку денного, не обґрунтувавши належним чином вказаний висновок згідно із вимогами ст.ст. 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 53 Закону України "Про господарські товариства", ст. 147 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Отже, наведені вище норми статті 147 ЦК України та статті 53 Закону України "Про господарські товариства" надають можливість передбачити в статуті товариства заборону на відчуження частки третім особам або необхідність отримання згоди учасників товариства на таке відчуження. Недотримання встановленого статутом порядку відступлення частки третім особам може бути підставою для визнання договору про відступлення, купівлю-продаж або інше відчуження частки третій особі недійсним.

Як передбачено п. 8.10. Статуту Товариства, учасник має право за згодою інших учасників передати свою частку /її частину/ одному чи кільком учасникам, а також третім особам. При цьому учасники користуються пріоритетним правом отримання частки /її частини/ пропорційно до їх дольової участі в Статутному фонді Товариства.

Враховуючи те, що Статутом Товариства не визначений порядок отримання згоди учасників Товариства на відчуження частки третім особам, суд касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що участь позивача у загальних зборах учасників Товариства, позитивне голосування нею по питанням порядку денного щодо відчуження відповідачем-1 частини своїх корпоративних прав та прийняття до складу Товариства нових учасників і внесення пов'язаних із цим змін до статутних документів, підписання нею без зауважень протоколу загальних зборів учасників Товариства, надання позивачем, як дружиною продавця, згоди на укладання спірного правочину, свідчить про надання позивачем своєї згоди на передачу частини частки ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" і ОСОБА_6 та відмову від реалізації переважного права на придбання частки.

За таких обставин, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про недоведеність порушення корпоративних прав позивача та відсутність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав на частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" від 10.11.2011.

Крім цього, продаж учасником частки (її частини) з порушенням переважного права купівлі інших учасників не зумовлює недійсність такого правочину. У цьому разі будь-який учасник товариства має право пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця за аналогією з нормою частини четвертої статті 362 Цивільного кодексу України (п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) ).

Так, згідно із ч. 4 ст. 362 Цивільного кодексу України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

Отже, захист переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності здійснюється у інший спосіб, ніж захист права сторони недійсного правочину з метою припинення договірних зобов'язань та повернення всього отриманого за цим правочином. Власник порушеного права може скористатись конкретним способом захисту свого права, визначеного законом.

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов правильного правового висновку, що належним способом захисту прав учасника, переважне право якого порушено, є звернення з позовом про переведення на нього прав та обов'язків покупця.

Натомість, суд апеляційної інстанції помилково ототожнив правові наслідки порушення переважного права на придбання частки, що відчужується, з наслідками відчуження частки без згоди інших учасників, визнавши недійсним оспорюваний договір купівлі-продажу.

Отже, вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції не було правових підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню в силі.