В січні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії № 52 від 01.08.2007 року в редакції позивача на умовах пункту 1 додаткової угоди, а саме: "Споживач до 1 числа місяця, що передує розрахунковому здійснює оплату за електроенергію самостійно авансовим платежем 100 % вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно додатку до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", або вартості величини очікуваного споживання при значному відхиленні споживання електроенергії в розрахунковому періоді. Розмір суми платежу розраховується споживачем самостійно як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу на очікуваний обсяг споживання електричної енергії, визначених на поточний розрахунковий період. Остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції, 3 % річних та інші платежі, згідно умов цього договору, здійснюється споживачем самостійно на протязі 5 операційних днів з дня отримання рахунку".

Крім того, ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" просило зобов"язати ТОВ "Молокозавод" укласти додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії № 52 від 01.08.2007 року в редакції позивача на умовах пункту 4 додаткової угоди, а саме: "Додаткова угода укладається на період дії договору та вступає в силу з моменту підписання її сторонами".

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.03.2014 року (суддя Цісельський О.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 року (судді: Ліпчанська Н.В., Мацюра П.Ф., Лисенко В.А.), позов задоволено частково; зобов'язано відповідача укласти додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії № 52 від 01.08.2007 року в редакції ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" на умовах пункту 1 додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії № 52 від 01.08.2007 року, а саме: "Споживач до 1 числа місяця, що передує розрахунковому здійснює оплату за електроенергію самостійно авансовим платежем 100 % вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно додатку до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", або вартості величини очікуваного споживання при значному відхиленні споживання електроенергії в розрахунковому періоді. Розмір суми платежу розраховується споживачем самостійно як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу на очікуваний обсяг споживання електричної енергії, визначених на поточний розрахунковий період. Остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції, 3 % річних та інші платежі, згідно умов цього договору, здійснюється споживачем самостійно на протязі 5 операційних днів з дня отримання рахунку"; стягнуто з відповідача на користь позивача стягнуто 1218 грн. витрат по сплаті судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі ТОВ "Молокозавод" просить скасувати судові акти попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в позові повністю, посилаючись на неправильне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 01.08.2007 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) укладено договір про постачання електричної енергії № АР52, згідно якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок останнього з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов договору. Точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником та споживачем або інша межа обумовлена окремим додатком до договору.

Споживач зобов"язався оплачувати вартість електричної енергії згідно додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" (п. 2.3.3. договору).

Згідно пункту 7.1. договору облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до його електричних мереж, здійснюється згідно вимог ПУЕ та ПКЕЕ (z0417-96) . У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунково згідно додатку "Порядок розрахунків".

В пункті 2 додатку "Порядок розрахунків" сторонами погоджено, що споживач здійснює оплату за електроенергію самостійно плановими платежами в наступні терміни: до 10 числа розрахункового місяця - 30 %; до 20 числа розрахункового місяця - 30 %; до останнього числа розрахункового місяця - 40 % вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно додатку до договору "Обсяги постачання електричної енергії та потужності", або вартості величини очікуваного споживання при значному відхиленні споживання електроенергії в розрахунковому періоді. Остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата нарахувань по протоколах порушень при користуванні, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції й інші платежі здійснюються споживачем самостійно протягом 10 операційних днів з дня отримання рахунку.

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.12.2006 року власником майнового комплексу, розташованого за адресою: Одеська область, Арцизький район, м. Арциз, пров. Заводський, 18, є ЗАТ "Арцизький маслозавод".

ТОВ "Молокозавод" є орендарем вказаного майнового комплексу на підставі договору оренди від 30.12.2012 року, терміном дії до 30.11.2015 року. Додатком до цього договору оренди є перелік майна, що складає об"єкт оренди, зокрема, електроцех, складовою якого є трансформатор ТМ - 400, конденсатор КВ - 150, конденсатор ус-ка КВА - 140, щити №№ 1 - 3, кондиціонер ус-ка КВА - 140, шкаф КТП - 400, насос В - 200, шкаф силовий, шкаф КТП - 630, трансформатор ТМ - 630, шкаф силовий, ячейка К - 180, ячейка К - 108.

Позивач вважає, що відповідач, як орендар вказаного об"єкта, зобов"язаний здійснювати повну попередню оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період за договором про постачання електричної енергії № 52 від 01.08.2007 року, що передбачено пунктом 6.6. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року № 28 (z0417-96) .

Пропозиція позивача до відповідача (лист за вих. № 00846-35/02-25 від 08.07.2013 року) про необхідність приведення договірних відносин у відповідність до Правил користування електричною енергією, шляхом укладання додаткової угоди та додатку № 5 у редакції, запропонованій позивачем, відхилена ТОВ "Молокозавод" (лист від 16.07.2013 року за вих. № 69-13).

Враховуючи невиконання ТОВ "Молокозавод" рішення господарського суду Одеської області від 12.08.2013 р. у справі № 916/1381/13, яким зобов'язано останнього встановити локальне устаткування збору й обробки даних (ЛОЗОД), та ігнорування договірних відносин в частині приведення порядку здійснення оплати за електроенергію відповідно до Правил користування електричною енергією, позивач, скориставшись правом, передбаченим п. 9.4 вищевказаного договору, за місяць до закінчення терміну його дії повідомив відповідача про припинення дії договору про постачання електричної енергії № 52 від 01.08.2007 року та зазначив про необхідність укладання нового договору про постачання електричної енергії згідно Правил користування електричною енергією (лист № 01566-35/02-21 від 29.11.2013 року).

Відповідач, в свою чергу, повідомив позивача листом від 03.01.2014 року за вих. № 03/01-3 про підписання додаткової угоди від 31.12.2013 року з протоколом узгодження розбіжностей.

Не погоджуючись з редакцією додаткової угоди відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів, посилаючись на те, що після тривалого обміну протоколами розбіжностей до договору сторони не можуть дійти згоди щодо порядку здійснення розрахунків за спожиту електричну енергію.

Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий господарський суд, з позицією якого погодилась апеляційна інстанція, виходив з того, що розрахунки за електроенергію між сторонами здійснювались поетапно до 10 числа розрахункового місяця - 30 %; до 20 числа розрахункового місяця - 30 %; до останнього числа розрахункового місяця - 40 % вартості договірної величини споживання електричної енергії, тоді як запропоновані позивачем умови розрахунків за договором про постачання електричної енергії № 52 від 01.08.2007 року відповідають вимогам пункту 6.6. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року № 28 (z0417-96) , згідно яких споживачі, які користуються об'єктами (електроустановками) на підставі договорів оренди, здійснюють повну попередню оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період.

Відтак, позовні вимоги задоволено шляхом зобов"язання відповідача укласти додаткову угоду до вказаного договору в частині визначення розрахункового періоду шляхом 100 % попередньої плати, що запропоновано ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго", оскільки ТОВ "Молокозавод" є орендарем майнового комплексу, в тому числі електроустановки.

Згідно статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" (663-18) та "Про електроенергетику" (575/97-ВР) .

Відповідно до частин 4, 6, 7, 8 статті 276 цього ж Кодексу строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту. Основним обліковим періодом енергопостачання є декада, з коригуванням обсягів протягом доби. Сторони можуть погоджувати постачання енергії протягом доби за годинами, а також час і тривалість максимальних та мінімальних навантажень. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів. У разі якщо абонент має власне енергоджерело і відпускає енергію в мережі енергопостачальника, допускаються розрахунки за сальдо взаємно одержаної енергії.

Також пунктом 6.6. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року № 28 (z0417-96) , передбачено, що оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період. Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що провадиться за фактично відпущену електричну енергію. Підприємства житлово-комунального господарства та підприємства, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення, в межах наданих населенню послуг, установи та організації, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії. За наявності фінансової можливості та за погодженням з постачальником електричної енергії зазначені підприємства, установи та організації можуть здійснювати попередню оплату вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії. Споживачі, які користуються об'єктами (електроустановками) на підставі договорів оренди, здійснюють повну попередню оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період. Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем.

З огляду на вищезазначені приписи господарського законодавства та Правил, які регулюють взаємовідносини, що виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії № 52 від 01.08.2007 року в частині визначення розрахункового періоду в редакції, запропонованій ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго", та у зв"язку з необхідністю приведення умов цього договору відповідно до вищезазначених Правил користування електричною енергією.

При цьому, грунтуються на вимогах закону і висновки місцевого й апеляційного господарських судів про безпідставність позовних вимог в частині зобов"язання відповідача укласти додаткову угоду в редакції, запропонованій ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго", на умовах пункту 4 додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії № 52 від 01.08.2007 року, а саме: "Додаткова угода укладається на період дії договору та вступає в силу з моменту підписання її сторонами", оскільки частиною 3 статті 653 ЦК України визначено, що у разі зміни чи розірвання договору у судовому порядку зобов"язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваною постановою апеляційного господарського суду та не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому не заслуговують на увагу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої й апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.